- •Правові та організаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база України про охорону праці
- •Охорона праці неповнолітніх, жінок та інвалідів
- •Правові норми, стандартизація у сфері охорони праці
- •Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці
- •Фінансування заходів з охорони праці
- •1.2. Державна політика і державне управління охороною праці
- •1.3. Організація і управляння охороною праці на підприємстві
- •1.4. Система навчання підвищення рівня знань працівників з охорони праці
- •Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці
- •1.6. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1. Дата і час настання нещасного випадку _ _______
- •2. Найменування підприємства, працівником якого є потерпілий
- •3. Відомості про потерпілого:
- •4. Проведення навчання та інструктажу з охорони праці:
- •7 . Причини нещасного випадку:
- •8. Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація
- •9. Діагноз згідно з листком непрацездатності або довідкою.
- •10. Особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці:
- •11. Свідки нещасного випадку :
- •12. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку
- •Протокол опитування потерпілого ( потерпілих ), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку ( аварії ), що стався ( сталася )
- •Протокол прочитав ( ла ), записано з моїх слів правильно
- •Опитування провів і протокол склав
- •Пояснювальна записка потерпілого ( потерпілих ), свідків та інших осіб причетних до нещасного випадку ( аварії ), що стався ( сталася )
- •1.6.1. Розслідування професійних захворювань і отруєнь
- •1.6.2. Розслідування аварій.
- •Тема 1.7. Аналіз, прогнозування та профілактика травматизму і професійних захворювань на виробництві.
- •Основи виробничої санітарії та гігієни праці в геологорозвідувальній галузі
- •2.1. Загальні поняття
- •2.2. Психофізіологічні чинники умов праці
- •2.3. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці і побуту на геологорозвідувальних роботах
- •2.3.1. Вимоги до освітлення виробничих приміщень
- •2.3.2.1. Вимоги до температури і вологості повітряного середовища
- •2.3.3. Санітарно-гігієнічні умови на об’єктах польових геологорозвідувальних робіт
- •2.3.4. Захист від шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку
- •Шкала шумів
- •2.3.5. Захист від виробничого пилу
- •2.3.6. Дія радіоактивних речовин та джерел іонізуючого випромінювання на живі організми і радіаційний захист
- •2.3.6.1. Захист від дії радіоактивних речовин та джерел іонізуючого випромінювання
- •2.3.7. Захист від енергій електромагнітного поля, лазерних та інших видів випромінювань
- •2.3.8. Правила безпечної роботи з комп’ютером
- •2.4. Робота зі ртуттю
- •2.5. Засоби індивідуального захисту
- •Основи техніки безпеки
- •3.1. Правила безпеки при експлуатації електричних приладів, установок, генераторів, машин і двигунів внутрішнього згорання
- •3.1.1. Дія електричного струму на організм людини і основні види ураження електричним струмом
- •3.1.2. Основні правила роботи з електроустановками
- •3.1.3. Правила безпеки при експлуатації двигунів внутрішнього згоряння
- •3.2. Правила безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах
- •3.2.1.Основні причини нещасних випадків при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •Заходи безпеки при проведенні геолого-розвідувальних робіт
- •Тема 1. Загальні вимоги до організації безпечного проведення геологорозвідувальних робіт
- •Тема 2. Вимоги до геологорозвідувального обладнання, геофізичної апаратури та інструменту
- •Тема 3. Загороджувальна техніка, охоронні пристрої, засоби захисту і польове спорядження
- •Тема 4. Вимоги безпеки при проектуванні геологорозвідувальних робіт
- •Тема 5. Загальні вимоги безпеки при роботі в польових умовах
- •Тема 6. Безпека проживання і побутові умови на польовій базі
- •Тема 7. Заходи безпеки під час атмосферних електричних розрядів
- •Тема 8. Робота в умовах підвищеної небезпеки
- •Тема 9. Початковий період польових робіт і порядок введення об’єктів
- •Тема 10. Заходи безпеки при проведенні робіт в різних кліматичних і фізико-географічних умовах
- •Тема 11. Загальні заходи безпеки в маршруті і порядок пересування
- •Журнал реєстрації маршрутів (переходів, виходів) (найменування польового підрозділу)
- •Тема 12. Заходи безпеки при роботі в умовах водних перешкод
- •Тема 13. Заходи безпеки при роботі в річкових долинах, заболоченій місцевості, ярах і карстах
- •Тема 14. Заходи безпеки при роботі в гірських умовах, районах лісів, тайги, на Крайній Півночі, в Антарктиці, пустелі, напівпустелі, в тропіках і субтропіках
- •Правила безпеки при використанні транспортних засобів і спецмашин на геологорозвідувальних роботах
- •Перевезення вантажів і персоналу на автотранспорті
- •Використання авіаційного, водного транспорту і коней
- •Розділ 4. Пожежна безпека
- •4.1. Основні поняття та значення пожежної безпеки
- •4.1.1. Горіння і вибухонебезпечність речовин та матеріалів
- •4.1.2. Горючість матеріалів
- •4.2. Оцінка об’єктів щодо пожежовибухонебезпечності
- •Система запобігання пожежі
2.3.3. Санітарно-гігієнічні умови на об’єктах польових геологорозвідувальних робіт
Польові геологорозвідувальні роботи проводяться в різних умовах. Значний їх обсяг виконується на відкритому повітрі. Правила безпеки при проведенні окремих видів робіт викладені у відповідних темах курсу. При виконанні робіт на відкритому повітрі значну роль для безпеки робіт відіграють не тільки пора року, кліматичні умови, але й види та методи досліджень (що визначає ступінь небезпеки робіт). На геологорозвідувальних роботах дуже важливо правильно застосовувати засоби індивідуального захисту.
До найбільш небезпечних, з точки зору охорони праці, відносяться підземні і наземні гірничопрохідницькі та бурові роботи, а також пошуково-розвідувальні роботи радіоактивних родовищ корисних копалин.
Гірничорозвідувальні роботи проводяться, в основному, при розвідуванні рудних корисних копалин. До організації таких робіт, особливо підземних, пред’являються особливі санітарно-гігієнічні вимоги. В підземних гірничих виробітках змінюється склад внутрішнього повітряного середовища: зменшується вміст кисню, збільшується кількість вуглекислого газу (СО2), азоту (N2), з’являються цілий ряд газів, яких немає в атмосферному повітрі, метан, окис вуглецю. Змінюється вологість повітря, підвищується вміст пилу тощо.
Роботи в підземних гірничих виробітках можна проводити в тому разі, якщо концентрація отруйних і вибухових газів не перевищує допустиму правилами безпеки норму. Так, у повітряному середовищі гірничих виробіток концентрація окису вуглецю не повинно бути більше 0,0016%, окислів азоту – не більше 0,00025%, сірчаного газу - менше 0,00035%, сірководню – 0,00066% і т.п.
Вибухові гази, як правило, наявні у гірничих виробітках при пошуково-розвідувальних роботах на вугільні корисні копалини.
В процесі проходки таких підземних гірничих виробіток з вугілля і оточуючих його порід виділяється шахтний газ – метан, який несе небезпеку для прохідників. Метано-повітряна суміш може вибухнути, якщо концентрація метану складає від 5 до 15%. Традиційно, для видалення шахтного метану із атмосфери діючих гірничих виробіток, їх вентилюють великими об’ємами чистого повітря, що дозволяє підтримувати безпечну концентрацію метану (до 2% в підземній гірничій ви робітці і до 0,75% у її стволі.
Окрім цього, застосовуються методи дегазації до початку власне гірничих робіт шляхом буріння вертикальних свердловин з поверхні, а також горизонтальних і похилих свердловин в гірничих виробітках.
Через вертикальні свердловини з поверхні вивільнюється практично чистий метан (СН4>90%), оскільки у вугільному пласті він знаходиться під високим тиском.
Для контролю за якістю газів у гірничорозвідувальних виробітках проводиться вимірювання їх концентрації у повітряному середовищі спеціальними приладами – газоаналізаторами. Вимірювання проводяться двома способами: в умовах лабораторії та безпосередньо на робочих місцях. При концентраціях вище допустимих норм, потрібно припинити роботи, вивести людей із забрудненої зони і провести вентиляцію.
При проведенні прохідницьких робіт на великих глибинах, внаслідок теплообміну повітряного середовища гірничої виробітки з гірськими породами, температура яких з поглибленням зростає, відбувається розігрів повітря. При температурах вище 30 градусів за Цельсієм працювати важче. Для підтримання нормального температурного режиму в підземних гірничих виробітках проводиться охолодження повітря методом вентиляції. При цьому відбувається не тільки підтримання належної температури, але й покращення складу газоповітряної суміші. При провітрюванні чисте повітря з поверхні землі подається в мережу підземних гірничорозвідувальних виробіток, а розігріта газоповітряна суміш із глибини спрямовується в атмосферу.
Буріння свердловин на сучасному етапі розвитку геологорозвідувальних робіт є одним із найважливішим видом і використовується на всіх стадіях геологічних досліджень. З точки зору виробничої санітарії і гігієни праці найбільша увага приділяється приміщенням бурових установок. Вони повинні відповідати вимогам не тільки виробничої, але й санітарної безпеки. В холодну пору року в приміщеннях бурових установок повинна підтримуватися температура не нижче 15 – 18 градусів. Для цього в будівлях облаштовуються опалювальні системи, пожежобезпечні та такі, що виключають отримання опіків і забруднення атмосферного повітря. Бурові будівлі повинні мати два виходи і вікна, які забезпечують природне освітлення в денний час. Не можна забувати і про вимоги виробничої естетики. На буровій повинні бути в наявності миючі засоби, інші засоби особистої гігієни працівників, належним чином обладнані умивальники і туалети (хоч і тимчасові) із необхідними засобами дезінфекції.
Такі ж вимоги стосуються ремонтно-механічних майстерень (РММ), в тому числі і пересувних, де проводиться ремонт обладнання та устаткування, а в окремих випадках і виготовлення несерійних деталей, інструменту чи реманенту.
Виробничі приміщення для обробки проб доцільно розділяти на окремі ізольовані кімнати, а дробильне обладнання виноситься в окреме приміщення зі звукоізолюючими стінами. В обов’язковому порядку всі без винятку приміщення повинні бути обладнаними вентиляційними витяжками. Долівки в таких приміщеннях покриваються водонепроникною плиткою для постійного вологого прибирання пилу і окрошки порід та мінералів, що обробляються і забезпечення стікання води. В таких приміщеннях підлогу потрібно мити щоденно, стіни, стелю, вікна, освітлювальні прилади – по мірі необхідності, орієнтовно – один раз на тиждень.
Окремі вимоги пред’являються до приміщень хіміко-аналітичних лабораторій. Вентиляційна система завжди повинна бути справною. У зв’язку з можливістю виділення шкідливих випаровувань в неробочий час перед початком робіт приміщення повинні ретельно провітрюватися. Освітлення і температура, вологість і санітарна чистота лабраторій повинні відповідати санітарним нормам.
