Коли підприємство освоює виробництво модифікованої або модернізованої продукції, яка доповнює чи розширює наявний параметричний ряд виробів, застосовуються економетричні методи визначення цін:

• метод питомих показників;

• бальний метод;

• агрегатний метод;

• метод регресійного аналізу.

Економетричні методи ціноутворення орієнтуються на ціни та параметри базисних виробів певного параметричного ряду або взаємозамінних виробів. До найпростіших параметричних методів належать метод питомої вартості, та метод французької фірми «Берім», який широко використовується в міжнародній торгівлі.

Метод питомої вартості передбачає віднесення ціни виробу до значення його головного параметра. Здобута при цьому питома ціна одиниці головного параметра може бути використана для наближеного обчислення цін аналогічних виробів. Проте вар­то пам’ятати, що питома ціна знижується зі зростанням параметра. Ця закономірність поширюється на всі вироби, але характер її прояву різний.

Французька фірма «Берім», скориставшись статистичними даними щодо різних видів машин і устаткування, визначила таку залежність ціни від основного параметра обладнання (формула «Берім»):

де Р₁ і Р₂ — ціни порівнюваних виробів, одну з яких потрібно визначити;

Х₁ і Х₂ — значення основних параметрів порівнюваних виробів;

n — коефіцієнт гальмування (показник, що враховує залежність питомої ціни від зміни головного параметра).

Формула «Берім» набула широкого застосування в міжнародній торгівлі для розрахунків цін. Значення коефіцієнта n на підставі багаторічної практики відоме для численних виробів. Наприклад, для відцентрових насосів n = 0,5; для тракторів середньої потужності n = 0,72; для екскаваторів n = 0,8. Практично скористатися формулою «Берім» можна за незначних відмінностей головного параметра двох порівнюваних виробів. Практично вважають, що різниця значень Х₁ і Х₂ не повинна перевершувати 30—50 %.

Для встановлення цін складних виробів застосовують також різні емпіричні залежності, найчастіше математичні параметричні моделі, що базуються на застосуванні кореляційно-регресій­ного методу.

У деяких галузях сфери послуг використовується метод встановлення базової ціни, коли відомі потроєні змінні витрати. У цьому разі одна третина припадає на постійні витрати і ще одна третина — на прибуток. Отже, ціну можна визначити різними методами, кожен з яких впливає на її рівень. Тому підприємство намагається обрати такий метод, який дасть змогу найточніше встановити ціну на конкретний товар чи послугу.

Як важлива складова ринкової характеристики ціна залежить від багатьох умов. У ній знаходять синтетичний вираз головні чинники ринкової економіки: попит, витрати на виробництво та обіг, стан конкуренції. Великий вплив на ціну має унікальність товару та однорідність ринку, потенційно можливий обсяг реалізації, еластичність попиту, а також інші фактори. Тому цінова політика має створювати й підтримувати оптимальну структуру цін щодо часу, товарів та ринків. Окрім формування цін ця складова комплексу маркетингу передбачає розробку цінових стратегій виробника та модифікування цін, визначення психологічних меж позитивного сприйняття споживачами розміру цін на окремі товари, оцінку ефективності їх застосування.

Велике значення у впровадженні ефективного ціноутворення має також політика знижок. Насамперед вони надаються за великий обсяг закупівлі. Знижка звичної (стандартної) ціни надається у випадках, коли покупець придбаває партію товару, більшу за встановлений розмір. Сезонні знижки пропонуються спо­живачам, які здійснюють позасезонну купівлю. Знижки за прискорення оплати (сплата готівкою) гарантується споживачеві, який порівняно з умовами контракту розраховується достроково. Знижка для заохочення продажу надається торговельним посеред­никам для просування на ринок нових товарів, що вимагають підвищених витрат на рекламу та послуги торговельних агентів. Заліки — товарообмінна операція (зменшення ціни за умови повернення старого товару), стимулювання збуту (винагорода дилерам за участь у програмах реклами). Знижки для «престижних та лояльних» покупців.

Отже, із суто маркетингових позицій оптимальною варто вважати ціну, що забезпечує впевненість споживача у вигідності придбання товару.

1. Значення ціни товару в умовах ринкових відносин.

2. Попит, пропонування та правила їх взаємодії.

3. Еластичність попиту за ціною.

4. Політика ціноутворення.

5. Методи ціноутворення залежно від властивостей товару.

6. Якість товару та її значення в сучасних умовах.

7. Технічний рівень якості та методи його оцінювання.

8. Рівень якості виготовлення товару.

9. Рівень якості у споживанні товару.

10. Джерела інформації про вимоги ринку до якості товарів і послуг.

1, с. 324—367; 2, с. 507—528; 16, с. 35—51; 18, гл. 17; 19, гл. 17; 26, гл. 4; 30, розд. 6.

Попит — потреба в певних товарах, що забезпечена необхідними грошовими та іншими платіжними засобами для їх придбання.

Ціна — сума грошей, які споживачі мають і готові сплатити за придбання товару.

Цінова Еластичність Попиту — чутливість і ступінь реагування попиту на зміну ціни товару.

1. Головні чинники, що впливають на товарний попит.

2. Правила взаємодії ринкового попиту і пропонування.

3. Поняття еластичності попиту за ціною та його використання в товарній політиці.

4. Визначення показника еластичності попиту за ціною.

5. Головні характеристики ціни на товар.

6. Цінові стратегії фірм.

7. Види цінової стратегії фірм.

8. Політика наміченого прибутку та низьких цін.

9. Політика високих цін на товари з унікальними властивостями.

10. Політика «зняття вершків» та її застосування в ціноутворенні.

11. Цінова політика проникнення.

12. Політика цінової сегментації.

13. Політика ціноутворення з урахуванням психології споживача.

14. Цінова політика стимулювання комплексного продажу.

15. Головні етапи ціноутворення.

16. Методи ціноутворення.

17. Види «франко-цін» на товари.

18. Методи розрахунку базових цін.

19. Метод маркетингових оцінок щодо встановлення базової ціни.

Завдання 1. Дані про зміни попиту і пропонування товару наведено в табл. 20. Скориставшись програмою Microsoft Exсel, побудуйте відповідні криві попиту і пропонування, а також знайдіть значення рівноважної ціни.

Таблиця 20

Вартісні характеристики попиту і пропонування товару, тис. грн

Попит		Пропонування
1100	351	65	475
900	340	85	600
800	333	105	700
700	325	135	800
600	316	175	900

Закінчення табл. 20

Попит		Пропонування
550	310	200	1000
500	305	225	1100
450	300	250	1200
400	291	300	1300
385	285	375	1400
360	274	400	1600

Завдання 2. Скориставшись даними табл. 21, визначте еластичність попиту за ціною. Які товари можуть, на Ваш погляд, мати такі коефіцієнти еластичності?

Таблиця 21

Вихідні дані щодо цін та попиту на товарИ

Порядковий номер товару	Первинна ціна, грн	Змінена ціна, грн	Первинний попит	Попит після зміни ціни
А	95	90	145	154
Б	126	185	124	100
В	456	401	851	993
Г	852	741	754	951
Д	954	1236	962	521
Е	1236	952	995	741
Є	6541	5942	1123	2647
Ж	7598	6584	2003	4512
З	9512	12 451	951	451
И	13 154	1497	874	445
І	15 587	14 687	994	774
Й	654	987	753	123
К	852	123	953	2751
Л	426	991	11456	459

Завдання 3. Скориставшись даними табл. 22, чисельно визнач­те залежність між ціною, обсягами продажу та виторгом.

Таблиця 22

Зміна виторгу залежно від цін та обсягів продажУ

Групи товарів	Одиниця виміру	Ціна, грн	Обсяг продажу	Виторг, грн
ЕКСКЛЮЗИВ	шт.	1200	80 000	960 000
		9000	400 000	3 600 000
		7000	1 200 000	8 400 000
ОРДИНАР	Комплект	8,00	300 000	2 400 000
		6,00	320 000	1 920 000
		4,00	340 000	1 360 000

Завдання 4. Залежність ціни від головних параметрів агрегатів наведено в табл. 23. Скориставшись економетричними методами та програмою Microsoft Exсel, визначте орієнтовну ціну для модернізованих виробів.

Таблиця 23

Вихідна інформація для ціноутворення

Найменування агрегатів	Значення головного параметра базисного агрегата, т/год	Значення головного параметра модернізованого агрегата, т/год	Ціна базисного агрегата, тис. грн	Коефіцієнт гальмування
Роздрібнювач РК-250	250	400	151	0,47
Підйомник БФ-400	400	600	111	0,53
Наватажувач КВ-600	600	840	423	0,71

Завдання 5. Дані щодо наближеного розрахунку ціни нового виробу наведено в табл. 24. Проаналізуйте обґрунтованість розрахунків і зробіть висновки щодо ймовірності комерційного успіху новації.

Таблиця 24