- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Тема 1. Хімічна термодинаміка
- •Тема 3. Основні закономірності перебігу фізико-хімічних процесів
- •Тема 4. Дисперсні системи
- •Тема 5. Високомолекулярні сполуки
- •Лекція №1 Основні закони термодинаміки
- •1.2 Перший закон термодинаміки
- •1.3 Другий закон термодинаміки
- •Лекція №2 Термохімія
- •2.2 Теплоємність речовин
- •2.3 Калориметрія
- •Лекція №3 Термодинаміка хімічної рівноваги
- •3.1 Термодинамічні потенціали
- •3.2 Хімічна рівновага
- •3.3 Хімічна спорідненість
- •Лекція №4 Термодинаміка фазових переходів План лекції
- •4.1 Агрегатний стан речовин
- •4.2 Фазові рівноваги
- •4.3 Фізико-хімічний аналіз
- •5.2 Діаграми стану систем, компоненти яких утворюють твердий розчин
- •5.3 Діаграми системи, компоненти якої утворюють евтектику
- •5.3 Фазові діаграми стану водно-сольових систем
4.3 Фізико-хімічний аналіз
Задачею фізико-хімічного аналізу (ФХА) є вивчення залежностей між фізичними властивостями рівноважних систем та їх складом і зовнішніми факторами, що впливають на стан рівноваги. Основним принципом ФХА є принцип безперервності М.С.Курнакова: "При поступовій неперервній зміні параметрів системи (тиску, температури або складу фаз) властивості системи також змінюється безперервно; якщо ж одна з фаз зникає або з’являється нова, то властивості системи змінюються стрибкоподібно". На підставі дослідницьких результатів будують діаграми стану (фазові діаграми), які графічно описують одержані залежності. На цих діаграмах широко застосовуються геометричні поняття: окремі фази являють собою частину простору, двофазні рівноважні системи – лінії і, трифазні системи зображують крапками. Аналіз фазових діаграм дозволяє виявляти наявність у системі хімічних сполук, їх склад, стійкість, температури фазових переходів тощо.
Діаграма
стану води. Розглянемо
діаграму стану однокомпонентної системи
на прикладі діаграми стану води (рис.
4.1), яка характеризує зміну властивостей
води у залежності від температури і
тиску. Криві на діаграмі поділяють
площину між координатними осями на 3
області: нижче від лінії МОК
– область існування ненасиченої пари,
між лініями ОL
і ОK
– рідкої води, ліворуч від лінії МОL
– льоду. У межах кожної з цих областей
можна довільно змінювати тиск і
температуру – система при цьому
залишиться однофазною. Система за
наявності в ній одночасно двох фаз
моноваріантна, тобто в ній довільно
можна змінювати лише один з параметрів,
інший повинен змінюватись у залежності
від першого. Лінії ОК
і МО
– це криві випаровування і возгонки,
вздовж яких з підвищенням температури
або тиску здійснюються процеси
випаровування і возгонки відповідно.
У разі зниження температури або тиску
вздовж цих кривих відбуваються оборотні
процеси конденсації пари, тобто перехід
її в рідину або тверду фазу. Лінія ОL
– характеризує процеси плавлення льоду
та кристалізації рідкої води. Точка О
називається
нульовою точкою води: за умов, що
відповідають цій точці, у рівновазі
одночасно знаходяться три фази – рідка
вода, лід і водяна пара. Система за цих
умов – безваріантна.
Рисунок 4.1 – Діаграма стану води
Лекція №5
Термічний аналіз
План лекції
1. Побудова діаграм стану систем за кривими їх охолодження.
2. Діаграми стану систем, компоненти яких утворюють твердий розчин.
3. Діаграми стану систем, компоненти яких утворюють евтектику.
4. Фазові діаграми стану водно-сольових систем. Кріогідрати.
Рекомендована література: [1] С.331-347, [2] С.40-47, [4] С.320-324.
5.1 Побудова діаграм стану систем за кривими їх охолодження
Розділ фізико-хімічного аналізу, що вивчає залежність температур кристалізації або плавлення систем від їх складу називається термічним аналізом. Термічний аналіз ґрунтується на побудові та дослідженні фазових діаграм стану систем. Для побудови діаграм стану застосовують два способи:
аналіз кривих охолодження, які показують зміну температури суміші з часом;
фіксування температури, за якої в розплаві з’являються перші кристали.
Так, для побудови діаграм стану двокомпонентних систем беруть дві речовини і готують з них суміші різного складу. Суміші розплавляють, після чого повільно охолоджують і відмічають через певні проміжки часу температуру сплаву. Таким чином одержують криві охолодження. На рис. 5.1 наведено криві охолодження чистої речовини та її сплаву з іншою речовиною.
Т
П
ерехід
чистих речовин з рідкого стану в твердий
супроводжується виділенням теплоти.
Тому, доки вся рідина не кристалізується,
її температура залишається сталою
(лінія bc
на кривій – 1).
Під час
охолодження розплаву двох речовин
спочатку спостерігається рівномірне
охолодження
рідкого розплаву
(лінія ab
на кривій –
2),
доки з розплаву не починають виділятися
кристали однієї з речовин.
Рисунок 5.1 – Криві охолодження: 1 – чистої речовини; 2 – сплаву двох речовин
Якщо температури кристалізації речовин відрізняються, то виділення кристалів з їх розплаву починається в інтервалі між температурами кристалізації чистих речовин. Під час виділення кристалів однієї з речовин склад розплаву змінюється, що призводить до зниження температури його кристалізації (лінія – bс на кривій – 2). Коли розплав стає насиченим відносно обох речовин починається одночасна кристалізація обох речовин (точка – с). Це відповідає появі горизонтальної ділянки – сd. Після закінчення процесу кристалізації починається охолодження вже твердого сплаву, яке характеризується лінією dе.
