Міністерство освіти і науки україни економіко-технологічний технікум херсонського національного технічного університету

Спеціальність: 5.05160203 „Швейне виробництво”

Навчальна дисципліна: «Українська мова»

Розглянуто і затверджено на засіданні Затверджено:

циклової комісії Директор ЕТТ ХНТУ

гуманітарних дисциплін _______/Шупік К.І./

«___»____2014 р.

Протокол №____ від «____»____2014 р.

Голова комісії ______________/Пятько Л.М./

ВАРІАНТ ДПА №___1___

Р.І. Завдання 1-8 мають кілька варіантів відповіді, з яких достовірною є лише одна.

1. Основна одиниця синтаксису, що є інтонаційно оформленим смисловим і граматичним цілим, що виражає закінчену думку, є

А словосполучення;

Б речення;

В складне синтаксичне ціле;

Г текст.

2. Префікс при- треба писати в усіх словах у рядку А   (при, пре)чесати, (при, пре)тихлий, (при, пре)швидкий Б   (при, пре)садибний, (при, пре)боркати, (при, пре)леглий В   (при, пре)класти, (при, пре)нести, (при, пре)красний Г   (при, пре)швидшити, (при, пре)тихий, (при, пре)цілитися

3. Правильну відмінкову форму залежного слова вжито в рядку А   наголошувати про необхідність Б   додержуватися до законів В   їхати на тролейбусі Г   чекати на зустріч

4. Визначте, у якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних.

А   сер..це, щас..ливий, форпос..ний Б   вартіс..ний, совіс..ливий, тиж..невий В   облас..ний, президен..ський, якіс..ний Г   кількіс..ний, хвас..ливий, проїз..ний

5. Вкажіть, у якому рядку неправильно утворена форма вищого ступеня порівняння прикметника :

А   найбільш аргументований, вигідніший Б   самий традиційний, найбільш відповідальний В   тонший, найменш точніший Г   розумніший, самий найдовший

6. За метою висловлювання речення поділяють на:

А розповідні, питальні, окличні;

Б розповідні, окличні, спонукальні;

В розповідні, питальні, спонукальні;

Г питальні, спонукальні, окличні.

7. Неологізмами іншомовного походження є такі слова:

А субсидія, дистриб’ютор, бартер, індексація;

Б світлина, слухавка, часопис, потяг;

В тіньовик, кравчукізм, кучмісти, удовенківці;

Г кошовий, січа, глаголити, баяти, дзигарі.

8. Потребує редагування словосполучення  А   провідний спеціаліст  Б   копіювальна машина  В   колишній офіцер  Г   оточуюче середовище

Р. ІІ. Завдання 1-8 передбачають виконання вправ, що засвідчать практичні уміння студента

1. Перепишіть, добираючи з дужок потрібні букви:

Бе(з,с)болісний; ро(з,с)повідь; ві(д, т)крутити; (з,с) фокусувати.

2. Перепишіть, вставляючи, де треба, апостроф:

М…ята, сузір…я, пів…яблука, мавп…ячий.

3. Перепишіть, вставляючи, де треба, м’який знак:

Невіст…ці, піс…ня, кринич…ці, дон…чин.

4. Перепишіть, вставляючи пропущені букви е або и:

Гр…мить, м…даль, л…мон, ш…піти.

5. Перепишіть, добираючи з дужок потрібні буквосполучення:

Швидкі(стн, сн)ий, уле(стл, сл)ивий, хва(стл, сл)ивий, контра(стн, сн)ий.

6. Перепишіть, розкриваючи дужки; букви, де треба, замініть великими:

Поема (С, с)он; річка (Ж,ж)овті (В,в)оди; (В,в)олинська область; роман (Ч, ч)орна рада.

7. Перепишіть, розкриваючи дужки і, де треба, подвоюючи букви:

Ві(д)аль, вироще(н)ий, спросо(н)я, ніжніс(т)ю.

8. Перепишіть прислівники, розкриваючи дужки:

(Все)одно, віч(на)віч, ось(ось), (на)щастя.

Р. ІІІ. Завдання передбачають виконання вправ, що засвідчать практичні уміння студента.

І. Перепишіть речення, поставте потрібні розділові знаки, накресліть схему.

Ще зими не видно і в бінокль і гойдає хвиля цвіт латаття та вже вітер вищипнув листок із чуприни клена коло хати.

2. Встановіть відповідність (один бал).

1. фонетика А одиниця мови, що служить для творення слів

2. графіка Б звукова система мови

3. орфоепія В система писемних знаків

4. орфографія Г система загальноприйнятих правил передачі слів

Д система правил, що регулюють вимову

3. Утворіть прикметник за допомогою суфікса –СЬК:

Овруч, Калуга.

Р. ІV. Завдання: виконайте орфографічно-пунктуаційне оформлення тексту

Культура і мова

Людина створила кул...туру а кул...тура людину. Людина р(и,е)алізу(ї,є)(ц...ц,т...с)я в кул...турі думки кул...турі праці й кул...турі мови. Кул...тура це не/тіл...ки все/те/що (з,с)твор(и,е)(нн,н)е руками й розу­мом людини а й виробл(и,е)(нн,н)ий віками (з,с)пос(о,і)б сус...піл...(нн,н)ого поводж(и,е)(н,н...н)я що виража(ї,є ц...ц,т...с)я в народних (с,з)вичаях вірува(н,н...н)ях у став л(и,е)(н,н...н)і один/до/одного до праці до мови. На­лежач(і,и) до певного соц(и,і)ум(а,у) інд(і,и)в(и,і)дуум зі своєю появою на с...віт органіч...но вход(и,е)т... у виробл(и,е)(нн,н)у його с...пів/ві(чч,тч)изн(и,е)ками кул...туру стає її кор(и,е)стувачем і носієм. Чим міц...ніш(и,і) (с,з)в...язки людини з кул...турою народ(а,у) тим біл...шого можна (з,с)подіват(и,е)ся ві(т,д) неї як ві(т,д) (Г,Громадянина с...відомого твор...ця мат(и,е)р(и,і)ал...них і духовних благ патр(и,і)ота. Ослаб л(и,е)(н...н,н)я (с,з)в...язків з кул...турою свого соц(и,і)ум(а,у) втрата його мови не/хтува(нн,н)я його (с,з)вичаями не/гативно познача(ї,є)(ц...ц,т...с)я на само/оцін...ці вчинків інд(і,и)в(и,і)дуу м(у,а) на його (з,с)тавл(и,е)(н...н,н)і до с...пів/ві(чч,тч)изн(и,е)ків до р(и,е)зул...татів ко(лл,л)(и,е)ктивної й інд(і,и)в(и,і)дуал...ної діял...нос...(т...т,т)і. 0(д,т)/же духовна кул...тура міц...ними хоч і не/вид(и,е)мими н(и,е)тками (с,з)в...я- за(нн,н)а з мат(и,е)р(и,і)ал...ною кул...турою. Тому наше сус...піл...ство про/будившис... ві(т,д) довгого інт(и,е)( лл,л)(и,е)ктуал...ного сн(а,у) і пр(и,е)ступивши до мо­рального само/очи(шч,щ)(и,е)(н...н,н)я побач(и,е)ло ті бол...яч...ки які бага то років пр(и,е)кр(и,е)вал(и,е)ся бад(йо,ьо)рими лозунгами й закл(и,е)ками. Не/пройшла повз/увагу суспільства і мовна пробле(мм,м)а.

Мова не/тіл..ки зас(о,і)б пілкува(н...н,н)я а й пр(и,е)род...н(і,и)й р(и,е)з(и,е)рвуар ін форма ції про с... віт на/сам/п(и,е)ред про с...вій народ. По- вір(и,е)вш(і,и) в те що всі мови в "нашому с...піл...ному домі активно ро(с,з)в(и,е)ваю(ц...ц,т...с)я" ми довго не/по­мічали що цей ро(с,з)в)(ц...ц,т...с)ток започаткова(нн,н)ий першими д(и,е)сят(и,е)/рі(ч,ч...ч)ями у тр(и,е)/д...ця(т...т,т)і/с(і,е)мд(и,е)ся(т...т,т)і роки був (з,с)/першу за­гал...мова(нн,н)ий а по/тім повернутий у (с,з)во- ротн(ьо,о)му напрямку. Треба в(и,е)правляти станов(и,е) (шч,щ)е пов(и,е)рнути всім мовам їх пр(и,е)родн(і,и)й пр(и,е)стиж і (з,с)правж...ню а не/д(и,е)кларова(нн,н)у рівно/прав...ніс...т... . Не/об/хідно врахувати кул...туру мови як запоруку пі(т,д)нес(и,е)(н...н,н)я кул...тури сус...піл...ної думки і сус...піл...ної праці.

Сус...піл...ство завжди дбає про/те що/б його члени кор(и,е)стувал(и,е)ся мовою не/л(и,е)ше (з,с)понта(н,нн)о не/тіл...ки як да(нн,н)им ві(т,д) пр(и,е)роди даром а с...ві­домо як (с,з)нар...я(д,д...д)ям най/активнішого ро(с,з)кр(и,е)(т...т,т)я своєї особистос...(т...т,т)і.

Мовний дос...від інд(і,и)в(и,і)дуум(у,а) не/ві(д,дд)іл...ний ві(т,д) опори на літ(и,е)ратурну мову як а(кк,к)(а,у)му(л...л,л)ятор лю(ц...,д...,т...)с...ких зна(н...н,н)... .

С(йо,ьо)го/д...ні кул...тура і мова в(и,е)яв(и,е)л(и,е)ся об...єдна(нн,н)ими в царині духовних вартост(ів,ей) кож­ної людини і в...с(ьо,йо)го сус...піл...ства.

За В. Русанівським