- •Isbn © Різун в. В., текст
- •Частина 1. Поняття про масову комунікацію Розділ 1. Масова комунікація як явище 16
- •Розділ 2. Маси 65
- •Розділ 3. Професіонали масового спілкування 101
- •Розділ 4. Масовий вплив як комунікаційний процес 142
- •4.1.1. Визначення масовокомунікаційного впливу 142
- •Розділ 5. Технологія масовокомунікаційного впливу 154
- •Розділ 6. Ефекти в масовій комунікації 178
- •Частина 3. Дослідження масової комунікації Розділ 7. Історія науки про масову комунікацію 188
- •Розділ 8. Теорії масової комунікації 207
- •1.1. Розвиток масової комунікації.
- •1.1.1. Дописемний етап доіндустріального періоду.
- •1.1.3. Друкарський етап індустріального періоду.
- •1.1.4. Аудіовізуальний етап індустріального періоду.
- •1.1.5. Новітній період розвитку масового спілкування.
- •1.2. Природа масової комунікації.
- •1.2.1. Характер масової комунікації.
- •1.2.2. Система масової комунікації.
- •1.2.3. Структура масової комунікації.
- •1.3. Форми і формати масової комунікації.
- •1.3.1. Форми масової комунікації.
- •1.3.2. Формати масової комунікації.
- •1.3.3. Використання масової комунікації в інших форматах.
- •1.4. Види масової комунікації.
- •1.4.1. Масмедійні комунікації.
- •1.4.2. Рекламна комунікація.
- •1.4.4. Пропагандистська комунікація.
- •1.4.5. Агітаційна комунікація.
- •1.5. Фактори масової комунікації.
- •1.5.1. Людські (особистісні) фактори масової комунікації.
- •1.5.2. Інструментально-технологічні фактори.
- •1.5.3. Ситуаційні фактори.
- •1.6. Визначення і модель масової комунікації
- •1.6.1. Визначення масової комунікації.
- •1.6.2. Модель масової комунікації.
- •Запропонована модель включає як обов’язкові компоненти:
- •Розділ 2. Маси
- •2.1. Поняття про маси.
- •2.1.1. Визначення маси.
- •2.1.2 Види мас.
- •2.1.3. Стихійні і штучні маси.
- •2.1.4. Ознаки маси.
- •2.1.5. Фази існування маси.
- •2.1.6. Масифікація.
- •2.1.7. Натовп і публіка.
- •2.1.8. Масова аудиторія.
- •2.2. Настрої, думки, свідомість і поведінка мас.
- •2.2.1. Масові настрої.
- •2.2.2. Суспільна думка.
- •2.2.3. Масова свідомість.
- •2.2.4. Масова поведінка.
- •Розділ 3. Професіонали масового спілкування
- •3.1. Професійні комуніканти в системі масового спілкування.
- •3.1.1. Поняття про професійного комуніканта.
- •3.1.2. Професійний і соціальний аспекти діяльності професійних комунікантів.
- •3.2. Типи комунікантів у масовій комунікації.
- •3.2.1. Агітатор.
- •3.2.2. Журналіст.
- •3.2.3. Іміджмейкер.
- •3.2.4. Піарник.
- •3.2.5. Педагог.
- •3.2.7. Прес-секретар.
- •3.2.8. Пропагандист.
- •3.2.9. Публіцист.
- •3.2.10. Редактор.
- •3.2.11. Рекламіст.
- •3.3. Творче й виробниче в діяльності професійних комунікантів.
- •3.3.1. Професіоналізація комунікаторів як основа масовокомунікаційного виробництва.
- •3.3.2. Єдність творчого й виробничого в масовій комунікації.
- •3.4. Масовокомунікаційна індустрія як комунікант.
- •3.4.1. Структура і функції змк в системі управління масовою комунікацією.
- •3.4.2. Трансформація систем масової комунікації.
- •4.1. Основи масовокомунікаційного впливу.
- •4.1.2. Концептуальні засади масовокомунікаційного впливу.
- •4.1.3. Професійні засади масовокомунікаційного впливу.
- •4.2. Види масовокомунікаційного впливу.
- •4.2.2. Масова сугестія.
- •Боротьба з маніпуляціями під час спілкування!
- •Розділ 5. Технологія масовокомунікаційного впливу
- •5.1. Основи технології масовокомунікаційного впливу.
- •5.1.1. Поняття про технологію масовокомунікаційного впливу.
- •5.1.2. Концептуальні засади масовокомунікаційних технологій.
- •5.2. Види масовокомунікаційних технологій.
- •5.2.1. Технології проектування та змін соціального простору.
- •5.2.2. Інформаційні технології.
- •5.2.5. Рекламні технологіі.
- •5.2.6. Пропагандистські технології.
- •5.2.7. Технології нових медіа як противага масовокомунікаційним технологіям.
- •5.3. Засоби, методи, техніки масовокомунікаційного впливу.
- •5.3.1. Засоби масовокомунікаційного впливу.
- •5.3.2. Методи масовокомунікаційного впливу.
- •5.3.3. Техніки масовокомунікаційного впливу.
- •6.1.1. Поняття про ефективність.
- •6.1.2. Ефективність та дієвість.
- •6.2. Ефекти.
- •6.2.1. Поняття про ефект.
- •6.2.2. Види ефектів у масовій комунікації.
- •6.2.3. Міф як результат масової комунікації.
- •7.1. Становлення науки про масову комунікацію.
- •7.1.1. Перший етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.2. Другий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.3. Третій етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.4. Четвертий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.2. Вплив наукових шкіл та вчень на розвиток науки про масову комунікацію.
- •7.3. Новітній, вітчизняний етап науки про масову комунікацію.
- •7.3.1. Становлення вітчизняної наукової школи масової комунікації.
- •7.3.2. Розвиток науки про масову комунікацію в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- •Розділ 8. Теорії масової комунікації
- •8.1. Зіставний аналіз теорій масової комунікації.
- •8.1.1. Основні теорії масової комунікації.
- •8.1.2. Макквейлова теорія масової комунікації
- •8.2. Моделі масової комунікації
- •Одержувач
- •Позиції
- •Поведінка
- •8.2.2. Модель експресивна, або ритуальна.
- •8.2.3. Модель рóзголосу: комунікація як демонстрація й привернення уваги.
- •8.2.4. Модель рецепції (сприймання): кодування й декодування висловлювання.
- •9.1. Напрями досліджень масової комунікації.
- •9.1.1. Дослідження медіавпливу.
- •9.1.2. Інші напрями досліджень.
- •9.2. Методи досліджень масової комунікації.
- •Література, використана для написання підручника
- •Додаток 1. Повна бібліографія автора
- •Додаток 2. Література про автора
- •Додаток 3. Про автора
- •Різун Володимир Володимирович теорія масової комунікації
4.1. Основи масовокомунікаційного впливу.
4.1.1. Визначення масовокомунікаційного впливу.
Питання комунікаційного впливу на маси у наш час є надзвичайно гострим і, можливо, нетерпимим з погляду свободи поведінки людини, демократизації суспільного життя, входження України в загальноцивілізаційний, переважно європейський, контекст соціально-політичних змін вбік гуманізації, толерування, демократизації стосунків між людьми. З розпадом СРСР і утворенням вільних від російсько-комуністичної експансїї держав поняття “пропаганда”, “агітація”, “вплив” отримали негативну конотацію як зідеологізовані, позначені маніпулятивністю та комуністичним змістом явища. Така ситуація цілком закономірна і пояснювана (згадаймо ті самі радянські часи і поняття “кібернетика”, “генетика”, “тестування” тощо). Під дією цих чинників у нашій країні серед багатьох вчених та фахівців із масової комунікації розвилася хвороба маніпулофобія. Маніпуляції вбачають в усьому: у формуванні особистісних структур, культурних і поведінкових норм, у звичайних, природних актах навіювання (сугéстії), випадках неконтрольованого учасниками спілкування психофізіологічного домінування людини над людиною.
Затаврування поняття впливу зовсім не означає зникнення його з контексту суспільних явищ.
Для початку розглянемо, що означає вплив.
ВПЛИВ, у, ч. 1. Дія, яку певна особа чи предмет або явище виявляє стосовно іншої особи чи предмета. [Петро:] Я вже не знаю, чи її врода красна,.. чи серце ласкаве та добре,— мабуть, усе це разом на мене такий мало вплив.. Я її, Грицьку, полюбив... (Мирний, V, 1955, 183)... Під час швидкісного різання вплив тепла використовується для полегшення різання (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 192).
Бути (перебувати і т. ін.} під впливом кого, чого — робити що-небудь, зважаючи на дії, думки певної особи або на певні обставини. Я ріс під впливом матері, до якої завжди був ближчим, ніж до батька (Коцюб., III, 1956, 286); Робити (мати і т. ін.) вплив на кого, що — те саме, що впливати2. Марксизм-ленінізм робить могутній вплив на всі галузі суспільного життя і людських знань (Рад. Укр., З.УІІІ 1951, 1).
2. Сила влади, авторитету.— Ти знаєш, які впливи має тітка (Фр., VI, 1951, 293); Більшовики селянською власністю зміцнили свій вплив на селі (Стельмах, II, 1962, 285); // Державне або інше ділове й політичне керівництво. Він [Юрій Долгорукий] успішно воював з волзькими болгарами, забрав під свій вплив Новгород (Іст. СРСР, І, 1956, 60); — Це стара зона французького впливу, адмірале (Гончар, Таврія.., 1957, 583) (СУМ.— Т. 1. А—В.— К.: Вид-во “Наукова думка”, 1970.— С. 751).
ВПЛИВАТИ2 (УПЛИВАТИ), аю, аєш, недок., ВПЛИНУТИ (УПЛИНУТИ), ну, неш, док. Діяти певним чином на кого-, що-небудь. Особливо гарно впливає море на нерви, сплю добре (Коцюб., III, 1956, 348); Здавалося, що цей розділ вплинув корисно на відносини між братами (Фр., VI, 1951, 248); Раптовий від'їзд Ярослави вплинув на Арсена сильніш, ніж він міг сподіватися (Дмит., Розлука, 1957, 240) (СУМ.— Т. 1. А—В.— К.: Вид-во “Наукова думка”, 1970.— С. 752).
Первинне значення слова “вплив” не передбачає одіозного для багатьох процесу “вплив влади”. То є вторинне значення.
Спілкування — це форма досягнення адекватної задумові комуніканта реакції комуніката, тобто це вплив того, хто говорить, показує чи пише, на того, хто слухає, дивиться або читає. Воно завжди включене в якусь діяльність людини чи суспільства. Це може бути пропаганда ідей, агітація, виховання, інформування, формування громадської думки тощо.
Формування суспільної думки теж може бути різним: нав’язливим, агресивним, диктаторським і демократичним, лояльним, толерантним.
ЗМК — це структури, які мають у суспільстві владну силу: вони несуть відповідальність за процес спілкування, бо їхнє завдання — викликати певні реакції в аудиторії. Вони завжди перебувають у руках визначених осіб (редакційного колективу, партійних діячів, влади і т. д.) і виражають саме їхні інтереси.
Слід боятися не впливу і не його технологій здійснення, а цілей та змісту впливу. Не так страшне формування думки, як те, якої думки. Не так страшна маніпуляція, як її наслідки, що випливають з цілей маніпулятора та смислу його діяльності.
Вплив під час спілкування — це неминучість, така сама, як і спілкування під час досягнення мети,— важко уявити, як можна досягнути мети поза спілкуванням.
Що ж таке масовий вплив?
Під масовим впливом слід розуміти таку дію, яку певна особа, найчастіше фахівець у галузі масової комунікації, виявляє стосовно інших осіб, викликаючи в них однакові настрої та формуючи однакові думки, й на основі сформованої масової свідомості об’єднує тих осіб у масу (публіку або натовп), в якій кожна людина здатна виявляти передбачувані або й не передбачувані фахівцем однакові емоційно-вольові, інтелектуальні або фізичні реакції.
Для розуміння процесу масового впливу слід розібратися у його засадах.