4. Лінійний тракт провідних систем передачі

Лінійний тракт утворює лінію зв'язку. Він складається з каналу передачі, утвореного середовищем поширення (провід­ного, радіо- чи ВОЛЗ) (рис. 1.11), пристроїв перетворення, при­строїв ППС, що призначаються для формування та розділен­ня багатоканальних сигналів, придатних для передачі по лінії. Від ППС за допомогою з'єднувальних ліній сигнали переда­ються до абонентів» на їх кінцеві абонентські пристрої (КАП).

Рис. 9. Лінійний тракт системи передачі

Лінійний тракт виконується таким чином, що по ньому передаються або аналогові сигнали, або цифрові, хоча мож­лива передача і цифрової інформації по аналоговому каналу. При передачі аналогових сигналів використовують ЧтРК при передачі цифрових — ЧсРК.

5. Лінійний тракт із ЧтРк

ЛТ систем передачі з ЧтРК складається з однорідних ді­лянок, розділених станціями транзиту (СТ), в яких лінійний тракт розділяється на групові тракти чи канали ТЧ, а сигнал передається тільки лінійним перетворенням.

Основними параметрами даної ділянки ЛТ є: максимальна довжина Ь, довжина підсилювальної ділянки Ь_п, довжина секції дистан­ційного електроживлення Ь_е і відносні рівні передачі й прийо­му по каналах, причому максимальна довжина Ь однорідної ділянки визначається відстанню між кінцевими (транзитни­ми) станціями, при цьому з достатньою імовірністю гаранту­ється виконання норм на всі характеристики каналів, задані в технічних умовах на дану систему передачі.

Рис. 9. Лінійний тракт БСП із ЧтРК

Станції транзиту, які не входять до складу ЛТ, виконані з двох комплектів перебудованого обладнання для передачі сиг­налів у смузі частот стандартного групового тракту чи каналів ТЧ з однієї ділянки лінійного тракту до іншої. Необхідність у розглянутих станціях визначається потребами виділення ка­налів і групових трактів у проміжних пунктах, а також причи­нами, обумовленими вимогами компенсації амплітудно-частот­них перетворювань у ЛТ.

Для забезпечення необхідної дальності зв'язку в лінію включаються також проміжні підсилювальні станції (ППС), призначені для компенсації загасання рівня сигналу і коре­гування перетворень, внесених ділянкою лінійного тракту. Оскільки при зміні параметрів навколишнього середовища характеристики лінії зв'язку безупинно змінюються, для здійс­нення постійного чи періодичного регулювання частотних ха­рактеристик підсилення у всіх ППС є пристрої ручного чи автоматичного регулювання підсилення (рис. 10).

Рис. 10 Схема контролю ЛТ для одного напрямку передачі

На рисунку 10 між точками а і б показана передаваль­на кінцева станція (КС), між в та г — підсилювальна ділян­ка, між д та є — приймальна КС.

Частина лінійного тракту між сусідніми підсилюваль­ними станціями довжина якого, при заданому числі каналів і типі ліній зв'язку, визначається припустимою величиною шуму в каналі чи захищеністю між різними напрямками пере­дачі в каналах.

Іншим важливим параметром ЛТ із ЧтРК є частотна ха­рактеристика нерівномірності залишкового загасання, відхи­лення якої від номінального значення (рис. 11) визнача­ється на частоті, зазначеній в технічній документації на дану систему передачі, і вибирається близькою до частоти основ­ного контрольного сигналу.

Рис. 11. Шаблон частотної характеристики залишкового загасання

Таким чином, для забезпечення необхідних характерис­тик ЛТ БСП із ЧтРК необхідно проводити контроль відповід­ності перерахованих параметрів до установлених норм і при їхній неприпустимій розбіжності здійснити корегування ха­рактеристик устаткування в напрямку мінімізації виявленої невідповідності.