- •1. Значення освітлення для успішної трудової діяльності
- •2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •3. Види виробничого освітлення
- •4. Природне освітлення
- •5. Експлуатація освітлювальних установок
- •6. Дія електромагнітних полів на організм людини
- •9.8. Ультрафіолетове випромінювання
- •9.9. Лазерне випромінювання
5. Експлуатація освітлювальних установок
Надійність та ефективність природного і штучного освітлення зале-
жить від своєчасності і ретельності їх обслуговування. Забруднення скла
світлових отворів, ламп та світильників може знизити освітленість примі-
щень в 1,5...2 рази. Тому вікна необхідно мити не рідше двох разів у рік для
приміщень з незначним виділенням пилу і не рідше чотирьох разів — при
значному виділенні пилу. Періодичність чищення світильників — 4...12 разів
на рік (залежно від характеру запиленості виробничих приміщень).
В світильниках з люмінесцентними лампами необхідно також слідкувати
за справністю схем включення (не допускати миготіння ламп та шуму дро-
селів), забезпечувати безпеку та зручність експлуатації і обслуговування сві-
тильників, а також своєчасно замінювати перегорілі лампи і лампи, що слабо
світяться. Замінені люмінесцентні лампи зберігаються на складах і, якщо мож-
ливо, вивозяться на спеціальні підприємства для вилучення наявної в них
ртуті. Періодично, не рідше одного разу на рік, необхідно перевіряти рівень
освітленості в контрольних місцях виробничого приміщення. Основний прилад
для вимірювання освітленості — люксметр.
. Класифікація електромагнітних випромінювань
за частотним спектром
Розрізняють природні та штучні джерела електромагнітних полів
(ЕМП).
В процесі еволюції біосфера постійно знаходилась та знаходиться під
впливом ЕМП природного походження (природний фон): електричне та
магнітне поля Землі, космічні ЕМП, в першу чергу ті, що генеруються Сонцем.
У період науково-технічного прогресу людство створило і все ширше ви-
користовує штучні джерела ЕМП. В теперішній час ЕМП антропогенного
походження значно перевищують природний фон і є тим несприятливим
чинником, чий вплив на людину з року в рік зростає. Джерелами, що гене-
рують ЕМП антропогенного походження є телевізійні та радіотрансляційні
станції, установки для радіолокації та радіонавігації, високовольтні лінії елек-
тропередач, промислові установки високочастотного нагрівання, пристрої, що
забезпечують мобільний та стільниковий телефонні зв’язки, антени, трансфор-
матори і т. п. По суті, джерелами ЕМП можуть бути будь-які елементи елект-
ричного кола, через які проходить високочастотний струм. Причому ЕМП
змінюється з тою ж частотою, що й струм, який його створює.
Електромагнітні поля характеризуються певною енергією, яка по -
ширюється в просторі у вигляді електромагнітних хвиль.
147
Основними параметрами електромагнітних хвиль є: довжина хвилі ,
м; частота коливання f, Гц; швидкість поширення хвиль c, яка практично
дорівнює швидкості світла 3·108 м/с. Ці параметри пов’язані між собою
наступною залежністю: =c/f . Залежно від частоти коливання (довжини
хвилі) радіочастотні електромагнітні випромінювання (ЕМВ) поділяють-
ся на низку діапазонів (див. табл. 9.1).
Оптичний діапазон охоплює область електромагнітного випромінюван-
ня, до складу якої входять інфрачервоні (ІЧ), видимі (ВВ) та ультрафіолетові
(УФ) випромінювання (рис. 9.5). За довжиною хвилі ці випромінювання роз-
поділяються наступним чином: ІЧ — від 760 нм до 540 мкм, ВВ — 400...760
нм, УФ — 10...400 нм. Зі сторони ІЧ випромінювань оптичний діапазон межує з
радіочастотним, а зі сторони УФ — з іонізуючими випромінюваннями.
