4. Користування землею: поняття, суб’єкти, види.

Розповідь учителя

Крім права власності на земельні ділянки, українське законодавство вста­новлює на земельні ділянки й інші права. Найважливішими є право користу­вання земельними ділянками та право земельного сервітуту.

Право користування земельною ділянкою поділяється на право постій­ного користування земельною ділянкою, право оренди, право концесіонера на земельну ділянку.

Право постійного користування земельною ділянкою — це право воло­діння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

• підприємства, установи та організації, що належать до державної та кому­нальної власності;

• громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об’єднання), установи та організації;

• релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано в установленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуго­вування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їхньої діяльності.

Право оренди земельної ділянки — це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною оренда­реві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою — не більше ніж п’ять років та довго­строковою — не більше ніж 50 років.

Право земельного сервітуту — це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

В Україні можуть встановлюватись такі земельні сервітути: право проходу та проїзду на велосипеді, право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій, право прокладати на свою зе­мельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу зе­мельну ділянку тощо.

5. Права і обов’язки власників земельних ділянок і землекористувачів.

Розповідь учителя

Право власності на землю має цілий ряд особливостей, зумовлених специфічністю об’єкта власності. Ці особливості проявляються у правах та обов’язках землевласників.

Власники земельних ділянок мають право:

• продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передава­ти її в оренду, заставу, спадщину;

• самостійно господарювати на землі;

• власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших куль­тур, на вироблену продукцію; _г

• використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об’єкти, а також інші корисні властивості землі;

• на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

• споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню

в порядку, установленому законом.

На землевласників покладаються такі обов’язки:

• забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;

• додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

• своєчасно сплачувати земельний податок;

• не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та земле­користувачів;

• підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

• своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, установленому законом;

• дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов’язаних із вста­новленням земельних сервітутів та охоронних зон;

• зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі Зрошуваль­них і осушувальних систем.

Свої особливості мають й права і обов’язки землекористувачів. Землеко­ристувачі мають право:

• самостійно господарювати на землі;

• власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших куль­тур та вироблену продукцію;

• використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об’єкти, а також інші корисні властивості землі;

• на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

. споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Землекористувачі зобов’язані:

• забезпечувати використання землі за цільовим призначенням;

• додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

• своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

• не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та земле­користувачів;

• підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

• своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

• дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов’язаних із вста­новленням земельних сервітутів та охоронних зон;

• зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.