- •Правові та організаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база України про охорону праці
- •Охорона праці неповнолітніх, жінок та інвалідів
- •Правові норми, стандартизація у сфері охорони праці
- •Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці
- •Фінансування заходів з охорони праці
- •1.2. Державна політика і державне управління охороною праці
- •1.3. Організація і управляння охороною праці на підприємстві
- •1.4. Система навчання підвищення рівня знань працівників з охорони праці
- •Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці
- •1.6. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1. Дата і час настання нещасного випадку _ _______
- •2. Найменування підприємства, працівником якого є потерпілий
- •3. Відомості про потерпілого:
- •4. Проведення навчання та інструктажу з охорони праці:
- •7 . Причини нещасного випадку:
- •8. Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація
- •9. Діагноз згідно з листком непрацездатності або довідкою.
- •10. Особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці:
- •11. Свідки нещасного випадку :
- •12. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку
- •Протокол опитування потерпілого ( потерпілих ), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку ( аварії ), що стався ( сталася )
- •Протокол прочитав ( ла ), записано з моїх слів правильно
- •Опитування провів і протокол склав
- •Пояснювальна записка потерпілого ( потерпілих ), свідків та інших осіб причетних до нещасного випадку ( аварії ), що стався ( сталася )
- •1.6.1. Розслідування професійних захворювань і отруєнь
- •1.6.2. Розслідування аварій.
- •Тема 1.7. Аналіз, прогнозування та профілактика травматизму і професійних захворювань на виробництві.
- •Основи виробничої санітарії та гігієни праці в геологорозвідувальній галузі
- •2.1. Загальні поняття
- •2.2. Психофізіологічні чинники умов праці
- •2.3. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці і побуту на геологорозвідувальних роботах
- •2.3.1. Вимоги до освітлення виробничих приміщень
- •2.3.2.1. Вимоги до температури і вологості повітряного середовища
- •2.3.3. Санітарно-гігієнічні умови на об’єктах польових геологорозвідувальних робіт
- •2.3.4. Захист від шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку
- •Шкала шумів
- •2.3.5. Захист від виробничого пилу
- •2.3.6. Дія радіоактивних речовин та джерел іонізуючого випромінювання на живі організми і радіаційний захист
- •2.3.6.1. Захист від дії радіоактивних речовин та джерел іонізуючого випромінювання
- •2.3.7. Захист від енергій електромагнітного поля, лазерних та інших видів випромінювань
- •2.3.8. Правила безпечної роботи з комп’ютером
- •2.4. Робота зі ртуттю
- •2.5. Засоби індивідуального захисту
- •Основи техніки безпеки
- •3.1. Правила безпеки при експлуатації електричних приладів, установок, генераторів, машин і двигунів внутрішнього згорання
- •3.1.1. Дія електричного струму на організм людини і основні види ураження електричним струмом
- •3.1.2. Основні правила роботи з електроустановками
- •3.1.3. Правила безпеки при експлуатації двигунів внутрішнього згоряння
- •3.2. Правила безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах
- •3.2.1.Основні причини нещасних випадків при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •Заходи безпеки при проведенні геолого-розвідувальних робіт
- •Тема 1. Загальні вимоги до організації безпечного проведення геологорозвідувальних робіт
- •Тема 2. Вимоги до геологорозвідувального обладнання, геофізичної апаратури та інструменту
- •Тема 3. Загороджувальна техніка, охоронні пристрої, засоби захисту і польове спорядження
- •Тема 4. Вимоги безпеки при проектуванні геологорозвідувальних робіт
- •Тема 5. Загальні вимоги безпеки при роботі в польових умовах
- •Тема 6. Безпека проживання і побутові умови на польовій базі
- •Тема 7. Заходи безпеки під час атмосферних електричних розрядів
- •Тема 8. Робота в умовах підвищеної небезпеки
- •Тема 9. Початковий період польових робіт і порядок введення об’єктів
- •Тема 10. Заходи безпеки при проведенні робіт в різних кліматичних і фізико-географічних умовах
- •Тема 11. Загальні заходи безпеки в маршруті і порядок пересування
- •Журнал реєстрації маршрутів (переходів, виходів) (найменування польового підрозділу)
- •Тема 12. Заходи безпеки при роботі в умовах водних перешкод
- •Тема 13. Заходи безпеки при роботі в річкових долинах, заболоченій місцевості, ярах і карстах
- •Тема 14. Заходи безпеки при роботі в гірських умовах, районах лісів, тайги, на Крайній Півночі, в Антарктиці, пустелі, напівпустелі, в тропіках і субтропіках
- •Правила безпеки при використанні транспортних засобів і спецмашин на геологорозвідувальних роботах
- •Перевезення вантажів і персоналу на автотранспорті
- •Використання авіаційного, водного транспорту і коней
- •Розділ 4. Пожежна безпека
- •4.1. Основні поняття та значення пожежної безпеки
- •4.1.1. Горіння і вибухонебезпечність речовин та матеріалів
- •4.1.2. Горючість матеріалів
- •4.2. Оцінка об’єктів щодо пожежовибухонебезпечності
- •Система запобігання пожежі
2.3.7. Захист від енергій електромагнітного поля, лазерних та інших видів випромінювань
Електромагнітні хвилі (поля) знайшли дуже широке використання. При поширенні вони переносять енергію і взаємодіють із середовищем. Ступінь дії електромагнітного поля на людину залежить від частоти, напруженості електромагнітного поля, інтенсивності потоку енергії, локалізації випромінювання та індивідуальних особливостей організму.
Електромагнітні хвилі радіочастотного діапазону мають певну довжину і за частотними характеристиками поділяються високочастотні (ВЧ), ультрависокочастотні (УВЧ), зверх високочастотні (ЗВЧ). Особливу небезпеку представляють зверх високочастотні радіохвилі, які використовуються у засобах мобільного зв’язку.
Шкідлива дія електромагнітного поля характеризується несприятливим впливом на біологічні процеси у клітинах і тканинах організму, особливо в центральній нервовій і серцево-судинній системах. Невеликі інтенсивності потоку енергії і напруженості поля обумовлюють незначну дію. Після припинення дії поля організм через певний час приходить у нормальний стан. Але довготривала дія сильних електромагнітних полів може викликати запаморочення голови, болі, нудоту, зниження працездатності.
Для уникнення шкідливої дії на організм людини встановлені гранично допустимі норми дії електромагнітних полів високих, ультрависоких і зверх- високих частот. Ці норми визначені як міждержавний стандарт, прийнятий у 1986 році і перевиданий у січні 1999 році без обмеження дії у часі.
Найменування стандарту приведено нижче:
МЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ
СТАНДАРТ
СИСТЕМА СТАНДАРТОВ БЕЗОПАСНОСТИ ТРУДА
ЭЛЕКТРОМАГНИТНЫЕ ПОЛЯ РАДИОЧАСТОТ
ДОПУСТИМЫЕ УРОВНИ НА РАБОЧИХ МЕСТАХ И ТРЕБОВАНИЯ
К ПРОВЕДЕНИЮ КОНТРОЛЯ
Occupational safety standards system.
Electromagnetic fields of radio frequencies.
Permissible levels at work-places and requirements for control
У відповідності з міждержавними стандартом гранично допустимі рівні (ГДР) дії електричних полів у діапазонах від 0,06 МГц до 300 ГГц. Стандарт уточнює «Санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів високих, ультрависоких і зверх високих частот».
Дотримання діючих гранично допустимих рівнів забезпечує упередження несприятливого впливу електромагнітних полів на стан здоров’я працівників.
В діапазоні частот 0,06 – 30,0 МГц нормуванню підлягають напруженість електричного поля (Е) і енергетичне навантаження (ЕН). Одиницею вимірювання напруженості електричного поля є В/м, а енергетичне навантаження є добутком квадрату напруженості електричного поля (Е2) на час його дії (Т):
ЕН = Е2 × Т,
Одиницею вимірювання є (В/м)2×год
Гранично допустимий рівень напруженості електричного поля (Е) на робочих місцях, а також у місцях можливого перебування персоналу не повинні перевищувати:
в диапазоні частот 0,06—3,0 МГц 600 В/м;
в диапазоні частот 3,0—30,0 МГц 300 В/м.
Гранично допустиме енергетичне навантаження (ЕН) за робочу зміну не повинне перевищувати
в диапазоні частот 0,06—3,0 МГц 28,800 (В/м) × год;
в диапазоні частот 3,0—30,0 МГц 7,200 (В/м) × год.
Основними заходами захисту персоналу служать засоби ослаблення напруженості поля. Цього можна досягти за рахунок збільшення відстані від джерела поля до місця перебування працівника, завдяки використанню засобів дистанційного управління, зменшення потужності джерел випромінювання, встановленні поглинаючих і віддзеркалюючи екранів.
З розвитком мобільного зв’язку є певна небезпека опромінення високими частотами не тільки працюючого персоналу, але усього населення. Для убезпечення від шкідливої дії електромагнітних полів передавальні антени повинні випромінювати потужності, які не зашкодять здоров’ю населення, яке проживає поблизу їх розміщення. Не можна монтувати антени на дахах житлових будинків і в безпосередній близькості від них. Користувачам мобільного зв’зку не бажано довготривалий час говорити по мобільному телефону і тримати постійно телефон біля себе. Адже увімкнений телефон працює як у формі приймача так і передавача.
Лазерне випромінювання утворюється оптичними квантовими генераторами потужністю в декілька сотень джоулів. Промінь лазера фокусується до діаметра в 1 – 0,01 мм і менше. Це дозволяє сконцентрувати дуже велику енергію не мікроплощу поверхні і досягнути температури у декілька мільйонів градусів.
Небезпеку для здоров’я несе як пряме лазерне опромінення так і віддзеркалене. Механізм біологічної дії крім теплового ефекту проявляється і в інших формах. Проходячи крізь тканини живої матерії лазерний промінь викликає пружні коливання і «вибуховий ефект», який обумовлює миттєве перетворення твердих і рідких речовин у газоподібний стан з одночасним підвищенням тиску.
Основним способом захисту є обладнання екранів, що обмежують зону проходження лазерного променя, зменшення віддзеркалюючих властивостей стінок і поверхонь обладнання, використання дистанційного управління процесами і обов’язкове розміщення знаків безпеки.
Ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання у виробничих умовах може виникати у різноманітних умовах. Зокрема, ультрафіолетові промені виникають при зварювальних роботах, випромінюються ртутно-кварцевими лампами. При довготривалій роботі і недотриманні правил безпеки може виникати дерматит, печіння, свербіж відкритих частин шкіри. Для електрозварювальників характерне професійне захворювання – електрофтальмія, яке проявляється вже через декілька годин після завершення роботи. Проявляється в почервонінні очей, різі і відчутті в них піску. Для захисту від ультрафіолетового випромінювання використовуються засоби індивідуального захисту: зварювальні щитки, спецодяг, рукавиці. Особам, які перебувають в зоні зварювальних робіт не можна дивитися на процес зварювання. По можливості потрібно швидко покинути зазначену зону.
Інфрачервоне випромінювання застосовується у приладах нічного бачення. Для роботи з ним використовуються спеціальні засоби. В геології практично не застосовується.
