
- •1. Значення освітлення для успішної трудової діяльності
- •2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •3. Види виробничого освітлення
- •4. Природне освітлення
- •5. Експлуатація освітлювальних установок
- •6. Дія електромагнітних полів на організм людини
- •9.8. Ультрафіолетове випромінювання
- •9.9. Лазерне випромінювання
9.8. Ультрафіолетове випромінювання
Ультрафіолетові (УФ) випромінювання належать до оптичного діапазо-
ну електромагнітних хвиль і знаходяться між тепловими та іонізуючими
(рентгенівськими) випромінюваннями, тому мають властивості як перших, так
і других. За способом генерації вони наближаються до теплового діапазону
випромінювань (температурні випромінювачі починають генерувати УФ-про-
мені при температурі понад 1200°С), а за біологічною дією — до іонізуючого
випромінювання. Незважаючи на схожість біологічної дії на організм людини
негативні наслідки від ультрафіолетового опромінення значно менші ніж від
іонізуючого. Це обумовлено більшою довжиною його хвилі, а відтак і мен-
шою енергією кванта УФ-променів.
Ультрафіолетового опромінення можуть зазнавати працівники при
таких роботах: дугове електрозварювання, електроплавлення сталі, експлуа-
тація оптичних квантових генераторів, робота з ртутно-кварцовими лампами.
Спектр УФ-випромінювань поділяється на три області: 1) УФА — дов-
гохвильова з довжиною хвилі від 400 до 320 нм; 2) УФВ — середньохвильова
— від 320 до 280 нм; 3) УФС — короткохвильова — від 280 до 10 нм.
УФ-випромінювання відзначаються сильною біологічною дією. Середньо-
та короткохвильові УФ-промені, в основному, впливають на шкіру та очі
людини. Значні дози опромінення можуть спричинити професійні захворюван-
ня шкіри (дерматити) та очей (електроофтальмію). УФ-випромінювання
впливають також на ЦНС, що проявляється у вигляді головних болей, під-
вищення температури тіла, відчуття розбитості, передчасного стомлення,
152
нервового збудження тощо. Крім того, несприятлива дія УФ-променів може
посилюватись завдяки ефектам, що властиві для цього виду випроміню-
вань, а саме іонізації повітря та утворенні озону.
УФ-випромінювання характеризується двоякою дією на організм людини:
з одного боку, небезпекою переопромінення, а з іншого — його необхідністю
для нормального функціонування організму, оскільки УФ-промені є важли-
вим стимулятором основних біологічних процесів. Природне освітлення,
особливо сонячні промені, є достатнім для організму людини джерелом УФ-
випромінювань, тому його відсутність або ж недостатність може створити
певну небезпеку. З метою профілактики ультрафіолетової недостатності для
працівників, на робочих місцях яких відсутнє природне освітлення (шахтарі),
необхідно до складу приміщень охорони здоров’я включати фотарії.
Для вимірювання інтенсивності УФ-випромінювань використовують
радіометр УФР-21 та ін. прилади.
Захист від інтенсивного опромінення ультрафіолетовими променями
досягається: раціональним розташуванням робочих місць, «захистом відстан-
ню», екрануванням джерел випромінювання, екрануванням робочих місць,
засобами індивідуального захисту. Найбільш раціональним методом захисту
вважається екранування (укриття) джерел УФ-випромінювань. Як матері-
али для екранів застосовують, зазвичай, непрозорі металеві листи або світ-
лофільтри. До засобів індивідуального захисту належить спецодяг
(костюми, куртки, білі халати), засоби для захисту рук (тканинні рукавички),
лиця (захисні щитки) та очей (окуляри зі світлофільтрами).