2.3. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці і побуту на геологорозвідувальних роботах

До санітарно-гігієнічних чинників умов праці виробничого середовища відносяться: освітлення, мікроклімат і стан повітря виробничих і побутових приміщень (на польових базах), а також робочих місць на польових об’єктах геологорозвідувальних робіт, виробничий шум, вібрація, ультразвук тощо.

Планування і проектування виробничих і побутових об’єктів та споруд, їх будівництво та реконструкцію необхідно здійснювати відповідно до діючих будівельних норм і правил. Санітарно-гігієнічні та медико-профілактичні заходи по створенню і підтриманню нешкідливих і здорових умов праці потрібно проводити відповідно до діючих санітарних норм.

Виробничі і побутові приміщення, обладнання та реманент, робочі місця потрібно підтримувати в належній чистоті. Внутрішнє опорядження приміщень повинно виключати можливість накопичення та сорбцію випаровувань токсичних речовин. Вологе прибирання підлоги повинно здійснюватися не рідше одного разу на робочу зміну. Розлиті на підлогу паливно-мастильні матеріали і токсині речовини потрібно негайно видаляти і проводити спеціальну обробку у випадку її необхідності.

На всіх виробничих майданчиках геологорозвідувальних робіт і територіях підприємств та геологічних селищ також необхідно дотримуватися чистоти. Збирати та зберігати виробничі і побутові відходи належить у спеціальні окремі контейнери, які встановлюються у спеціально відведених місцях. Контейнери повинні щільно закриватися кришками. Не повинно бути умов для розмноження гризунів: мишей, щурів чи інших рознощиків інфекційних хвороб. Захоронять чи знищувати відходи можна лише у відповідності до встановленого екологічним кодексом порядку. Відходи отруйних речовин, а також речовин, що розкладаються, слід зберігати, транспортувати, переробляти чи знищувати за окремими санітарними правилами.

Сміттєві ями, контейнери і туалетні вбиральні необхідно влаштовувати не ближче 30 метрів від виробничих і житлових будинків в місцях, де можливе уникнення забруднення навколишнього середовища. Вбиральні потрібно облаштовувати з можливістю викачування вмісту вигрібних ям спеціальними автомашинами-асенізаторами.

2.3.1. Вимоги до освітлення виробничих приміщень

Характер та інтенсивність дії світла значною мірою впливають на працездатність людини. Як показують дослідження медиків, до 90% всієї інформації людина сприймає через зір. На всі інші органи сприйняття оточуючого світу припадає 10%. Тому дуже важливо, щоб на робочому місці протягом робочого дня підтримувалося нормальне освітлення.

Раціональне освітлення робочих місць і приміщень створює психологічний комфорт, упереджує розвиток щоденної стомлюваності очей і загальної втоми, зменшує імовірність очних професійних захворювань. Добре освітлення приміщень відіграє велику роль у загальній профілактиці травматизму.

Викликаються світлові відчуття внаслідок сприйняття очима електромагнітних хвиль з довжиною 380 – 770 нм. Для характеристики світла використовуються такі поняття: світловий потік, освітленість, сила світла і яскравість. Світловий потік – енергія променя світла, яке викликає світлові відчуття. Одиниця вимірювань світлового потоку – люмен (лм).. Одиницею вимірювань поверхневої щільності світлового потоку є люкс (лк). Люкс дорівнює 1 лм світлового потоку, який рівномірно освітлює 1 кв. м поверхні. Яскравість – величина світлового потоку, яка спрямована в сторону очей. Яскравість характеризує ступінь сприйняття очима різноманітних об’єктів. Однак надмірна яскравість – явище також небажане, може викликати засліплення очей, їх швидкої стомлюваності, а значить зниженню працездатності.

Освітлення виробничих приміщень може бути природнім і штучним. Природне (денне) світло має сприятливий спектр, до якого людське око за час еволюції звикло. Воно проникає через вікна або через перекриття в окремих випадках.

Штучне освітлення пов"язане з витратами електроенергії, а також має гірші спектральні характеристики. Штучне освітлення може бути загальним, місцевим чи комбінованим, а також робочим, на чергуванні, аварійним, охоронним, евакуаційним.

Для оцінки природного (денного) освітлення на виробництві використовується величина коефіцієнта природного освітлення (КПО). Вона показує, у скільки разів освітлення в приміщенні менше зовнішнього і визначається за формулою:

Ез

е = -------- х 100% , де:

Еп

е – коефіцієнт природного освітлення;

Ез і Еп – рівні одночасно виміряного освітлення назовні і в приміщенні.

Гігієнічні норми передбачають необхідну величину КПО в залежності від видів робіт та виду освітлення. Через немите віконне скло і темні стіни приміщення КПО може знижуватися. Своєчасне миття скла вікон і побілка стін – один з профілактичних заходів забезпечення потрібного освітлення.

У випадку засліплення від прямої чи відбитої дії яскравого світла потрібно передбачити пристосування, що ослаблюють його: штори, жалюзі, пустотілі скляні блоки, фігурне скло тощо.

В деяких приміщеннях, підземних гірничих виробітках, де повністю відсутнє денне освітлення, застосовується тільки штучне освітлення з живленням від мережі чи автономне, або індивідуальних світильників. Індивідуальні світильники можуть кріпитися на касках працівників гірничих підземних виробіток, або переноситися в руках. Живляться такі світильники від акумуляторів. Загальне освітлення підземних виробіток проводиться лампами накалювання від електричної мережі, як правило, 36 Вольт.

Природне і штучне освітлення території, виробничих і допоміжних приміщень та робочих місць у приміщеннях і на об’єктах польових геологорозвідувальних робіт необхідно забезпечити у відповідності до вимог санітарних норм і правил.

На випадок раптового відключення постійного освітлення від мережі централізованого електроживлення об’єкти робіт безперервного циклу, а також робочі місця з підвищеною небезпекою потрібно забезпечити аварійним освітленням.

2.3.2. Мікроклімат і повітряне середовище виробничих приміщень та об’єктів геологорозвідувальних робіт

Для забезпечення високопродуктивної праці і уникнення професійних захворювань працюючих потрібно створювати сприятливі мікрокліматичні умови з нормальним станом повітря у виробничих приміщення і в кабінах геологорозвідувального обладнання та інших технічних засобів робіт.

Мікроклімат визначається співвідношенням дії температури, вологості, швидкістю руху повітря в обмеженому просторі виробничого приміщення чи кабіни, де перебувають працівники, які виконують якусь роботу. На мікроклімат в певній мірі впливають розміри приміщень, робота засобів регуляції мікроклімату, а також пора року, кліматичні і метеорологічні умови. Оптимальні мікрокліматичні умови при довготривалій і систематичній дії на організм людини забезпечують нормальний стан організму і відповідну працездатність.