Висновки

Проблема вивчення мови художніх творів має тривалу історію, вона по-різному розв’язувалася в залежності від рівня розвитку мовознавства і суміжних із ним наук, від світоглядної позиції дослідника. Метою лінгвістичного аналізу тексту є вивчення різних елементів мови в тій мірі, в якій вони пов’язані з розумінням літературного твору як такого. В той же час завдання, які виконують вказані види аналізу, не збігаються повністю: те, що є метою лінгвістичного аналізу, є засобом для стилістичного, а те, що є метою літературного, – один із засобів стилістичного аналізу. В цілому ж лінгвістичний, стилістичний і літературознавчий види аналізу досліджують текст, його змістову структуру. 

Важливе місце у поетичному мовленні  Б.І. Антонича посідають лексичні антоніми як художній засіб експресивного підсилення вираження почуття і думки. Традиційно антоніми характеризують як слова, що мають протилежне значення

Антоніми – це слова, які належать до однієї частини мови, але не можна ігнорувати систематичне вживання у художньому тексті поряд з одночастиномовними міжчастиномовних антонімів. Зазвичай виділяються три ознаки, за якими антонімічні слова вступають у відношення опозиції: градуальність / неградуальність ознаки; спрямованість / неспрямованість дії чи ознаки; відповідність одному явищу чи процесові. Аналізований клас антонімів у поезіях представлений перш за все якісними прикметниками і співвідносними з ними іменниками та прислівниками, а також займенниками та словами категорії стану і деякими іншими категоріями слів, що виражають координаційні поняття. Комплементарні антоніми представлені у Б.І. Антонича порівняно невеликою кількістю антонімічних пар.

Серед них є антоніми-іменники, антоніми-прикметники та антоніми-прислівники. Доречно буде підсумувати, що питання про комплементарні антоніми, що протиставляють живі істоти за статтю, ще недостатньо вивчене і не має однозначного розв’язання.Формою опозиції в антонімів, що виражають протилежну спрямованість дій, ознак і властивостей, є антонімічна пара.

Це протилежність двох дій, ознак чи властивостей, у котрій можна виділити декілька підтипів. Перш за все, симетричні відношення, коли обидві дії (ознаки) спрямовані одна проти другої, і несиметричні відношення, де одній дії (ознаці) протистоїть друга, спрямованість якої не виражена. Семантична природа антонімів, що передбачає вираження протилежностей, дозволяє широко використовувати їх як яскравий виразний засіб у художній мові.. Митець бачить життя у контрастах, що свідчить не про протиріччя, а про цілісність сприйняття ним дійсності.При аналізі стилістичних функцій синонімів у поезіях Б.І. Антонича говорилося, що в поетичному творі має важливе значення не тільки семантика слів, а і способи їх введення в художній текст. Це положення стосується і антонімів.

Поетична майстерність Б.І. Антонича виявляється не тільки в нових смислових зв’язках антонімічних слів у тексті, а і в способах їх введення в текст. Одним із поширених у поетеси прийомів є уживання антонімів з антонімічними епітетами з метою посилення протиставлення. Антоніми-комплементативи, що використовує, поділяються на три групи за морфологічними ознаками: іменникові, прикметникові та прислівникові. У визначених групах наскрізний опорний образ – життя (живий, безсмертний) – смерть (мертвий, смертний, потойбічний); 4) антоніми-контративи, як і антоніми-комплементативи, представлені у поезії порівняно невеликою групою антонімічних пар (близько 10%). Цей тип антонімів включає слова, які представляють векторну протилежність і діляться у Б.І. Антонича на п’ять тематичних груп: а) антоніми, що характеризують соціальні явища (зло – добро); б) антоніми на позначення руху предмета у просторі (прийшов – пішов); в) антоніми, що відтворюють різного роду конкретні дії (відчини – зачини); г) антоніми, які характеризують явища природи (дмуть – перестануть); д) антоніми, що виражають різні емоції, почуття (захолодив – зігрій). У поета переважають антоніми, що виражають почуття, внутрішній стан, емоції, а не матеріальні явища; 5) поетичній мові Б.І. Антонича властиве вживання контекстуальних антонімів, переважно іменникових (вогонь – крига, мир – смерть). Характерним є використання кількох пар контекстуальних антонімів для розбудови тексту, для вираження чи зняття внутрішнього напруження. Діапазон порівнюваних, зіставлюваних та протиставлюваних понять надзвичайно широкий і водночас існує коло домінуючих тематичних груп і образів в кожному із типів антонімів. У нашій роботі ми здійснили аналіз зображувальних функцій різних контрастних опозицій, що властиві поетичній мові Б.І. Антонича, і це дає право зробити певні узагальнення:

1) найбільш поширеним явищем, за допомогою якого поет досягає яскравого стилістичного забарвлення антонімічних опозицій, є антитеза (нерозгорнута, розгорнута, структурно складна), яка може виступати у поета як засіб реалізації експресивно-переносного значення слів, служити обрамленням цілої тематичної групи антонімів, характеризувати градацію якоїсь якості чи закономірності або градацію назв часових і просторових;2) в антонімічних текстах поета реалізуються такі види семантичних відношень (значень), як:а) кон’юнкція (антонімічна єдність), яка знаходить вираження у поета за допомогою сполучника і (й), що підкреслює деякі із значень і об’єднує протилежності в одне ціле (віки й хвилини), і заперечних часток не, ні (ані), що підкреслюють відсутність чітко вираженої ознаки чи дії (ні жити– ні вмерти);б) охоплення всього класу предметів, розділених на протилежності. г) взаємне перетворення, тотожність протилежностей, що дає змогу з’єднати протилежності в щось єдине. Особливо виділяються у поета прикметникові опозиції (перший – останній); д) зіставлення, яке досягає у поета особливо високої концентрації в порівняльній конструкції (тоді – як зараз); е) чергування (послідовність), що у письменника виявляється переважно в дієслівній антонімії й підкреслюється сполучником то (то зрівня – то нагромаджує); Найчисельнішою різночастиномовною опозицією в поетичній мові Б.І. Антонича є опозиція прикметник – іменник.

Список використаної літератури:

1. Бахтіарова Т. В. Міфологема міста у поетичному доробку М. Вінграновського та Б.-І. Антонича / Т. В. Бахтіарова // Філол. трактати. - 2013. - 5, № 1. - С. 21-27.

2. Василенко В. М. Непогасна зоря Антонича [Текст] : літературознавче есе / В. М. Василенко ; Львів. музей історії релігій. - Вид. 2-е, допов. - Л. : Друкарські куншти, 2011. - 152, [12] с.

3. Гажева І. Міфопоетична символіка дерев у ліриці Б.І. Антонича / І. Гажева // Молодь і ринок. — 2013. — № 5 (100) - С. 95-99.

4. Дмитрів І. "Сад божественних пісень" Г. Сковороди І "Велика гармонія" Б.-І. Антонича: спроба компаративного аналізу [Електронний ресурс] / І. Дмитрів // Філологічні науки. - 2012. - Вип. 3. - С. 44-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Fil_Nauk_2012_3_9.pdf.

5. Дмитрів І. І. Символ серця у творчості Богдана Ігоря Антонича [Електронний ресурс] / І. І. Дмитрів // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія"]. Сер. : Філологія. Літературознавство. - 2012. - Т. 192, Вип. 180. - С. 48-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Npchdufl_2012_192_180_13.pdf.

6. Дмитрів І. І. Символіка Пресвятої Трійці у "Великій гармонії" Б.-І. Антонича [Електронний ресурс] / І. І. Дмитрів // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Сер. : Літературознавство. - 2011. - Вип. 4(2). - С. 42-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nzl_2011_4(2)__8.pdf.

7. Дуброва О. В. Творчі паралелі: Волт Вітмен та Богдан-Ігор Антонич [Текст] : монографія / О. В. Дуброва ; Бердян. держ. пед. ун-т, Ін-т філол. та соц. комунікацій. - Донецьк : ЛАНДОН-XXI, 2012. - 166 с.

8. Зубрицька М. Поетика "зеленого" часо-простору в творчості Б.-І. Антонича та Б. Лесьмяна: спроба порівняльного аналізу [Електронний ресурс] / М. Зубрицька // Парадигма. - 2009. - Вип. 4. - С. 81-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/paradig_2009_4_8.pdf.

9. Ільницький М. Богдан-Ігор Антонич : нарис життя і творчості / М Ільницький. — К. : Рад. письменник, 1991. — 205, [3] с. — (Час і доля). Ільницький М. М. На перехрестях віку : у 3 кн. / Микола Ільницький. — К. : Києво-Могил. акад., 2008-. Кн. 2 : Кн. 2 : [про Б.-І. Антонича, І. Калинця], 2008. — 702, [1] с.

10. Ільницький М. Пейзажі з вікна (віконна призма в поезії Б.-І. Антонича) [Електронний ресурс] / М. Ільницький // Парадигма. - 2009. - Вип. 4. - С. 88-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/paradig_2009_4_9.pdf.

11. Калинець І. Знане і незнане про Антонича [Текст] : матеріяли до біогр. Богдана Ігоря Антонича / І. Калинець ; Міжнар. ін-т освіти, культури та зв'язків з діаспорою Нац. ун-ту "Львів. політехніка". - 2-ге вид., виправ. і допов. - Л. : Друкарські куншти, 2011. - 276, [48] с.

12. Кирильчук О.М. Рецептивні моделі творчості Богдана-Ігоря Антонича : автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.01 / О.М. Кирильчук ; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2007. — 18 с. – Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&Image_file_name=DOC/2007/07kombia.zip&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1.

13. Колтакова Н. Антиномічна колористика в жанрі "книги віршів” у Б. І. Антонича [Електронний ресурс] / Н. Колтакова // Питання літературознавства. - 2012. - Вип. 85. - С. 77-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Pl_2012_85_13.pdf.

14. Колтакова Н. Г. Лінгвокультурема "прозорості" в художніх світах Б. І. Антонича та В’яч. Іванова [Електронний ресурс] / Н. Г. Колтакова // Мова і культура. - 2013. - Вип. 16, т. 4. - С. 64-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Mik_2013_16_4_14.pdf.

15. Матвійчук У. Фонічний рівень вияву музичності у поетичній творчості Богдана-Ігоря Антонича [Електронний ресурс] / У. Матвійчук // Українське літературознавство. - 2013. - Вип. 77. - С. 196-206. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Ul_2013_77_18.pdf.

16. Мафтин Н. На березі вічності: модель художнього світу Б.-І. Антонича / Н. Мафтин // Слово і час. - 2008. - № 6. - С. 51-56.

17. Павличко Д. В. Перстень життя [Текст] : літературний портрет Богдана-Ігоря Антонича / Д. В. Павличко. - К. : Веселка, 2003. - 47 с. - (Урок літератури).

18. Пономаренко О. Б. Міфосвіт поезії Б.-І. Антонича й естетичні традиції Т.Шевченка [Текст] : аспект художнього образу-символу / О. Б. Пономаренко. - Вінниця : Континент-ПРИМ, 2006. - 176 с.

19. Пономаренко О. Б. Національний міфосвіт поезії Б.-І. Антонича: аспект художнього образу-символу [Текст] : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / О. Б. Пономаренко ; НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. - К., 2007. - 21 с.

20. Рубан Я. Г. Поезія Богдана-Ігоря Антонича: особливості авторської свідомості, жанрово-стильові домінанти: автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.01.01 / Я. Г. Рубан ; Дніпропетр. нац. ун-т ім. О.Гончара. — Д., 2010. — 19 с. – Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&Image_file_name=DOC/2010/10RYAOAS.zip&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1.

21. Салига Т. Богдан-Ігор Антонич: сецесія і контекст / Т. Салига // Слово і Час. - 2010. - № 2. - С. 3-15.

22. Скрипник І. І. Б.-І. Антонич та П. Тичина: типологія збігів [Електронний ресурс] / І. І. Скрипник // Питання літературознавства. - 2009. - Вип. 77. - С. 256-263. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Pl_2009_77_33.pdf.

23. Соловей Е. С. Українська філософська лірика : навч. посіб. із спецкурсу / Е. С. Соловей ; ред.: О. Жупанський; Міжнар. фонд "Відродження". - К. : Юніверс, 1998. - 368 c. - (Прогр. "Трансформація гуманіт. освіти в Україні").

24. Стефановська Л. Антонич. Антиномії [Текст] / Л. Стефановська ; Український науковий ін-т Гарвардського ун-ту, Інститут критики. - К. : Критика, 2006. - 312 с. - (Серія "Критичні студії").