7. Класифікація мереж зв'язку

Мережі зв'язку класифікуються за призначенням, за типом прийнятого сигналу, за способом здійснення з'єднан­ня, за ступенем інтеграції розв'язуваних задач і за способом обміну інформацією.

За призначенням розрізняють мережі телефонного, теле­графного, факсимільного зв'язку, мережі передачі даних і те­летекса. Характеристика цих мереж буде наведена пізніше.

За типом застосовуваного сигналу мережі зв'язку під­розділяються на аналогові і цифрові. В аналогових мережах використовується безперервний сигнал. Особливістю його є те, що два сигнали можуть відрізнятися один від одного як завгодно мало. У цифрових мережах використовується сиг­нал, що складається з різних елементів. Такими елементами є 1 і 0. Одиниця звичайно відбивається імпульсом або відрізком гармонійного коливання з визначеною амплітудою. Нуль поз­начається відсутністю переданої напруги. Сукупність 1 і 0 скла­дає повідомлення — кодову комбінацію. За способом здійснення з'єднання мережі підрозділяються на мережі з комутацією каналів, комутацією повідомлень і комутацією пакетів. У мережах з комутацією каналів з'єд­нання абонентів здійснюється за типом автоматичної теле­фонної станції. Основний їхній недолік — це великий час входження в зв'язок через зайнятість каналів або викликаю­чого абонента. Обмін інформацією в мережах з комутацією повідомлень здійснюється за типом передачі телеграм. Від­правник складає текст повідомлення, вказує адресу, катего­рію терміновості і таємності і це повідомлення записується в запам'ятовуючий пристрій (ЗП). При звільненні каналу по­відомлення автоматично передається на наступний проміж­ний вузол або безпосередньо абоненту. На проміжному вузлі повідомлення також записується в ЗП і при звільненні на­ступної ділянки передається далі. Перевагою таких мереж є відсутність відмови в прийманні повідомлення. Недолік по­лягає в порівняно великому часі затримки повідомлення за рахунок його збереження в ЗП. Тому такі мережі не викорис­товують для передачі інформації, що вимагає доставки в реаль­ному часі. У мережах з комутацією пакетів обмін інформаці­єю здійснюється також у мережах з комутацією повідомлень. Однак повідомлення поділяється на короткі пакети, що швид­ко знаходять собі маршрут до адресата. У результаті час зат­римки пакетів буде меншим.

За ступенем інтеграції розв'язуваних задач розрізняють інтегральні цифрові мережі і цифрові мережі інтегрального обслуговування. У цифрових інтегральних мережах інтегра­ція здійснюється на рівні технічних пристроїв. Один пристрій вирішує кілька задач. Наприклад, вирішує задачу ущільнення каналу і комутації. У цифрових мережах інтегрального обслу­говування інтеграція здійснюється на рівні служб. Сигнали телефонії, телетекса, передачі даних та інші передаються ци­фровим способом за допомогою тих самих пристроїв. В таких мережах відсутній розподіл на первинні та вторинні мережі.

У синхронних мережах генератори керуючих сигналів на кінцевих і проміжних пунктах постійно синхронізовані неза­лежно від того передається інформація чи ні. В асинхронних мережах синхронізація здійснюється тільки на час прийому повідомлення.

Плезіохронний метод функціонування припускає відсутність постійного підстроювання місцевих генераторів. Прийом повідомлень забезпечується за рахунок застосування високо-стабільних місцевих генераторів з автопідстроюванням під сиг­нали єдиної частота через досить тривалі інтервали часу.

Контрольні запитання

1. Характеристика сигналів в телекомунікаційних системах

2. Чим характерисзуються аналогові канали зв'язку ?

3. Перелічіть класифікацію мереж зв'язку