- •Правові та організаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база України про охорону праці
- •Охорона праці неповнолітніх, жінок та інвалідів
- •Правові норми, стандартизація у сфері охорони праці
- •Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці
- •Фінансування заходів з охорони праці
- •1.2. Державна політика і державне управління охороною праці
- •1.3. Організація і управляння охороною праці на підприємстві
- •1.4. Система навчання підвищення рівня знань працівників з охорони праці
- •Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці
- •1.6. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1. Дата і час настання нещасного випадку _ _______
- •2. Найменування підприємства, працівником якого є потерпілий
- •3. Відомості про потерпілого:
- •4. Проведення навчання та інструктажу з охорони праці:
- •7 . Причини нещасного випадку:
- •8. Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація
- •9. Діагноз згідно з листком непрацездатності або довідкою.
- •10. Особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці:
- •11. Свідки нещасного випадку :
- •12. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку
- •Протокол опитування потерпілого ( потерпілих ), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку ( аварії ), що стався ( сталася )
- •Протокол прочитав ( ла ), записано з моїх слів правильно
- •Опитування провів і протокол склав
- •Пояснювальна записка потерпілого ( потерпілих ), свідків та інших осіб причетних до нещасного випадку ( аварії ), що стався ( сталася )
- •1.6.1. Розслідування професійних захворювань і отруєнь
- •1.6.2. Розслідування аварій.
- •Тема 1.7. Аналіз, прогнозування та профілактика травматизму і професійних захворювань на виробництві.
- •Основи виробничої санітарії та гігієни праці в геологорозвідувальній галузі
- •2.1. Загальні поняття
- •2.2. Психофізіологічні чинники умов праці
- •2.3. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці і побуту на геологорозвідувальних роботах
- •2.3.1. Вимоги до освітлення виробничих приміщень
- •2.3.2.1. Вимоги до температури і вологості повітряного середовища
- •2.3.3. Санітарно-гігієнічні умови на об’єктах польових геологорозвідувальних робіт
- •2.3.4. Захист від шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку
- •Шкала шумів
- •2.3.5. Захист від виробничого пилу
- •2.3.6. Дія радіоактивних речовин та джерел іонізуючого випромінювання на живі організми і радіаційний захист
- •2.3.6.1. Захист від дії радіоактивних речовин та джерел іонізуючого випромінювання
- •2.3.7. Захист від енергій електромагнітного поля, лазерних та інших видів випромінювань
- •2.3.8. Правила безпечної роботи з комп’ютером
- •2.4. Робота зі ртуттю
- •2.5. Засоби індивідуального захисту
- •Основи техніки безпеки
- •3.1. Правила безпеки при експлуатації електричних приладів, установок, генераторів, машин і двигунів внутрішнього згорання
- •3.1.1. Дія електричного струму на організм людини і основні види ураження електричним струмом
- •3.1.2. Основні правила роботи з електроустановками
- •3.1.3. Правила безпеки при експлуатації двигунів внутрішнього згоряння
- •3.2. Правила безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах
- •3.2.1.Основні причини нещасних випадків при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •Заходи безпеки при проведенні геолого-розвідувальних робіт
- •Тема 1. Загальні вимоги до організації безпечного проведення геологорозвідувальних робіт
- •Тема 2. Вимоги до геологорозвідувального обладнання, геофізичної апаратури та інструменту
- •Тема 3. Загороджувальна техніка, охоронні пристрої, засоби захисту і польове спорядження
- •Тема 4. Вимоги безпеки при проектуванні геологорозвідувальних робіт
- •Тема 5. Загальні вимоги безпеки при роботі в польових умовах
- •Тема 6. Безпека проживання і побутові умови на польовій базі
- •Тема 7. Заходи безпеки під час атмосферних електричних розрядів
- •Тема 8. Робота в умовах підвищеної небезпеки
- •Тема 9. Початковий період польових робіт і порядок введення об’єктів
- •Тема 10. Заходи безпеки при проведенні робіт в різних кліматичних і фізико-географічних умовах
- •Тема 11. Загальні заходи безпеки в маршруті і порядок пересування
- •Журнал реєстрації маршрутів (переходів, виходів) (найменування польового підрозділу)
- •Тема 12. Заходи безпеки при роботі в умовах водних перешкод
- •Тема 13. Заходи безпеки при роботі в річкових долинах, заболоченій місцевості, ярах і карстах
- •Тема 14. Заходи безпеки при роботі в гірських умовах, районах лісів, тайги, на Крайній Півночі, в Антарктиці, пустелі, напівпустелі, в тропіках і субтропіках
- •Правила безпеки при використанні транспортних засобів і спецмашин на геологорозвідувальних роботах
- •Перевезення вантажів і персоналу на автотранспорті
- •Використання авіаційного, водного транспорту і коней
- •Розділ 4. Пожежна безпека
- •4.1. Основні поняття та значення пожежної безпеки
- •4.1.1. Горіння і вибухонебезпечність речовин та матеріалів
- •4.1.2. Горючість матеріалів
- •4.2. Оцінка об’єктів щодо пожежовибухонебезпечності
- •Система запобігання пожежі
1.6. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
Всі підприємства в обов"язковому порядку повинні проводити ретельне розслідування та повний облік нещасних випадків, отруєнь, професійних захворювань і аварій відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.
Нещасний випадок (травма, що в перекладі з грецької - рана) – це порушення анатомічної цілісності чи фізіологічних функцій окремих частин або організму людини в цілому, яке спричинене зовнішнім впливом шкідливих виробничих чинників (фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних).
Травма – є наслідком раптової дії, а професійне захворювання наступає в результаті довготривалої шкідливої дії негативних чинників виробничого середовища на організм людини, що викликає не раптове, а поступове погіршення стану її здоров’я.
Фізичні чинники або фактори у свою чергу поділяються на механічні, термічні, електричні, оптичні, радіоактивні. Механічні чинники можуть призвести до поранення, переломів, забиття, термічні – до опіків, теплових ударів, переохолоджень, обморожень. Електричні – до ураження електричним струмом (опіки, зупинка серцебиття, шоку). Оптичні – до ослаблення і втрати зору. Радіоактивні – до опромінення, яке викликає необоротні зміни в організмі людини: нудоту, втрату імунітету, променевої чи ракової хвороби тощо. Головними наслідками хімічної дії є хімічні опіки, отруєння. Біологічні чинники обумовлюють вірусні, інфекційні захворювання та харчові отруєння. Психофізіологічні чинники обумовлені нервово-психічними і фізичними навантаженнями, раціональними режимом праці і відпочинку, ставленням і мотивацією до праці.
Нещасні випадки класифікуються за ступенем тяжкості, кількістю потерпілих та зв"язку з виробництвом (страховій ознаці)
За ступенем тяжкості нещасні випадки поділяються на мікротравми, легкі, тяжкі та смертельні.
Мікротравма обумовлює непрацездатність не більше однієї доби. До них відносяться травми шкіри, неглибокі порізи, незначні забиття.
Легка травма обумовлює нестійку втрату працездатності за професією більше як на одну добу. Після відповідного лікування стан здоров"я повністю відновлюється.
Тяжка травма викликає довготривалу і стійку втрату працездатності за професією (повністю або частково). В окремих випадках після лікування може встановлюватися відповідна група інвалідності (І група – при повній втраті працездатності, ІІ – неповній, ІІІ – при частковій).
Смертельною вважається травма, після якої смерть наступила одразу чи підчас лікування, ще до встановлення групи інвалідності.
Ступінь тяжкості травм встановлює медичний заклад згідно Переліку травм, затвердженим Міністерством охорони здоров"я.
За кількістю потерпілих травми поділяються на одиночні та групові. До групових травм відносяться ті, які мають три ознаки: одночасність, одна причина з кількістю потерпілих від двох чоловік і більше.
За страховою ознакою (відношення чи зв"язку з виробництвом) травми поділяються на виробничі та невиробничі.
Травма, отримана працюючим на виробництві і викликана порушенням вимог безпеки називається виробничою, а явище, яке характеризується сукупністю виробничих травм – виробничим травматизмом. Короткий інтервал часу дії травматичних чинників називається небезпечним періодом, а простір, в межах якого це може відбутися – небезпечною зоною.
До виробничих травм належать нещасні випадки, що сталися під час виконання робіт за нарядом, за розпорядженням адміністрації, при виконанні робіт на виробництві в урочний чи позаурочний час, під час дії в інтересах підприємства (попередження аварій, пожеж тощо), на вахті, у відрядженні, при перевезенні працівників на роботу чи з роботи транспортними засобами підприємства або на власному транспорті, якщо на його використання у службових цілях існує дозвіл адміністрації.
Травма вважається невиробничою, якщо потерпілий виконував роботу для власних цілей без дозволу адміністрації, чи травмувався під час крадіжки, бійки, неофіційних спортивних ігор, по дорозі на роботу і з роботи, при перебуванні на території підприємства в неробочий час без доручення керівництва, якщо потерпілий був у стані алкогольного чи наркотичного сп"яніння, отруєння (у випадку використання спирту, наркотиків, отруйних речовин не пов"язаного з виконанням виробничого завдання). Якщо ж причиною перерахованих травм було порушення правил безпеки зі сторони адміністрації підприємства, ця травма вважається виробничою.
Окрім виробничих і невиробничих травм виділяють нещасні випадки в побуті. До них відносяться випадки, що є наслідком виконання домашніх робіт, при користуванні побутовими приладами, при виконанні робіт на присадибній чи дачній ділянці або як результат стихійного лиха: паводок, землетрус, зсув грунтів, обвал житлового будинку, аварія в газових чи електричних мережах тощо.
Згідно Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях розслідуванню підлягають випадки, що трапилися протягом робочого дня, включаючи регламентовані перерви, підготовчо-заключні трудові операції, також при виконанні робіт в понаднормовий час, вихідні та святкові дні. Обов"язково також проводиться розслідування гострих професійних захворювань та отруєнь, теплових ударів, опіків, обморожень, утоплення, ураження електричним струмом та блискавкою, ушкодження в результаті аварій, пожеж, іншого стихійного лиха, контакту з тваринами та іншими представниками фауни і флори.
Нещасний випадок на виробництві, що обумовив втрату працездатності не менше одного дня або необхідність переведення постраждалого працівника на виконання іншої роботи, оформлюється актом за формою Н-1. При групових нещасних випадках акт за формою Н-1 складається на кожного постраждалого.
Контроль за правильністю розслідування нещасних випадків надається органам державного управління по нагляду за охороною праці. Громадський контроль здійснює трудовий колектив через своїх уповноважених та представників професійних спілок.
Кожний працівник підприємства повинен пам"ятати, що незалежно від того, хто постраждав (постраждалий він, чи очевидець), в обов"язковому порядку про нещасний випадок потрібно повідомити безпосереднього керівника робіт, який зобов"язаний організувати першу допомогу постраждалому і відправку в лікарський заклад, повідомити вищому керівництву, зберегти до проведення розслідування стан робочого місця і обладнання такими, якими вони були на момент нещасного випадку (якщо це не обумовить нову травматичну чи аварійну ситуацію і не порушить виробничого процесу).
Адміністрація підприємства зобовязана створити комісію по розслідуванню нещасного випадку в складі керівника відповідного підрозділу, керівника відділу охорони праці (інженера з охорони праці) і громадського інспектора з охорони праці (представника профспілок).
Комісія протягом 24 годин зобовязана вивчити обставини нещасного випадку, визначити його причини, скласти акт за формою Н-1 в шести примірниках і подати його на затвердження керівнику підприємства.
Керівник підприємства зобовязаний протягом однієї доби розглянути і затвердити акт про нещасний випадок і направити його керівнику підрозділу, де трапився випадок, у відділ охорони праці (інженеру), до профспілкового комітету, технічному інспектору Держгірпромнагляду - куратору підприємства. Один примірник акту форми Н-1 надається постраждалому чи іншій зацікавленій особі не пізніше трьох днів з моменту завершення розслідування. Одночасно керівник підприємства зобовязаний вжити всіх засобів щодо усунення причин, які обумовили виникнення травматичної чи аварійної ситуації.
Якщо в результаті розслідування комісія встановлює, що нещасний випадок трапився при виконанні невиробничого завдання з особистою метою без дозволу адміністрації, на спортивних іграх на території підприємства, при крадіжці майна підприємства, в стані алкогольного чи наркотичного спяніння, то такий випадок не має звязку з виробництвом. Дане питання адміністрація виносить на розгляд профспілкового комітету. При його погодженні на акті форми Н-1 робиться відповідна відмітка із зазначенням дати розгляду і номеру протоколу.
В тому випадку, коли постраждалий не повідомив адміністрацію про нещасний випадок протягом робочої зміни чи втрата працездатності наступила не одразу, розслідування проводиться за заявою постраждалого в термін не пізніше двох тижнів з дня подачі заяви.
Нещасні випадки, в яких постраждалими є студенти-практиканти, розслідуються комісією спільно з представником навчального закладу. Якщо керівником практики є працівник підприємства, нещасний випадок обліковується підприємством, а якщо практика проводиться під керівництвом працівника навчального закладу – нещасний випадок рахується за навчальним закладом.
Спеціальний порядок розслідування встановлено для випадків зі смертельними чи важкими наслідками, а також групових. Спеціальна комісія включає технічного інспектора з охорони праці, представника вищестоящої організації, керівника підприємства чи його заступника, представника профспілкової організації.
Форма Н-1 ЗАТВЕРДЖУЮ
М.п. “ __ ”___________ 20___ р.
АКТ № 1
про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом
(прізвище, ім’я та по батькові потерпілого)
(місце проживання потерпілого)
