3.1.2. Основні правила роботи з електроустановками

Практично всі обсяги різних видів геологорозвідувальних робіт виконуються з використанням електричної енергії. Через те, що геологічні дослідження виконуються на місцевості, при їх проведенні потрібно враховувати вплив оточуючого середовища на ступінь небезпеки від дії електричного струму на організм людини.

Загалом всі роботи пов’язані з використанням електроустановок повинні виконуватися у відповідності до «Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (ПБЕ), «Правил безпечної експлуатації електроустановок» (ПБЕЕ), «Правил користування електроенергією», а також «Правил пожежної безепеки в Україні».

До обслуговування електричних установок допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження, курс навчання безпечним методам роботи і отримали посвідчення з присвоєнням кваліфікаційної групи техніки безпеки.

В залежності від рівня знань і складнощів виконання робіт персоналу обслуговування електроустановок присвоюються І – V кваліфікаційні групи з техніки безпеки. І кваліфікаційну групу мають особи, які не мають спеціальної електротехнічної підготовки, але знають правила безпечного поводження з електричним струмом і уміють працювати з переносним електроінструментом. Електроустановки, в яких задіяні напруги вище 1000 В обслуговуються персоналом не нижче ІV кваліфікаційної групи.

На всіх установках викокої чи низької напруги незалежно від наявності загороджень обов’зково потрібно закріплювати попереджувальні плакати відповідного змісту: «Стій! Напруга!», «Висока напруга! Небезпечно для життя!», «Не включати! Робота на лінії», «Не відкривати! Працюють люди» тощо.

Для попередження електротравматизму від контакту з металічними частинами електрообладнання, які опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, застосовується заземлення, занулення і захисне відключення.

В електричних установках повинно застосовуватися надійне і швидкодіюче автоматичне захисне відключення на випадок короткого замикання. При попаданні напруги на металічні неструмонесучі частини обладнання спрацювує апарат, який автоматично відключає електроустановку. Тим самим знімається небезпека ураження людини електричним струмом.

Усі металічні частини електроустановок і обладнання, які можуть опинитися під напругою через замикання проводу на корпус, підлягають заземленню, а відкриті струмонесучі частини – загородженню. Всі електричні розетки виробничого і побутового призначення також повинні мати заземлення. При відсутності заземлення і неспрацюванні блоку автоматичного відключення на випадок короткого замикання, працівник, доторкнувшись до металічного корпусу електроустановки потрапляє під дію електричного струму. Результатом може бути травма чи загибель.

Зазамлення – це електричне з’єднання металевих частин електроустановки із заземлюючим пристроєм, який знаходиться в електричному контакті із землею. Заземлюючий пристрій включає заземлювачі і заземлюючі провідники, які з’єднуються із металевими частинами корпусу електроустановки. До заземляючого пристрою приєднується кожний елемент електроустановки окремими заземляючими провідниками. Послідовне підключення декількох елементів не допускається, оскільки пошкодження одного заземляючого провідника виводить із системи заземлення решту заземленого обладнання. Заземлюючі провідники повинні мати площу перетину не менше 50 мм2. На геологорозвідувальних роботах як заземлювачі можна використовувати обсадні труби на свердловинах, трубопроводи, систему електророзвідувальних електродів, стальних труб, кутникової сталі, горизонтально прокладені стальні стрічки, які мають надійний контакт із землею.

Забороняється використовувати трубопроводи з горючою рідиною, горючими і вибуховими газами, труби водопостачання і опалення.

Заземляючі провідники приєднуються до заземлюючих елементів електрообладнання з допомогою зварювання або надійного болтового з’днання, а до заземлювачів – лише зварюванням.

Опір заземлюючого пристрою за самих несприятливих умов влітку при найбільшому просиханні грунту і взимку при найбільшому його промерзанні (в цей час опір найбільший) не повинен перевищувати 4 Ом при використанні напруг 220/380 В. Для підвальних і сирих приміщень опір заземлення електроустановок повинен бути не більше 2 Ом.

Огляд заземлюючого пристрою проводиться персоналом не менше одного разу в місяць, а також кожного разу при перестановці обладнання.

Вимір опору заземлення заземлюючих пристроїв здійснюють перед пуском їх в експлуатацію і далі не менше одного разу в 6 місяців, а на підземних роботах – одни раз на місяць. Результати вимірювань заносяться в спеціальний журнал.

Захисна дія заземлення полягає у проведенні електричних зарядів з металевих частин електроустановок на заземлювач і землю у випадку замикання на корпус провідників електричного струму. У випадку замикання електричного струму на металеві часнини установки і контакті людини з ними, електричні заряди підуть в землю і через заземлення і через людину. Але через те, що власний електроопір людини значно більший опору надійного заземлення, то струм, що йде через людину, буде мізерним і не представляє будь-якої небезпеки.

Область застосування занулення – трьохфазні чотирьохпроводні електричні мережі з заземленою нейтраллю: четвертий провід – нульовий надійно заземлюється.

Ослуговування електроустановок повинно проводитися із застосуванням ізолюючих захисних засобів: діелектричних рукавиць, взуття, резинових ковбиків, ізолюючих підставок тощо. Засоби захисту потрібно щоразу перевіряти шляхом зовнішнього огляду, а також періодично випробовувати.

Для освітлення на поверхні застосовуються напруга 220 В, а в підземних умовах – не вище 127 В. Для живлення ручних переносних ламп – не вище 42 В. В сирих приміщеннях, де існує імовірність дотику до змокрілих поверхонь, повинні використовуватися напруги не вище 12 В.

Напруга переносного інструменту, який використовується у сухих безпечних приміщеннях, не більше 220 В, для підвальних приміщень – 127 В, а у приміщеннях з підвищеною небезпекою –не більше 42 В. Практично допускається використання інструменту з напругами 220 В, але при умові застосування захисних засобів і надійного заземлення корпусу електроінструменту.

Забороняється проводити ремонт електрообладнання і мереж, що перебувають під напругою, передавати електроінструмент і установки особам, які не мають відповідного посвідчення, розбирати і ремонтувати їх працівниками, що не повинні цим займатися за функціональними обв’язками.

Перед початком ремонтних робіт електроустановка чи інструмент вимикається з електричної мережі з допомогою рубильника, чи вийманням електровилки з розетки. Повинні бути вимкненими як провід фази, так і нульовий.

Відповідальність за технічно грамотне та безпечне користування електроустановками покладається на керівника підприємства. Для організації використання електричної та інших видів енергії на підприємстві керівник створює відповідну службу і призначає відповідальних працівників.

Особа, відповідальна за електрогосподарство, повинна забезпечити:

1. Розроблення і проведення організаційних і технічних заходів, що включають:

- утримання електроустановок у робочому стані та їх експлуатацію згідно з вимогами відповідних Правил, зазначений вище.

- дотримання заданих електропередавальною (електропостачальною) організацією режимів електроспоживання і договірних умов споживання електричної енергії та потужності;

- виконання заходів з підготовки електроустановок підприємства до роботи в осінньо-зимовий період;

- раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;

- оптимальне споживання реактивної потужності та економічні режими роботи компенсуючих пристроїв;

- упровадження автоматизованих систем і приладів вимірювання та обліку електричної енергії;

- своєчасний і якісний ремонт електроустановок;

- зменшення аварійності та травматизму;

- забезпечення промислової небезпеки;

- підвищення надійності роботи електроустановок;

- навчання і перевірку знань ПБЕЕ, ПУЭ, ПБЕ, Правил пожежної безпеки в Україні, виробничих (посадових і експлуатаційних) інструкцій та інструкцій з охорони праці для електротехнічного (електротехнологічного) персоналу;

- охорону навколишнього природного середовища;

2. Удосконалення мережі електропостачання споживача з виділенням на резервні зовнішні живильні лінії навантажень струмоприймачів екологічної та аварійної броні;

3. Розроблення комплексу заходів, спрямованих на запобігання травматизму, зниженню рівня промислової безпеки, загибелі тварин, пошкодженню обладнання, можливим негативним екологічним та іншим наслідкам у разі припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому порядку;

4. Розслідування технологічних порушень в роботі електроустановок та оперативне повідомлення про них територіальному підрозділу Держенергонагляду;

5. Проведення діагностування технічного стану електроустановок;

6. Облік та аналіз аварій і нещасних випадків, а також ужиття заходів з усунення причин їх виникнення;

7. Розроблення виробничих інструкцій та інструкцій з охорони праці і пожежної безпеки для працівників енергетичної служби;

8. Надання інформації на вимогу Держенергонагляду у відповідності до нормативно-правових актів;

9. Ведення документації з електрогосподарства згідно з вимогами нормативно-правових актів;

10. Розроблення інструкцій про порядок дій обслуговуючого персоналу у разі виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій, а також пожеж;

11. Додержання вимог санітарних норм і правил щодо умов праці на робочих місцях обслуговуючого персоналу.

12. Працівник, який виявив порушення цих Правил або помітив несправність електроустановки, колективного або індивідуального засобу захисту, зобов'язаний повідомити про це свого безпосереднього керівника, а за його відсутності - керівника вищого рівня.

У тих випадках, коли несправність в електроустановці становить явну небезпеку для людей чи для самої установки, а усунути цю несправність може працівник, який її виявив, він повинен зробити це негайно за умови дотримання вимог правил безпеки, а потім повідомити про цей випадок безпосереднього керівника.

Керівники підприємств повинні забезпечити безперешкодний доступ на свої об'єкти посадових осіб органів державного нагляду та контролю, надання їм інформації і документів, необхідних для здійснення ними своїх повноважень та виконання виданих цими органами приписів у зазначені терміни.

Контроль і нагляд за виконанням вимог зазначених вище Правил, відповідно до своїх обов'язків, здійснюють спеціалісти енергослужби, служби охорони праці підприємства та організацій вищого рівня.

Правила безпеки під час дії атмосферних електричних розрядів (захист від електричної блискавки) розглянутий у відповідній темі «Загальні вимоги безпеки при роботі в польових умовах».