Тема 10. Економічне зростання

1. Поняття економічного зростання, його вимір.

2. Економічне зростання і крива виробничих можливостей.

3. Фактори та протиріччя економічного зростання.

4. Моделі економічного зростання.

1. Поняття економічного зростання, його вимір

Економічне зростання — це основний показник розвитку і добробуту будь-якої країни. Він є однією з головних макроекономічних цілей, досягнення якої зумовлене необхідністю випере­джаючого зростання національного доходу порівняно зі зростан­ням чисельності населення для підвищення рівня життя в країні.

Розрізняють два поняття: „економічний розвиток" та „економічне зростання".

Економічний розвиток - це перехід від одного стану економіки до іншого, коли у новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів і послуг, що вже вироблялися раніше, а має місце й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з мину­лим періодом.

Економічне зростання - це збільшення обсягів реально­го ВВП в одному періоді порівняно з іншим, або зростання економічної могутності держави (є більш вузьким за змістом порівняно з економічним розвитком).

Найважливішими проблемами економічного зростання є:

• тенденції та джерела зростання;

• забезпечення його довготермінової стійкості;

• наслідки вибраної моделі технологічної політики;

• темпи оновлення структури народного господарства;

• вимір факторів та результатів зростання.

З метою вирішення цих та інших проблем застосовують моделі економічного зростання (неокласична модель, нео-кейнсіанська модель, модель економічного зростання Р. Со-лоу).

Розрізняють два головних: екстенсивний та інтенсив­ний, а також змішаний типи економічного зростання.

Екстенсивний тип економічного зростання - дося­гається за рахунок розширення обсягів виробництва, тобто ви­користання більшої кількості виробничих ресурсів:

• збільшення чисельності зайнятих;

• збільшення обсягу капіталу;

• залучення більшої кількості природних ресурсів.

Інтенсивний тип економічного зростання - досягається

за рахунок більш досконалого використання економічних ре­сурсів, тобто:

• технологічного прогресу;

• рівня освіти та професійної підготовки кадрів;

• економії за рахунок зростання масштабу виробництва;

• покращання розподілу ресурсів;

• також впливають законодавчі, інституційні та інші фактори.

У процесі розширеного відтворення відбувається поєднання інтенсивного й екстенсивного типів економічного зростання, утворюється змішаний (реальний) тип економічного зростання, але розрізняють переважно інтенсивний або екстен­сивний тип такого змішаного економічного зростання.

Змішаний (реальний) тип економічного зростання -зростання виробничих потужностей внаслідок збільшення кількості використання факторів виробництва і вдосконален­ня техніки та технологій.

За темпами розрізняють високий та низький темпи еко­номічного зростання. Але не завжди високий темп є кращим, тому що це може впливати на якість продукції та структуру виробництва, тобто значно перевищувати кількість випуску засобів виробництва над споживчими товарами.

Економічне зростання повинно бути також безперерв­ним та пропорційним.

Існують такі показники економічного зростання:

• збільшення обсягів реального ВВП (ВНП) або ЧНП чи НД;

• збільшення реального ВВП (ВНП) або ЧНП чи НД на душу населення;

• збільшення реального ВВП (ВНП) або ЧНП чи НД на одного зайнятого.

Економічне зростання класифікують за темпами і типами. За темпами розрізняють високі і низькі темпи економічного зростання. Високими вважаються середньорічні темпи приросту, що перевищують 7-8 % за період. Нормальними можна вважати темпи приросту в 4-6 %, помірними – 2-3 %, низькими – близько 1 %. Нульові темпи означають, що обсяг ВВП не змінився у порівнянні з базовим роком.

Якщо виробництво ВВП скорочується, показник темпів приросту буде від’ємним. Як правило, країни, що розвиваються, в сприятливі фази економічних циклів мають дуже високі темпи приросту. Розвинуті країни підтримують відносно помірні темпи в інтервалі 3-5 % за рік при порівняно сприятливій економічній кон’юнктурі. Однак у менш сприятливі періоди ці темпи знижуються до 1-2 %.

У макроекономічному аналізі встановлено, що тривале збереження як дуже високих, так і занадто низьких чи від’ємних темпів зростання може призвести до негативних наслідків. У першому випадку відбувається так званий перегрів економіки, за яким може наступити криза надвиробництва і фінансовий крах багатьох фірм. Таку катастрофу зазнали в 1998 р. країни азіатського регіону (Південна Корея, Індонезія, Таїланд). У другому випадку відбувається зниження рівняжиття населення і небезпечний спад інвестиційної активності. Така ситуація була характерна для України в останньому десятиріччі ХХ ст., коли ВВП скоротився за цей період на 60 %. Це сталося не тільки через помилки і складнощі при проведенні реформ, але й через несприятливі фази економічного циклу.

Економічне зростання вимірюється річними тем­пами зростання за формулою:

Т=

де, Т - темп економічного зростання

Y₁ - реальний ВВП (ВНП) (ЧНП або НД) у поточному році;

Y₀ - реальний ВВП (ВНП) (ЧНП або НД) у базовому році.

Чи суттєва різниця між темпами економічного зростан­ня 3% та 4%?

Припустимо: країна А - темп економічного зростання становить 4%;

країна В - темп економічного зростання становить 3%.

Згідно з „правилом 70", ВВП країни А подвоїться за 70:4=18 років, а ВВП країни В за 70:3=24 роки.

Отже, збільшення темпів економічного зростання є до­сить важливим і незаперечним завданням. Для населення ду­же бідної країни навіть півпроцентне зниження у темпах зрос­тання може означати недоїдання.

Економічне зростання розглядається як важлива еко­номічна мета, оскільки збільшення реального обсягу національного продукту у розрахунках на душу населення оз­начає підвищення рівня життя. Економічне зростання має важливіше значення, ніж стабільність. Це пояснюється тим, що саме завдяки такому процесові з'являється більша мож­ливість для вирішення соціально-економічних проблем як у межах держави, так і на міжнародному рівні, підвищується ма­теріальний добробут та рівень життя населення.