Реалізація проекту проходить у декілька етапів:
I етап - Мотиваційний (організаційно-підготовчий)
На цьому етапі керівник проекту має створити мотивацію, яка перетворить його педагогічне завдання у прагнення,бажання учасників, активізує її.
добір програмно-методичного забезпечення для реалізації проекту;
вивчення досвіду педагогів-новаторів за темою проекту;
ІІ етап - Інформаційний
аналізування педагогом резерву своїх професійних можливостей і передбачуваних ускладнень, а також зацікавленості колег темою проекту;
виявлення інтересу учасників і рівня їхніх знань з теми проекту;
За результатами діагностики проводиться низка педагогічних заходів , спрямованих на збагачення знань дітей, оволодіння навичками та вміннями для реалізації спільного задуму.
ІІІ етап - Репродуктивний
корекція індивідуальних планів учасників проекту;
визначення змісту роботи з пріоритетного напряму діяльності педагога;
Основним завданням педагога є надання учасникам змоги практично застосувати набуті на інформаційному етапі знання, навички та вміння під час підготовки та реалізації спільного задуму.
ІV етап - Узагальнення, аналізу та систематизації отриманих знань.
реалізація проекту через взаємодію з дітьми, колегами та батьками, активне впровадження нетрадиційних форм роботи з дітьми, зокрема проектно-ігрових;
узагальнення та поширення перспективного досвіду роботи;
За обраною темою проводяться контрольні заняття з усіх видів організованого навчання. На цей етап виділяється третина часу, відведеного на всі шість етапів.
V етап - Творчий
На цьому етапі здійснюється реалізація задуму : проводиться свято чи закінчується виготовлення дитячої книжечки , придумування казок , змагання , виставка абощо. Творча робота сприяє збереженню психічного здоров я дитини , підвищує її життєвий тонус.
Щоб зрозуміти важливість цього феномену, звернімося до слів К. Ушинського: "Нехай кожен пригадає своє дитинство, і він побачить: свято для дитини зовсім не те, що є святом для нас. Це справді подія в її житті, і дитина лічить дні від свята до свята, як ми лічимо роки від однієї важливої події в нашому житті до іншої".
VI етап - Рефлексивно-оцінювальний
презентація результатів проектної діяльності;
аналізування отриманих результатів.
На завершальному етапі відбувається, так би мовити, "подорож у часі" у зворотному порядку. В учасниках розвивається вміння оцінювати самих себе і свою діяльність протягом усіх попередніх етапів, виявляти спільні успіхи та невдачі, помічати й радіти з того, що вдалося товаришеві.
Опрацювання наступної теми починається за умови, що учасники вичерпали всі можливі творчі ресурси з минулої теми, і в них більше немає нових ідей.
2. Використання проектної технології в умовах дошкільного навчального закладу Алгоритм дії дорослих і дітей у процесі проектної діяльності
За О.О.Ліннік у виконанні творчого макропроекту виділяються наступні структурні одиниці:
Підготовчий етап, що складається з таких частин: а) вибір теми (сумісно з дітьми на більш високому рівні, на початкових етапах – пропозиція педагога) та розкриття її змісту, надання необхідного мінімуму інформації; б) постановка мети, визначення етапів роботи; в) розподіл завдань, ролей; г) постановка “найближчої” мети для кожної групи або індивідуального учасника.
Дослідно-творчий етап складається з таких частин: а) пошукова або творча робота, що включає добір інформації та її перетворення; б) забезпечення проміжного контролю та надання допомоги; в) оформлення результатів.
Заключний етап поділяється на такі складові: а) презентація результатів; б) самооцінка [ 13, с. 43].
Л.І.Новіцькою (м.Харків) розроблений алгоритм дії дорослих і дітей у процесі проектної діяльності:
Тематика проекту обирається з урахуванням нових освітніх завдань, педагогічних концепцій та парадигм, реалій сучасного життя, інтересів і здібностей дітей (на основі діагностики) тощо. Обґрунтування вибору проблеми висвітлює концептуальність, актуальність, необхідність, новизну обраної тематики.
Назва проекту включає узагальнену назву проблеми, відтворює основний зміст діяльності і визначається її кінцевим результатом.
Мета та завдання проекту повинні бути сконкретизовані й спрямовані на реальний результат.
Відповідно до мети та завдань обирається тип проекту, подається його характеристика за такими параметрами:
За кінцевим результатом: теоретичний, практичний, практико-орієнтований.
За змістом: монопредметний, міжпредметний, надпредметний.
За кількістю учасників: індивідуальний, колективний (парний, груповий).
За тривалістю: міні-проект, короткочасний, середньої тривалості, довготривалий.
За ступенем самостійності: репродуктивно-дослідний, частково-пошуковий, дослідницький чи експериментально-дослідницький, евристичний.
За характером контактів: внутрішній, зовнішній, міжнародний.
Визначення учасників (та співучасників) проекту.
Визначення бази реалізації проекту (місця розробки та місця реалізації).
Термін реалізації проекту включає дати початку та закінчення роботи над проектом.
Прогнозований результат передбачає створення нового продукту (нові технології, методики, посібники, сценарії, плани, програми, бази даних, центри та ін), форму його представлення.
Визначення ресурсів (людські, матеріально-технологічні, фінансові, інформаційні) дозволяє чітко визначити потреби й заздалегідь спланувати можливість та шляхи їх забезпечення (або відмовитись від проекту в разі неможливості їх забезпечення).
Результати проекту можуть бути матеріальними (моделі, програми, плани, колекції, створення об'єднань, центрів, громадських організацій тощо) та ідеальними (нові способи дій, оригінальні доведення теорем, методи дослідження
Оцінювання етапу презентації проекту проводиться за такими критеріями: інформативність, доступність поданої інформації, відповідність тематиці, актуальність, унікальність і значимість висунутої проблеми, естетика оформлення даного проекту, оригінальність захисту, вміння відповідати на запитання, аргументованість відповідей.