4. Загальна характеристика житлового права.

Розповідь учителя

Крім родинного затишку, велику роль у забезпеченні нормального фізі­ологічного й гармонійного суспільного життя людини відіграють умови її проживання. Право на житло є конституційним правом людини і громадя­нина. Також Конституція України гарантує кожному громадянинові право на недоторканність житла. Це означає, що ніхто не має права проникнення до житла або іншого володіння особи; проведення в них огляду або обшуку є можливим тільки за вмотивованим рішенням суду.

Житлове право України — це сукупність правових норм, що регулюють житлові правовідносини між громадянами та громадян із державними та гро­мадськими організаціями у процесі реалізації конституційного права люди­ни і громадянина на житло.

Житлове законодавство складається з Житлового кодексу України від

• січня 1984 р., глави 28 Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Житловий кодекс України регулює весь комплекс житлово-правових від­носин і має такі завдання:

• забезпечення гарантованого Конституцією України права громадян

на житло;

• належне використання і збереження житлового фонду;

• забезпечення законності у сфері житлових відносин.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» визна­чає основні принципи приватизації державного житлового фонду, правові, економічні та соціальні засади перетворення відносин власності на житло. Згідно із цим законом при приватизації житла відбувається, як правило, без­оплатна передача у власність громадян житлових приміщень, які вони за­ймають у будинках державного житлового фонду.

Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будин­ку» визначає засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об’єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будин­ку, захисту їхніх прав та виконання обов’язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Закон України «Про житловий фонд соціального призначення» визначає правові, організаційні та соціальні засади державної політики щодо забез­печення конституційного права соціально незахищених верств населення України на отримання житла.

5. Право громадян на житло: зміст і способи реалізації.

Розповідь учителя

Стаття 47 Конституції України закріплює право громадян на житло. Це означає, що кожний громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціаль­ного захисту, житло надається державою та органами місцевого самовряду­вання безоплатно аб<* за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Ця норма дозволяє зрозуміти, що житло — це, насамперед, власність, а тому на правовідносини у сфері житла мають поширюватися положення про власність. Стаття 41 Конституції України визначає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У Цивільному кодексі України право власності на житло визначене в главі 28. Саме там наводиться визначення поняття «житло». Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Крім питання власності на житло, Цивільний кодекс України регулює й інші житлові правовідносини, зокрема, право користування.

Житловий кодекс України закріплює право громадян на житло відповідно до Конституції України, визначає поняття житлового фонду, його види, регу­лює питання управління житловим фондом, компетенцію місцевих органів влади, відомчих органів із використання, експлуатації і забезпечення його збереження. У Житловому кодексі України конкретизовані житлові права та обов’язки громадян. Зокрема, стаття 9 цього кодексу визначає, що грома­дяни мають право на одержання в безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського жит­лового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фон­ду або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законодавством України.

Крім житлових прав, громадяни України мають і обов’язки — вони зобов’язані бережно ставитись до будинку, у якому проживають, дотримува­тися правил користування житловими приміщеннями та інше.

Житловий кодекс України визначає порядок надання житла, норми жит­лової площі; порядок користування жилими приміщеннями в будинках дер­жавного, громадського та індивідуального житлового фонду, користування службовими жилими приміщеннями, гуртожитками, питання найму і під­найму жилих приміщень; порядок втрати жилого приміщення, обмін жилих приміщень.

У кодексі встановлюється відповідальність за порушення житлового за­конодавства, порядок вирішення житлових спорів та інші питання.