- •Правові та організаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база України про охорону праці
- •Охорона праці неповнолітніх, жінок та інвалідів
- •Правові норми, стандартизація у сфері охорони праці
- •Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці
- •Фінансування заходів з охорони праці
- •1.2. Державна політика і державне управління охороною праці
- •1.3. Організація і управляння охороною праці на підприємстві
- •1.4. Система навчання підвищення рівня знань працівників з охорони праці
- •Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці
- •1.6. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1. Дата і час настання нещасного випадку _ _______
- •2. Найменування підприємства, працівником якого є потерпілий
- •3. Відомості про потерпілого:
- •4. Проведення навчання та інструктажу з охорони праці:
- •7 . Причини нещасного випадку:
- •8. Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація
- •9. Діагноз згідно з листком непрацездатності або довідкою.
- •10. Особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці:
- •11. Свідки нещасного випадку :
- •12. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку
- •Протокол опитування потерпілого ( потерпілих ), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку ( аварії ), що стався ( сталася )
- •Протокол прочитав ( ла ), записано з моїх слів правильно
- •Опитування провів і протокол склав
- •Пояснювальна записка потерпілого ( потерпілих ), свідків та інших осіб причетних до нещасного випадку ( аварії ), що стався ( сталася )
- •1.6.1. Розслідування професійних захворювань і отруєнь
- •1.6.2. Розслідування аварій.
- •Тема 1.7. Аналіз, прогнозування та профілактика травматизму і професійних захворювань на виробництві.
- •Основи виробничої санітарії та гігієни праці в геологорозвідувальній галузі
- •2.1. Загальні поняття
- •2.2. Психофізіологічні чинники умов праці
- •2.3. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці і побуту на геологорозвідувальних роботах
- •2.3.1. Вимоги до освітлення виробничих приміщень
- •2.3.2.1. Вимоги до температури і вологості повітряного середовища
- •2.3.3. Санітарно-гігієнічні умови на об’єктах польових геологорозвідувальних робіт
- •2.3.4. Захист від шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку
- •Шкала шумів
- •2.3.5. Захист від виробничого пилу
- •2.3.6. Дія радіоактивних речовин та джерел іонізуючого випромінювання на живі організми і радіаційний захист
- •2.3.6.1. Захист від дії радіоактивних речовин та джерел іонізуючого випромінювання
- •2.3.7. Захист від енергій електромагнітного поля, лазерних та інших видів випромінювань
- •2.3.8. Правила безпечної роботи з комп’ютером
- •2.4. Робота зі ртуттю
- •2.5. Засоби індивідуального захисту
- •Основи техніки безпеки
- •3.1. Правила безпеки при експлуатації електричних приладів, установок, генераторів, машин і двигунів внутрішнього згорання
- •3.1.1. Дія електричного струму на організм людини і основні види ураження електричним струмом
- •3.1.2. Основні правила роботи з електроустановками
- •3.1.3. Правила безпеки при експлуатації двигунів внутрішнього згоряння
- •3.2. Правила безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах
- •3.2.1.Основні причини нещасних випадків при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •Заходи безпеки при проведенні геолого-розвідувальних робіт
- •Тема 1. Загальні вимоги до організації безпечного проведення геологорозвідувальних робіт
- •Тема 2. Вимоги до геологорозвідувального обладнання, геофізичної апаратури та інструменту
- •Тема 3. Загороджувальна техніка, охоронні пристрої, засоби захисту і польове спорядження
- •Тема 4. Вимоги безпеки при проектуванні геологорозвідувальних робіт
- •Тема 5. Загальні вимоги безпеки при роботі в польових умовах
- •Тема 6. Безпека проживання і побутові умови на польовій базі
- •Тема 7. Заходи безпеки під час атмосферних електричних розрядів
- •Тема 8. Робота в умовах підвищеної небезпеки
- •Тема 9. Початковий період польових робіт і порядок введення об’єктів
- •Тема 10. Заходи безпеки при проведенні робіт в різних кліматичних і фізико-географічних умовах
- •Тема 11. Загальні заходи безпеки в маршруті і порядок пересування
- •Журнал реєстрації маршрутів (переходів, виходів) (найменування польового підрозділу)
- •Тема 12. Заходи безпеки при роботі в умовах водних перешкод
- •Тема 13. Заходи безпеки при роботі в річкових долинах, заболоченій місцевості, ярах і карстах
- •Тема 14. Заходи безпеки при роботі в гірських умовах, районах лісів, тайги, на Крайній Півночі, в Антарктиці, пустелі, напівпустелі, в тропіках і субтропіках
- •Правила безпеки при використанні транспортних засобів і спецмашин на геологорозвідувальних роботах
- •Перевезення вантажів і персоналу на автотранспорті
- •Використання авіаційного, водного транспорту і коней
- •Розділ 4. Пожежна безпека
- •4.1. Основні поняття та значення пожежної безпеки
- •4.1.1. Горіння і вибухонебезпечність речовин та матеріалів
- •4.1.2. Горючість матеріалів
- •4.2. Оцінка об’єктів щодо пожежовибухонебезпечності
- •Система запобігання пожежі
Тема 7. Заходи безпеки під час атмосферних електричних розрядів
Атмосферні електричні розряди виникають підчас грози у формі блискавки і подальшого громового звуку. Розряди є наслідком електризації хмар та земної поверхні зі спорудженими на ній об"єктими зарядами протилежних знаків. Під час розряду відбувається дія нейтралізації зарядів. Якщо нейтралізація (розряд) відбувається між зарядженими хмарами, ми можемо спостерігати блискавку і чути грім. Шкоди при цьому не завдається. Якщо ж грозовий розряд хмари іде на об"єкт, що знаходиться на поверхні землі, який також наелектризований зарядом протилежного знаку, то він може викликати пожежі, руйнувати будівлі та споруди, дерева, смертельно вражати людей і тварин.
Захистом об"єктів від грозових розрядів служать спеціально виготовлювані пристрої, які називаються відводи блискавок. Дія відводів полягає в тому, що блискавка влучає в ті об"єкти, які є найвищими для місцевості, яка наелектризувалася і взаємно притягує заряд хмари. Такими об"єктами в геології можуть бути бурові вишки та інші споруди, будівлі польових таборів, одиночні дерева, копиці сіна, соломи тощо, а також люди та тварини на рівнинній місцевості. Якщо відвід блискавок змонтувати вищим за об"єкти, то він здатний прийняти удар на себе і відвести заряд в землю.
Відвід блискавок включає приймальник розряду блискавок, заземлювач, який закопаний надійно у вологу землю і струмопровід - провід малого електричного опору для надійного з"єднання приймальника із заземлювачем. Приймальники блискавок монтують завищеними над об"єктами, оскільки вони повинні прийняти розряд. Для убезпечення групи об"єктів на певній території встановлюють декілька відводів блискавок, оскільки кожний відвід блискавок захищає лише деякий простір.
Приймальники розряду блискавок виготовляються у формі стрижня, тросу (антени) або сітки. Стрижневі встановлюються вертикально, тросові підвішуються горизонтально, сітки монтуються над об"єктом.
Найбільш прості і найпоширеніші – стрижневі приймальники. Діаметр стрижня не менше 50 кв. мм, довжина 2 – 3 м. Струмопровід повинен мати площу поперечного розтину не менше 25 кв. мм. Електродами заземлювача можуть служити стальні труби діаметром близько 50 мм довжиною 2 – 3 м, інші відповідні матеріали. З"єднання струмопроводу з приймальником розряду і заземлювачем повинно бути міцним з надійним електричним контактом і виконаним з допомогою зварки, болтових затискувачів чи заклепок. Опір заземлення відводу блискавок не повинен перевищувати 10 Ом.
Будівлі і споруди за ступенем небезпеки ураження блискавкою і в залежності від необхідності їх захисту поділяються на три категорії. До першої категорії відносяться будівлі та споруди, в яких розміщуються вибухові та легкозаймисті речовини, здатні вибухнути від електричної іскри з тяжкими наслідками. До другої категорії відносяться об"єкти, в яких зберігаються чи виробляються вибухові та легкозаймисті речовини, вибух яких від іскри не викликає значних руйнацій та людських жертв. Адміністративні, житлові, звичайні виробничі та господарські будівлі та споруди відносяться до третьої категорії при умові, якщо в них відсутні вибухові та легкозаймисті речовини.