- •Лекція №22 Будова і фізичний стан полімерів
- •22.1 Будова молекул вмс
- •22.2 Фізичний стан полімерів
- •22.3 Фракціонування вмс
- •Лекція №23 Розчинення і набрякання високомолекулярних сполук
- •23.1 Набрякання вмс
- •23.2 Характеристики процесу набрякання
- •23.3 Термодинаміка процесів набрякання вмс
- •Лекція №24 Фізико-хімічні властивості розчинів вмс
- •24.1 Реологічні властивості розчинів вмс
- •24.2 Драглі
- •24.3 Поліелектроліти
- •Рекомендована до дисципліни література
22.3 Фракціонування вмс
У реакціях полімеризації або поліконденсації внаслідок незначних відхилень в умовах, за яких формуються полімери, утворюються макромолекули різної довжини. Тому більшість ВМС є полідисперсною сумішшю полімергомологів. Для одержання ВМС більш однорідних за ступенем полімеризації проводять їх фракціонування. Фракціонування найчастіше проводять методом розчинення. Із збільшенням молярної маси полімерів у гомологічному ряду їх здатність до розчинення у певному розчиннику знижується. Низькомолекулярні члену ряду можуть необмежено розчинятися у рідині, з якою високомолекулярні члени того ж ряду навіть не змішуються.
Практично, для розділу на окремі фракції полідисперсний полімер спочатку обробляли розчинником, що розчиняє низькомолекулярні члени гомологічного ряду цього полімеру, потім проводили обробку зразка, що залишився, рідиною, в якій розчиняються більш високомолекулярні фракції і т.д.
Для прискорення процесу фракціонування можна користуватися методом екстракції: полімер занурюють у суміш двох рідин, одна з яких є хорошим розчинником для полімеру, а в іншій він розчиняється дуже погано. Декілька разів змінюючи співвідношення рідин у суміші проводять розділення полімеру на фракції. Так, для фракціонування каучуку застосовують суміш спирту і бензолу.
Лекція №23 Розчинення і набрякання високомолекулярних сполук
План лекції
Набрякання ВМС. Механізм процесу набрякання.
Характеристики процесу набрякання. Ступінь і швидкість набрякання.
Термодинаміка процесу набрякання. Теплота набрякання.
Рекомендована література: [1] С.590-593, 355-356, [2] С.117-120, [3] С.153-157, 185-188.
23.1 Набрякання вмс
ВМС мають вибіркову розчинність. Полімери, що утворені з полярних мономерів, добре розчиняються в полярних розчинниках і, навпаки, неполярні полімери розчиняються в неполярних розчинниках. Повністю розчиняються лише лінійні та розгалужені полімери. Процес розчинення полімерів має особливість: перш ніж розчинитися полімер набрякає, тобто поглинає розчинник, збільшуючись за масою і об'ємом. Набрякання супроводжується зміною структури полімеру.
Механізм набрякання. Якщо полімер і розчинник приводять у контакт, то починається проникнення рухомих молекул розчинника в об’єм полімеру: вони розсувають кільця ланцюгів полімеру, розпушуючи його. Фактично ми маємо дифузію молекул розчинника в полімер. Таке явище називають набряканням. Під час набрякання лінійних полімерів через деякий час відстань між макромолекулами збільшується настільки, що макромолекули починають відриватися одна від одної і розподілятися в об’ємі розчинника, утворюючи гомогенний розчин ВМС. Цей процес називається необмеженим набряканням і закінчується він повним розчиненням полімеру.
Для сітчастих полімерів характерне обмежене набрякання. Наявність хімічних зв’язків між макромолекулами не дає їм можливості відриватися від зразка і переходити в розчин. Набрякання сітчастих полімерів закінчується утворенням драглів. Чіткої межі між обмеженим і необмеженим набряканням не існує. Під час нагрівання обмежене набрякання часто переходить в необмежене.
