- •Isbn © Різун в. В., текст
- •Частина 1. Поняття про масову комунікацію Розділ 1. Масова комунікація як явище 16
- •Розділ 2. Маси 65
- •Розділ 3. Професіонали масового спілкування 101
- •Розділ 4. Масовий вплив як комунікаційний процес 142
- •4.1.1. Визначення масовокомунікаційного впливу 142
- •Розділ 5. Технологія масовокомунікаційного впливу 154
- •Розділ 6. Ефекти в масовій комунікації 178
- •Частина 3. Дослідження масової комунікації Розділ 7. Історія науки про масову комунікацію 188
- •Розділ 8. Теорії масової комунікації 207
- •1.1. Розвиток масової комунікації.
- •1.1.1. Дописемний етап доіндустріального періоду.
- •1.1.3. Друкарський етап індустріального періоду.
- •1.1.4. Аудіовізуальний етап індустріального періоду.
- •1.1.5. Новітній період розвитку масового спілкування.
- •1.2. Природа масової комунікації.
- •1.2.1. Характер масової комунікації.
- •1.2.2. Система масової комунікації.
- •1.2.3. Структура масової комунікації.
- •1.3. Форми і формати масової комунікації.
- •1.3.1. Форми масової комунікації.
- •1.3.2. Формати масової комунікації.
- •1.3.3. Використання масової комунікації в інших форматах.
- •1.4. Види масової комунікації.
- •1.4.1. Масмедійні комунікації.
- •1.4.2. Рекламна комунікація.
- •1.4.4. Пропагандистська комунікація.
- •1.4.5. Агітаційна комунікація.
- •1.5. Фактори масової комунікації.
- •1.5.1. Людські (особистісні) фактори масової комунікації.
- •1.5.2. Інструментально-технологічні фактори.
- •1.5.3. Ситуаційні фактори.
- •1.6. Визначення і модель масової комунікації
- •1.6.1. Визначення масової комунікації.
- •1.6.2. Модель масової комунікації.
- •Запропонована модель включає як обов’язкові компоненти:
- •Розділ 2. Маси
- •2.1. Поняття про маси.
- •2.1.1. Визначення маси.
- •2.1.2 Види мас.
- •2.1.3. Стихійні і штучні маси.
- •2.1.4. Ознаки маси.
- •2.1.5. Фази існування маси.
- •2.1.6. Масифікація.
- •2.1.7. Натовп і публіка.
- •2.1.8. Масова аудиторія.
- •2.2. Настрої, думки, свідомість і поведінка мас.
- •2.2.1. Масові настрої.
- •2.2.2. Суспільна думка.
- •2.2.3. Масова свідомість.
- •2.2.4. Масова поведінка.
- •Розділ 3. Професіонали масового спілкування
- •3.1. Професійні комуніканти в системі масового спілкування.
- •3.1.1. Поняття про професійного комуніканта.
- •3.1.2. Професійний і соціальний аспекти діяльності професійних комунікантів.
- •3.2. Типи комунікантів у масовій комунікації.
- •3.2.1. Агітатор.
- •3.2.2. Журналіст.
- •3.2.3. Іміджмейкер.
- •3.2.4. Піарник.
- •3.2.5. Педагог.
- •3.2.7. Прес-секретар.
- •3.2.8. Пропагандист.
- •3.2.9. Публіцист.
- •3.2.10. Редактор.
- •3.2.11. Рекламіст.
- •3.3. Творче й виробниче в діяльності професійних комунікантів.
- •3.3.1. Професіоналізація комунікаторів як основа масовокомунікаційного виробництва.
- •3.3.2. Єдність творчого й виробничого в масовій комунікації.
- •3.4. Масовокомунікаційна індустрія як комунікант.
- •3.4.1. Структура і функції змк в системі управління масовою комунікацією.
- •3.4.2. Трансформація систем масової комунікації.
- •4.1. Основи масовокомунікаційного впливу.
- •4.1.2. Концептуальні засади масовокомунікаційного впливу.
- •4.1.3. Професійні засади масовокомунікаційного впливу.
- •4.2. Види масовокомунікаційного впливу.
- •4.2.2. Масова сугестія.
- •Боротьба з маніпуляціями під час спілкування!
- •Розділ 5. Технологія масовокомунікаційного впливу
- •5.1. Основи технології масовокомунікаційного впливу.
- •5.1.1. Поняття про технологію масовокомунікаційного впливу.
- •5.1.2. Концептуальні засади масовокомунікаційних технологій.
- •5.2. Види масовокомунікаційних технологій.
- •5.2.1. Технології проектування та змін соціального простору.
- •5.2.2. Інформаційні технології.
- •5.2.5. Рекламні технологіі.
- •5.2.6. Пропагандистські технології.
- •5.2.7. Технології нових медіа як противага масовокомунікаційним технологіям.
- •5.3. Засоби, методи, техніки масовокомунікаційного впливу.
- •5.3.1. Засоби масовокомунікаційного впливу.
- •5.3.2. Методи масовокомунікаційного впливу.
- •5.3.3. Техніки масовокомунікаційного впливу.
- •6.1.1. Поняття про ефективність.
- •6.1.2. Ефективність та дієвість.
- •6.2. Ефекти.
- •6.2.1. Поняття про ефект.
- •6.2.2. Види ефектів у масовій комунікації.
- •6.2.3. Міф як результат масової комунікації.
- •7.1. Становлення науки про масову комунікацію.
- •7.1.1. Перший етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.2. Другий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.3. Третій етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.4. Четвертий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.2. Вплив наукових шкіл та вчень на розвиток науки про масову комунікацію.
- •7.3. Новітній, вітчизняний етап науки про масову комунікацію.
- •7.3.1. Становлення вітчизняної наукової школи масової комунікації.
- •7.3.2. Розвиток науки про масову комунікацію в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- •Розділ 8. Теорії масової комунікації
- •8.1. Зіставний аналіз теорій масової комунікації.
- •8.1.1. Основні теорії масової комунікації.
- •8.1.2. Макквейлова теорія масової комунікації
- •8.2. Моделі масової комунікації
- •Одержувач
- •Позиції
- •Поведінка
- •8.2.2. Модель експресивна, або ритуальна.
- •8.2.3. Модель рóзголосу: комунікація як демонстрація й привернення уваги.
- •8.2.4. Модель рецепції (сприймання): кодування й декодування висловлювання.
- •9.1. Напрями досліджень масової комунікації.
- •9.1.1. Дослідження медіавпливу.
- •9.1.2. Інші напрями досліджень.
- •9.2. Методи досліджень масової комунікації.
- •Література, використана для написання підручника
- •Додаток 1. Повна бібліографія автора
- •Додаток 2. Література про автора
- •Додаток 3. Про автора
- •Різун Володимир Володимирович теорія масової комунікації
2.1. Поняття про маси.
Маса — це не проста сукупність особистостей, а нова психологічна єдність людей, яка формується й певним чином поводить себе під упливом масового настрою, що виникає у результаті конфлікту між прагненнями й досягненнями людей.
Формування маси через виникнення масових настроїв відбувається в результаті впливу якогось джерела зараження, прикладу для наслідування. Це може бути
“служитель релігійного культу, поширювач пліток і чуток, телевізор або інший засіб масової інформації, насамкінець, політичний лідер. І всі вони, психологічно, виконують одну функцію — зрозуміло, кожен по-своєму. Однак у всіх цих випадках ми маємо справу з кимось або чимось, хто або що навіює, як треба робити, проголошує істинні цінності, демонструє зразкову поведінку (виділення наше.— В. Р.)” (Ольшанский Д. В. Психология масс. СПб, 2001. С. 9—10).
Маса тисне на людину, активізує в ній отого масового черв’ячка, який живе у кожному з нас.
“Маса не тільки допомагає виживати — дуже часто маса пригнічує людину і, звичайно ж, дуже змінює її поведінку. Настільки, що потім людина ніяк не може повірити в те, що вона робить у рядах маси. На людину, яка перебуває в масі, діють особливі психологічні закони. Маса заражає людину, змушує її наслідувати собі, часто навіть навіює те, що у звичайному стані і в голову не прийшло б. У масі виникають особливі психологічні стани. Під впливом складних емоційних реакцій виникають неочікувані види масової поведінки. І тоді, здавалось би, нормальні люди здатні на масову агресію або ж масову паніку. Тоді виникають натовпи, здатні “бити і рятувати”, не даючи собі звіту в тому, для чого вони це роблять. Існують, звичайно, і більш спокійні різновиди мас — “публіка”, яка сидить перед телевізорами, збирається на мітинг або навіть засідає в парламенті. Однак і тут діють ті ж механізми масової поведінки: і така, здавалось би, пристойна публіка принагідно може перетворитися в оскаженілий і розв’язний натовп” (Там само. С. 8—9).
Маса — це не десь там, а ось тут, де “я”. Безперечно, вона складається з конкретних людей, але в тім-то й річ, що кожна людина, ставши членом маси, масовою людиною, втрачає свою конкретність і перетворюється в часточку єдиного соціально-психологічного організму — маси. Підставою для такого перетворення є те, що оте масове від природи живе у кожному з нас.
“Масова людина — наш прямий предок. Спочатку була масова свідомість, і тільки потім з неї почала виділятися свідомість індивідуальна. До того ж цей процес відбувається до цього часу. Нам так і не вдалося поховати того печерного предка — він ховається десь всередині нас, у підсвідомості, і періодично вилізає назовні. Такі вже ми є, люди — з одного боку, дуже індивідуальні, а з іншого — значною мірою масові істоти” (Там само. С. 9).
З цих характеристик і зауважень російського дослідника мас Д. В. Ольшанського формується уявлення про те, що ж таке маса. Але не поспішаймо з визначенням, а зробімо огляд тих дефініцій, які існують у нашій та зарубіжній науці.