- •Лекція №6
- •3Агальна характеристика розчинів
- •6.1 Розчинність речовин
- •6.2 Дифузія
- •6.3 Властивості розчинників
- •6.4 Способи вираження концентрації розчинів.
- •Лекція №7 Фізико-хімічні властивості розчинів
- •6.2 Розчини газів у рідинах
- •7.3 Ебуліоскопічний та кріоскопічний методи аналізу
- •7.1 Закон Рауля
- •7.3 Осмос
- •Лекція № 8 Методи розділення рідких систем
- •8.1. Взаємна розчинність рідин
- •8.2 Екстракція
- •8.3 Фракційна перегонка
- •Лекція № 9 Теорія електролітичної дисоціації
- •9.1 Теорія електролітичної дисоціації
- •9.2 Фізико-хімічні властивості розчинів електролітів
- •9.3 Кислоти, луги і солі з точки зору теорії електролітичної дисоціації
- •9.4 Дисоціація води. Водневий показник
- •9.5 Дисоціація комплексних сполук
- •Лекція №10 Рівновага в розчинах електролітів
- •10.1 Хімічна рівновага в розчинах електролітів
- •10.2 Добуток розчинності
- •10.3 Гідроліз солей
- •З усіх солей такі солі гідролізуються найбільш повною мірою.
6.4 Способи вираження концентрації розчинів.
Важливою характеристикою розчинів є концентрація в них розчинених речовин. Відомі такі способи вираження концентрації.
Молярна концентрація, С (моль/л) – кількість молів розчиненої речовини, що міститься в одиниці об’єму розчину:
,
(6.2)
де n – кількість розчиненої речовини, моль; m – маса розчиненої речовини, г; V – об'єм розчину, л; М – молярна маса розчиненої речовини, г/моль.
Моляльна концентрація, b (моль/кг) – кількість молів розчиненої речовини, що міститься в одиниці маси розчинника:
(6.3)
де n – кількість розчиненої речовини, моль; m – маса розчиненої речовини, г; mр – маса розчину, г; М – молярна маса розчиненої речовини, г/моль.
Мольна частка розчиненої речовини, Х – відношення кількості речовини до сумарної кількості молів усіх компонентів розчину, включаючи розчинник:
(6.4)
де nі – кількість молів розчиненої речовини, концентрацію якої визначають.
Масова частка, – відношення маси розчиненої речовини до маси розчину.
,
(6.5)
де m – маса розчиненої речовини В, г; m0 – маса розчину, г.
Якщо відомі об’єм розчину V в мл і його густина r в г/мл, то масову частку розчиненої речовини можна розрахувати користуючись рівнянням:
%.
(6.6)
На лекції надаються приклади розрахунків концентрації розчинів.
Лекція №7 Фізико-хімічні властивості розчинів
План лекції
1. Розчини газів у рідинах. Закон Генрі.
2. Закон Рауля. Відхилення від закону Рауля для неідеальних систем.
3. Ебуліоскопічний та кріоскопічний методи аналізу.
4. Осмос. Осмотичний тиск. Закон Вант-Гоффа.
Рекомендована література: [1] С.295-312, [2] С.51-54, [3] С.82-91, [4] С.155-160.
6.2 Розчини газів у рідинах
За своїми властивостями і природою розчини газів у рідинах аналогічні усім іншим рідким розчинам. Якщо хімічна взаємодія між газом і рідиною відсутня, то концентрація газу в рідині незначна. Для таких систем розчинність газів підкоряється закону Генрі: "За сталої температури концентрація газу в рідині прямо пропорційна тиску цього газу над розчином".
C = kP, (7.1)
де C – концентрація газу в рідині, моль/л; P – тиск газу над розчином; k – коефіцієнт, що залежить від природи газу і рідини.
Розчинність газів виражають в об’ємі газу, що розчиняється в одиниці об’єму рідини – мл/л. Розчинення газів є екзотермічним процесом, тому з підвищенням температури розчинність газів зменшується. На розчинність газів впливає також присутність у рідині домішок: у розчинах розчинність газів менша ніж у чистій воді.
