- •1.2 Опис стану автоматизації методичної печі з крокуючим подом
- •1.3 Регулювання температури
- •2 Спеціальна частина
- •2.1 Вибір та обгрунтування первинних точок відбору вимірювальних величин
- •2.2 Розробка принципової електричної схеми
- •2.3 Вибір типу щита, розташування приладів.
- •3 Розрахункова частина
- •4 Заходи з техніки безпеки
- •4.1 Техніка безпеки під час монтажу приладів
- •4.2 Техніка безпеки під час монтажу щитів
- •4.3Техніка безпеки при прокладанні електропроводок
2.2 Розробка принципової електричної схеми
Принципова схема визначає принцип дії, склад і взаємодію елементів схеми. На кресленнях принципових схем (відповідно до діючих стандартів і норм) зображуються:
- умовні позначки принципу дії того або іншого функціонального вузла системи автоматизації;
- частини окремих елементів (приладів, засобів автоматизації, електричних апаратів) даної схеми, які використовуються в інших схемах, а також:
- елементи пристроїв з інших схем;
- діаграми перемикань контактів багатопозиційних пристроїв;
На підставі принципових схем розробляють:
- креслення загальних видів і монтажних схем щитів,
- пультів,
- стендів,
- таблиць підключень і з'єднань їх між собою, а також із приладами й допоміжними механізмами; перевіряють правильність виконаних з'єднань; задають уставки апаратам захисту, засобам контролю й регулювання процесу; набудовують шляхові й кінцеві вимикачі.
Таким чином, принципові схеми необхідні при виробництві налагоджувальних робіт і в процесі експлуатації системи автоматизації.
2.3 Вибір типу щита, розташування приладів.
Щити систем автоматизації призначені для розміщення на них засобів контролю та керування технологічним процесом, сигнальних пристроїв, апаратури блокування.
При виборі типу щита слід зважати на:
– кількість і габарити засобів автоматизації і електроапаратури на фасадних панелях та в середині щитів і пультів;
– зручність монтажу і обслуговування в умовах експлуатації;
– розміри приміщень, в умовах яких передбачається встановлення щитів і пультів.
При розташуванні приладів на щиті треба дотримуватись наступних вимог:
– прилади розташовані в тій послідовності, в якій оператор зчитує показання.
– на багатопанельному щиті прилади слід розташовувати так, щоб кожна панель щита відображала визначену дільницю технологічного процесу.
– щити та пульти систем автоматизації однакових об’єктів повинні бути виконані ідентичними, при цьому прилади, які контролюють окремі дільниці технологічного процесу слід розташовувати по вертикалі, а прилади, які контролюють один і той же параметр слід розташовувати по горизонталі.
– прилади слід розташовувати з розрахунком зручності спостерігання за показаннями, або їх обслуговування: прилади, які відображають значення відповідальних параметрів, слід розташовувати в межах оптимальної зони опору.
– слід дотримуватись відповідності принципа приміщення органу керування приладу, та його вказівника (праворуч – збільшення, ліворуч - зменшення).
– при розташуванні приладів необхідно враховувати відстань між шкалою та оператором.
– відстань між приладами на щиті слід обирати з розрахунком забезпечення вільного відкривання кришок приладів.
Прилади на фасадних панелях щита слід встановлювати на відстані від основи щита:
– показуючі прилади 800-2100 мм;
– самопишучі прилади 700-2000 мм;
– апаратура керування та регулювання 800 мм;
– клемна колодка 500 мм;
– ПБР розташований за щитом.
Розташування регуляторів повинно забезпечити зручний доступ до їх налагоджувальних пристроїв.
Щити та пульти встановлюють на опорних рамах, цегляній основі на подвійній підлозі, металевому перекриті. В місцях, в яких в процесі експлуатації виникають вібрації та струси щити та пульти необхідно
встановлювати на амортизаторах. Металеві опорні рами повинні бути
встановлені горизонтально (за допомогою рівня). Кріплення щитів та пультів до основи здійснюється за допомогою щитів або інших роз’ємних з’єднань. В багатопанельних щитах проміжки між панелями не повинні перевищувати 2мм. Правильність установки панелей перевіряється таким чином, щоб панелі у одному ряді створювали одну щільність після чого його фундаментальні болти затягують до відмови.
Малогабаритні шафні щити встановлюють на стінах, колонах споруд або на підставках на підлозі.
Електричні проводки вводлять в щити та пульти знизу. Допускається їх введення з боків або зверху. Мідні трубні проводки, пневмокабелі та пластмасові труби вводять в щити зверху. В технічно обґрунтованих випадках припускається вводити пневмокабелі і пластмасові труби в щити знизу з кабельних каналів. Труби, кабелі, дроти, які вводять в щити і пульти закріплюють поблизу місця їх вводу. Труби, які з’єднуються з трубами, прокладеними в середині щитів повинні мати роз’ємні з’єднання. Кінці кабелів і дротів розробляють та приєднують до комутаційних затискачів. При цьому до кожного затискача підключають одну жилу. Від зборки затискачів до приладів і апаратура, яка встановлена в щитах і пультах йдуть комутаційні дроти, прокладання яких здійснює завод виробник щітів та пультів.
2.6 Складання монтажно-комутаційної схеми
МКС розробляють для виконання на заводі внутріщитових приєднань. Ці приєднання йдуть з первинних приладів до вторинних, розташованих на щиті.
МКС складена табличним методом, вміщує таблицю з’єднань та таблицю підключень електричних проводок.
МКС складається на основі принципових схем для виконання монтажу проводок.
У таблиці з’єднань приводять відомості про дроти а також адреси їх приєднання.
Порядок заповнення таблиці з’єднань:
– у графі “Провідник” проводять камери проводок у зростаючому порядку;
– у графах “Звідки йде” та “Куди поступає” вказуються адреси (номер позиції) приладів з яких клем провідники виходять і до яких поступають відповідно;
– у графі “Дані проводу” записуються марки використання електронних проводок.
При складанні таблиці підключень, проводки записують в межах цього щита.
