1. Підготовчий етап.

1.1. Здійснюється вибір проблемної сфери, постановка задач, окреслюється кінцевий вигляд створюваного продукту, його призначення та коло використання.

1.2. Цей етап завершується формулюванням теми проекту й визначенням виду його завершеної форми, написанням короткої анотації проекту.

Анотація

Контакт між учителем і батьками можливий тоді, коли й ті й інші усвідомлюють, що в них загальна мета - добре виховання й освіта дітей, якої можна досягти тільки загальними зусиллями. Для цього вчителю необхідно показати батькам, що він любить дітей такими, які вони є, з усіма плюсами та мінусами, а також стурбований їхньою долею, як і батьки.

Основним засобом встановлення контакту з батьками для вчителя є педагогічний імідж, що включає в себе професійні знання, уміння їх давати та любов до дітей. Тому вчителю необхідно керуватись такими правилам взаємодії та способами встановлення контактів з родиною: дії та заходи, спрямовані на зміцнення та підвищення авторитету батьків, довіру до виховних можливостей батьків, підвищення рівня їхньої педагогічної культури і активності у вихованні; надбання педагогічного такту, неприпустимості необережного втручання в життя родини; активізації життєстверджуючого налаштування у рішенні проблем виховання, опору на позитивні якості дитини, на сильні сторони сімейного виховання; орієнтацію на успішний розвиток особистості.

2. Пошуковий етап.

2.1. Теоретична підготовка учасників проекту: підбір необхідної психолого-педагогічної літератури, запис потрібних нотаток, взаємозв'язок з учителями-колегами, психологами, педагогами додаткової освіти та робітниками соціальної служби.

2.2. Виявлення, усвідомлення та визначення кола проблем із заданої теми.

В ході аналізу педагогічної літератури, можна визначити коло проблемних питань, з якими стикається класний керівник у роботі з батьками:

- відсутність педагогічної підготовки батьків;

- низький рівень освіченості батьків;

- неправильний вибір стилю стосунків батьків з дітьми;

- відмова від розуміння проблем навчального закладу в якому навчається їх дитина;

- відсутність співробітництва в системі «батьки-діти-навчальний заклад».

2.3. Вибір та формулювання конкретної проблемної ситуації, за якою планується розробка проекту.

На нашу думку, спілкування займає провідне місце в педагогічній діяльності, тому, вважаємо за необхідне, розробити проект педагогічного супроводу за темою «Проблеми батьківського спілкування», що сприятиме формуванню у педагогічних працівників навичок педагогічної взаємодії з учнями та батьками.

3. Діагностичний етап.

3.1. Проведення анкетування:

Анкета «Батьки-діти». Дана анкета допоможе з’ясувати ставлення батьків до дитини;

Анкети «Дім - родина - сім'я», «Друзі моєї дитини», «Можна й не можна в нашій родині»;

Анкета «Я курю, якщо...»;

Тести «Незакінчене речення», використовуються для вивчення моральної орієнтації особистості та здібностей учнів тощо.

3.2. Спостереження за діями, висловами батьків на батьківських зборах.

3.3. Аналіз творів учнів щодо стилю стосунків у сім’ї.

3.4. Складання акту побутових умов сім’ї (відвідування вдома).