- •Правові та організаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база України про охорону праці
- •Охорона праці неповнолітніх, жінок та інвалідів
- •Правові норми, стандартизація у сфері охорони праці
- •Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці
- •Фінансування заходів з охорони праці
- •1.2. Державна політика і державне управління охороною праці
- •1.3. Організація і управляння охороною праці на підприємстві
- •1.4. Система навчання підвищення рівня знань працівників з охорони праці
- •Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці
- •1.6. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1. Дата і час настання нещасного випадку _ _______
- •2. Найменування підприємства, працівником якого є потерпілий
- •3. Відомості про потерпілого:
- •4. Проведення навчання та інструктажу з охорони праці:
- •7 . Причини нещасного випадку:
- •8. Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація
- •9. Діагноз згідно з листком непрацездатності або довідкою.
- •10. Особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці:
- •11. Свідки нещасного випадку :
- •12. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку
- •Протокол опитування потерпілого ( потерпілих ), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку ( аварії ), що стався ( сталася )
- •Протокол прочитав ( ла ), записано з моїх слів правильно
- •Опитування провів і протокол склав
- •Пояснювальна записка потерпілого ( потерпілих ), свідків та інших осіб причетних до нещасного випадку ( аварії ), що стався ( сталася )
- •1.6.1. Розслідування професійних захворювань і отруєнь
- •1.6.2. Розслідування аварій.
- •Тема 1.7. Аналіз, прогнозування та профілактика травматизму і професійних захворювань на виробництві.
- •Основи виробничої санітарії та гігієни праці в геологорозвідувальній галузі
- •2.1. Загальні поняття
- •2.2. Психофізіологічні чинники умов праці
- •2.3. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці і побуту на геологорозвідувальних роботах
- •2.3.1. Вимоги до освітлення виробничих приміщень
- •2.3.2.1. Вимоги до температури і вологості повітряного середовища
- •2.3.3. Санітарно-гігієнічні умови на об’єктах польових геологорозвідувальних робіт
- •2.3.4. Захист від шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку
- •Шкала шумів
- •2.3.5. Захист від виробничого пилу
- •2.3.6. Дія радіоактивних речовин та джерел іонізуючого випромінювання на живі організми і радіаційний захист
- •2.3.6.1. Захист від дії радіоактивних речовин та джерел іонізуючого випромінювання
- •2.3.7. Захист від енергій електромагнітного поля, лазерних та інших видів випромінювань
- •2.3.8. Правила безпечної роботи з комп’ютером
- •2.4. Робота зі ртуттю
- •2.5. Засоби індивідуального захисту
- •Основи техніки безпеки
- •3.1. Правила безпеки при експлуатації електричних приладів, установок, генераторів, машин і двигунів внутрішнього згорання
- •3.1.1. Дія електричного струму на організм людини і основні види ураження електричним струмом
- •3.1.2. Основні правила роботи з електроустановками
- •3.1.3. Правила безпеки при експлуатації двигунів внутрішнього згоряння
- •3.2. Правила безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах
- •3.2.1.Основні причини нещасних випадків при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •Заходи безпеки при проведенні геолого-розвідувальних робіт
- •Тема 1. Загальні вимоги до організації безпечного проведення геологорозвідувальних робіт
- •Тема 2. Вимоги до геологорозвідувального обладнання, геофізичної апаратури та інструменту
- •Тема 3. Загороджувальна техніка, охоронні пристрої, засоби захисту і польове спорядження
- •Тема 4. Вимоги безпеки при проектуванні геологорозвідувальних робіт
- •Тема 5. Загальні вимоги безпеки при роботі в польових умовах
- •Тема 6. Безпека проживання і побутові умови на польовій базі
- •Тема 7. Заходи безпеки під час атмосферних електричних розрядів
- •Тема 8. Робота в умовах підвищеної небезпеки
- •Тема 9. Початковий період польових робіт і порядок введення об’єктів
- •Тема 10. Заходи безпеки при проведенні робіт в різних кліматичних і фізико-географічних умовах
- •Тема 11. Загальні заходи безпеки в маршруті і порядок пересування
- •Журнал реєстрації маршрутів (переходів, виходів) (найменування польового підрозділу)
- •Тема 12. Заходи безпеки при роботі в умовах водних перешкод
- •Тема 13. Заходи безпеки при роботі в річкових долинах, заболоченій місцевості, ярах і карстах
- •Тема 14. Заходи безпеки при роботі в гірських умовах, районах лісів, тайги, на Крайній Півночі, в Антарктиці, пустелі, напівпустелі, в тропіках і субтропіках
- •Правила безпеки при використанні транспортних засобів і спецмашин на геологорозвідувальних роботах
- •Перевезення вантажів і персоналу на автотранспорті
- •Використання авіаційного, водного транспорту і коней
- •Розділ 4. Пожежна безпека
- •4.1. Основні поняття та значення пожежної безпеки
- •4.1.1. Горіння і вибухонебезпечність речовин та матеріалів
- •4.1.2. Горючість матеріалів
- •4.2. Оцінка об’єктів щодо пожежовибухонебезпечності
- •Система запобігання пожежі
3.1.3. Правила безпеки при експлуатації двигунів внутрішнього згоряння
Під час проведення різних видів польових робіт достатньо широко використовуються двигуни внутрішнього згоряння (ДВЗ). Як правило, двигуни внутрішнього згоряння використовуються для генерування електричної енергії при проведенні бурових, гірничопрохідницьких, сейсморозвідувальних, електророзвідувальних робіт, геофізичних досліджень у свердловинах, а також для забезпечення електропостачання тимчасових польових баз. Якщо є можливість, краще підключатися до централізованої електричної мережі. Цим самим зменшується ступінь забруднення довкілля. Вартість електроенергії від централізованого постачання також значно нижча.
Крім того ДВЗ використовуються в автомобільному транспорті, без якого уявити геологорозвідувальні роботи, як і життя суспільства неможливо.
Двигуни внутрішнього згоряння використовуються в стаціонарному і пересувному варіантах. При використанні стаціонарного варіанту двигуни потрібно монтувати у спеціальних приміщеннях міцно закріпивши на цегляному чи бетонному фундаменті. У приміщенні повинно бути два виходи з дверима, які оббиваються негорючим матеріалом (листовим металом) з виходами назовні. Вихлопні труби повинні проходити не ближче 0,5 м від трубопроводів з горючими чи мастильними матеріалами, виводитися з приміщення для викидів відпрацьованих газів в атмосферу і бути обладнаними глушниками та іскрогасниками. Приміщення потрібно забезпечити надійною вентиляцією й засобами пожежогасіння. Якщо в одному приміщенні змонтовано декілька двигунів, то вільних прохід між ними повинен бути не менше 1,5 м. в машинному відділенні на видних місцях розміщуються інструкції по догляду за ДВЗ і правила їх експлуатації.
Безпечна робота ДВЗ забезпечується також загородженням небезпечних місць, відповідними процедурами підготовки двигунів до роботи, своєчасним технічними оглядами і обслуговуванням, а також чітким дотриманням правил техніки безпеки при їх експлуатації.
Перед пуском двигуна перевіряються рівні охолоджувальної рідини і оливи в системі змащення. Не можна запускати двигун при несправних контрольних приладах. В холодну пору року не можна при труднощах з пуском двигуна прогрівати його відкритим вогнем: паяльними лампами, факелами тощо. Для цього використовується спеціальний прогіваючий пристрій. Працюючий двигун не можна залишати без нагляду. По завершенні роботи двигун підлягає відповідному огляду і обслуговуванню.
Аналогічних вимог потрібно дотримуватися при експлуатації компресорів з двигунами.
3.2. Правила безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах
При отриманні обладнання і матеріалів від постачальника, на стаціонарних складах і тимчасових базах, в процесі проведення геологорозвідувальних, бурових, будівельних та інших, практично усіх, видів робіт проводяться різноманітні вантажно-розвантажувальні операції. Одним із найважливіших завдань охорони праці є механізація та автоматизація найбільш трудомістких процесів. Це дозволяє не тільки полегшити працю вантажників, але й робить її безпечнішою. Потрібно зазначити, що і на сьогодні багато трудових дій виконується вручну.
Безпека при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт (ВРР) в значній мірі залежить від групи, класу, категорії вантажу.
Прийнято виділяти чотири групи:
1 – мало небезпечні (деякі будівельні матеріали, продукти харчування, тверде паливо, прилади, малогабаритне технічне обладнання тощо);
2 – вантажі великих розмірів;
3 – пилові та гарячі (крейда, цемент, вапно, розплавлений бітум, асфальт);
4 – небезпечні вантажі (пожежо- та вибухонебезпечні, отруйні, токсичні, радіоактивні речовини).
При роботі з вантажами третьої і четвертої груп потрібно використовувати засоби індивідуального захисту.
Група небезпечних вантажів поділяється на дев’ять класів:
1 – вибухові речовини;
2 – стиснені і зріджені гази;
3 – легкозаймисті рідини і суміші, що виділяють легкозаймисті пари, температура спалаху яких становить 61 0С і нижче;
4 – легкозаймисті матеріали, які здатні загорятися від тертя, нагрівання, поглинання вологи, самочинних хімічних реакцій;
5 – окислювальні речовини, які легко виділяють кисень;
6 – отруйні та інфекційні речовини і матеріали;
7 – радіоактивні матеріали;
8 – їдкі та корозійно активні речовини;
9 – речовини з відносно низькою небезпекою при умові чіткого дотримання правил навантаження, розвантаження, перевезення та зберігання.
На упаковках небезпечних вантажів обов’язково потрібно наносити спеціальні знаки небезпеки у формі квадрата з чорною рамкою, поверненого на кут і поділеного на два рівнобедрені трикутники. У верхньому трикутнику наноситься символ небезпеки, у нижньому – напис про небезпеку вантажу (як правило із назвою речовини) і номер класу вантажу.
За масою одного вантажомісця виділяються три категорії:
1 – масою менше 80 кг, а також сипучі і дрібноштучні та такі, що перевозяться навалюванням;
2 - масою від 80 до 500 кг;
3 – масою понад 500 кг.
Відповідними нормативними актами встановлені граничні норми підіймання та переміщення вантажів вручну однією особою: чоловіки старші 18 років – 50 кг (допускається перенесення вантажів до масою 80 кг по горизонтальній площині на відстань не більшу 25 м за умови, що вантаж піднімають на спину і знімають інші вантажники); жінки старші 18 років – 10 кг при умові черговості з іншою роботою і 7 кг при постійні роботі протягом зміни; для юнаків та дівчат 16 – 17 років при короткочасній роботі відповідно 14 і 7 кг, а від 17 до 18 років – 16 та 8 кг відповідно. Постійні роботи для юних осіб забороняються.
Вантажі понад 50 кг підіймаються на висоту понад 3 м механізованим способом.
Майданчики для виконання вантажно-розвантажувальних робіт (ВРР) повинні мати тверде і рівне покриття. Не забувати встановлювати спеціальні знаки безпеки.
Роботи виконуються під керівництвом відповідальної особи, призначеної в установленому порядку. Визначена особа повинна особисто перевірити справність підіймально-транспортних механізмів, такелажного та іншого реманенту тощо. До роботи з механізмами допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли спеціальне навчання, отримали посвідчення і пройшли відповідний медогляд. При виникненні небезпеки потрібно вжити заходів убезпечення, а при необхідності – припинити роботи.
Небезпечні вантажі перевозяться у спеціальному транспорті із іскрогасниками та з відповідними надписами і заземленням у вигляді металевого ланцюга. В окремих випадках перевезення таких вантажів супроводжує машина ДАІ.
