(Barbara; Celarent; Darii; Ferio; Barbari; Celaront)

Друга фігура – вона має такі правила: а) більший засновок може бути судженням загальним; б) Один із засновків – судження заперечне. Сутність другої фігури силогізму полягає в запереченні належності якого-небудь предмета або явища, до того чи іншого класу предметів. У другій фігурі, ми вдаємось до дії, коли необхідно доведення, що конкретний предмет, який нас цікавить, не може бути віднесений до класу предметів, про який йдеться в більшому засновку. Висновок робиться на підставі відсутності у предмета тих ознак, які належать класу в цілому [19; c. 90].

(AOO; EAE; AEE; EIO; AEO; EAO)

(Baroko; Cesare; Camestres; Festino; Camestrop; Cesaro)

Третя фігура – в ній менший засновок має бути ствердним. Висновок у третій фігурі завжди частковий.

(OAO; IAI; AII; EIO; AAI; EAO)

(Bokardo; Disamis; Datisi; Ferison; Darapti; Felapton)

Четверта фігура – має такі правила: а) якщо більший засновок ствердний, то менший має бути загальним; б) якщо один із засновків заперечний, то більший засновок буде загальним.

(AEO; IAI; AEE; EIO; AAI; EAO)

(Camenos; Dimaris; Camenes; Fresison; Bramantip; Fesapo).

Крім простого силогізму існує також складний силогізм (полісилогізм), який складають кілька простих силогізмів, які певним чином пов'язані між собою:

Всі рослини – живі організми

Всі квіти – рослини

Всі квіти – живі організми (висновок 1)

Троянда – квітка

Троянда – живий організм (висновок 2)

Перший проміжний висновок може бути пропущений і тоді умовивід в цілому приймає такий вигляд: «Всі рослини – живі організми. Всі квіти – рослини. Троянда – квітка. Троянда – живий організм»). Такий силогізм має назву «сорит» – він застосовується для простеження тривалої залежності між класами предметів.

Скорочений силогізм без однієї посилки має назву «ентимеми». У ентимемі може бути також відсутній висновок. Така ентимема зокрема застосовується тоді, коли висновок людина робити не хоче в силу його очевидності, або небажаності: «Всі колекціонери – збирачі. Третьяков – збирач» (відсутня друга посилка); «Всі співаки – люди. Стінг – співак» (відсутнє заключення). Крім силогізмів існують також такий вид дедуктивних умовиводів як умовні – в яких принаймі одна з посилок є умовним (імплікативним судженням): «Якщо день сонячний, то сосновий ліс пахне смолою. День – сонячний. Відповідно сосновий ліс пахне смолою»; «Якщо рішення суду оскаржене у касаційному порядку, то воно ще не вступило у закону силу. Рішення суду оскаржене у касаційному порядку. Відповідно воно ще не вступило у законну силу». В залежності від того, чи всі посилки є умовними розрізняють суто умовні або умовно-категоричні умовні умовиводи. Приклади умовно-категоричних умовиводів приведені вище: «Якщо дані дії є шахрайством, то вони є кримінальним злочином. Якщо такі дії є кримінальним злочином, то вони караються за законом. Відповідно, якщо дане діяння є шахрайством, то воно карається згідно з законом».

Крім силогізмів іс умовних умовиводів, дедуктивні умовиводи бувають розподільними. Розподільним є такий умовивід, в якому хоча б одна з посилок є розподільним судженням. Наприклад: «Формами співучасті у кримінальному злочині є співучасть з розподілом ролей або співучасть без розподілу ролей. Дана співучасть здійснена з розподілом ролей. Відповідно вона не була співучастю без розподілу ролей». Крім дедуктивних умовиводів існує поняття індуктивних.

Індукцією, називається такий умовивід, у якому на основі знання частини предметів логічного класу робиться висновок про всі предмети класу в цілому. Індукція – це умовивід від часткового до загального (від лат. inductio – наведення). Вона складається із засновків і висновку. Засновком в індукції є судження про окремі факти, одиничні предмети або групи предметів і явищ.