2. Правові норми, стандартизація у сфері охорони праці

Правові норми, об'єднані терміном «охорона праці», включають в себі норми і правила з техніки безпеки і виробничої санітарії. Відмінність норм з техніки безпеки від норм з виробничої санітарії визначається предметом, на регулювання якого спрямовані ті чи інші норми.

Норми з техніки безпеки містять обов'язкові вимоги, яким повинно відповідати підприємство в цілому, виробничі приміщення, усі види обладнання і технологічні процеси з точки зору безпеки праці, попередження травматизму. Цими нормами передбачається встановлення різних огороджень, захисних пристроїв, проведення профілактичних випробувань, дистанційне управління, видача спеціальних індивідуальних засобів захисту, наприклад поясів, окулярів, екранів тощо.

Норми з виробничої санітарії містять обов'язкові вимоги щодо території підприємства, виробничих і побутових приміщень, робочих місць і технологічних процесів з точки зору гігієни праці і здоров'я працівників з метою попередження професійних захворювань. Вимоги в галузі виробничої санітарії стосуються розмірів, планування і конструктивних елементів виробничих будівель, вентиляції, опалення, водопостачання, каналізації, освітлення побутових приміщень, пунктів харчування, охорони праці тощо. Норми з виробничої санітарії передбачають також професії з шкідливими умовами праці, які повинні забезпечуватись спецмолоком, спецхарчуванням, спецодягом, спецвзуттям та іншими індивідуальними захисними засобами.

Норми з техніки безпеки і виробничої санітарії не завжди є окремими нормативними актами. В державних міжгалузевих і галузевих нормативних актах можуть одночасно міститися й положення з техніки безпеки і норми з виробничої санітарії.

Важливе місце в нормативно-технічній документації, яку використовують підприємства, установи і організації, належить стандартам. Стандартизація – це узагальнення багатьох понять, зведення великої кількості виробів до невеликої кількості типових зразків. Найпоширеніше застосування стандартів при розробці нової техніки, проектуванні в будівництві, у визначенні якості продукції, встановленні інших критеріїв тощо.

Норми і правила з охорони праці, затверджені і погоджені у встановленому законодавством .порядку, це по суті і є стандарти. Адже англійською мовою standart є норма, зразок, мірило.

В основу стандартизації охорони праці як і будь-якої іншої покладені директивність, комплексність, динамізм і систематичність контролю за їх впровадженням і дотриманням.

Директивність стандартів полягає у обов’язкому і постійному їх виконанні для всіх підприємств усіх галузей і форм власності. Недотримання стандартів карається законом.

Комплексність системи стандартів забезпечується за рахунок їх розробки і запровадження за всіма показниками безпеки, виробничої санітарії і протипожежного захисту.

Динамізм стандартів передбачає їх регулярних перегляд і оновлення в міру змін умов праці, впровадження нових технологій і технічних засобів виробництва.

Систематичність контролю забезпечується органами нагляду за станом охорони праці на підприємствах, в регіонах і галузях.

У своїй сукупності нормативно-правові акти про охорону праці (скорочено - НПАОП) — це правила, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання, їх прийнято поділяти на державні міжгалузеві і державні галузеві норми.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1994 р. № 135 «Про порядок опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів по охороні праці» відповідним центральним органам державного управління доручено розробляти і затверджувати конкретні документи щодо організації нормотворчого процесу, планування і фінансування робіт, визначення базових організацій, які повинні займатися нормотворчою діяльністю з питань охорони праці.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 1994 року Комітет по нагляду за охороною праці наказом від 16 березня 1994 р. затвердив Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних документів «Законодавство України по охороні праці», яке є обов'язковим для виконання усіма центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності.

Опрацювання проектів державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці здійснюється під керівництвом і за безпосередньою участю фахівців комітету по нагляду за охороною праці (нині – Держгірпромнагляду) або органів державного санітарного, пожежного нагляду та нагляду за ядерною і радіаційною безпекою при розробленні нормативних актів з питань, що віднесені до їх компетенції.

Координацію роботи з підготовки проектів державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці покладено на Національний науково-дослідний інститут охорони праці, який надає методичну допомогу базовим організаціям міністерств і відомств, безпосередньо опрацьовує проекти нормативних актів про охорону праці.

Державні міжгалузеві правила і норми містять вимоги охорони праці, обов’язкові для кожного з підприємств, установ і організацій усіх форм власності і всіх галузей виробничо-господарського комплексу України. До таких відносяться, наприклад: Правила дорожнього руху, Типові правила пожежної безпеки, Правила безпеки при експлуатації електроустановок, Будівельні норми і правила, Санітарні норми і правила тощо. Державні міжгалузеві норми і правила у редакції наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 09.07.2010 року №130 визначені як Нормативно-правові акти, дія яких поширюється на декілька видів економічної діяльності (код 0.00).

Нижче приведений фрагмент Покажчика нормативно-правових актів з питань охорони праці.