Поточний модульний контроль.

Модульний контроль здійснюється у формі контрольних робіт за окремими частинами дисципліни (модулями). Для поточного контролю дисципліна “Внутрішній економічний механізм підприємства” поділена на два модулі:

I модуль – теми 1-6;

II модуль – теми 7-12.

Згідно із зазначеним поділом дисципліни проводиться дві контрольні роботи протягом однієї астрономічної години кожна (60 хв.). Контрольна робота включає три теоретичні питання і одну задачу-ситуацію, що потребує кількісного розв’язання у 2 етапи. Зміст контрольних робіт на кожний навчальний рік визначається спільно керівником дисципліни і викладачем, що проводить практичні заняття. Приклад контрольної роботи наведено в розділі 4 цієї методичної розробки.

Максимальна оцінка за виконання контрольної роботи – 10 балів. Вона формується за шкалою: відповідь на теоретичне питання, розв’язання задачі та обґрунтування висновків за кожним з двох етапів оцінюється від 0 до 2 балів з інтервалом оцінок 0,1,2 згідно із зазначеними вище критеріями. Відповідно максимальна оцінка за 2 контрольні роботи (весь модульний контроль) – 20 балів.

3.3. Підсумковий контроль і підсумкове оцінювання знань.

Підсумковий контроль з дисципліни “Внутрішній економічний механізм підприємства” проводиться у формі іспиту. Завданням іспиту є перевірка розуміння студентами програмного матеріалу дисципліни в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатність творчо використовувати накопичені знання у розв’язанні практичних проблем діяльності підприємства.

Екзаменаційне завдання (білет) для денної та вечірньої форм навчання містить 4 теоретичні питання і одну комплексну задачу-ситуацію, розв’язання якої здійснюється в два етапи приблизно однакової складності та трудомісткості. Приклад екзаменаційного завдання міститься у розділі 4. Тривалість виконання екзаменаційного завдання – 2 астрономічні години (120 хв.).

Результати іспиту оцінюються у діапазоні від 0 до 60 балів з інтервалом у 5 балів. Згідно з чинною в КНЕУ системою оцінки екзаменаційних завдань, кожне питання і самостійний етап розв’язання задачі оцінюється за шкалою 10,5,0 балів.

На 10 балів оцінюється відповідь, яка є достатньо повною і показує глибоке засвоєння програмного матеріалу, його логіки і взаємозв’язку. Розв’язання задачі, яка претендує на оцінку в 10 балів, повинно бути методично правильним з належними поетапними поясненнями і обґрунтуваннями.

На 5 балів оцінюється відповідь, що в цілому є правильною, але має окремі неточності, відсутнє системне розуміння матеріалу. Розв’язання задачі повинно бути виконане не менш ніж на 50%.

На 0 балів оцінюються відповіді, які не показують належного знання матеріалу і розкривають зміст запитання менш ніж на 50%.

На іспиті студент повинен одержати оцінку не меншу за 50% максимальної кількості балів, тобто 30 балів і більше. Якщо виконання екзаменаційного завдання оцінено менше ніж на 30 балів, студент одержує незадовільну оцінку за іспит і загальну незадовільну підсумкову оцінку незалежно від результатів поточної оцінки знань (в цьому випадку результати поточного контролю знань не враховуються).

Загальна підсумкова оцінка знань з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю (за умови, що їх кількість не менша 20) і за результати іспиту (якщо студент набрав 30 балів і більше).

До залікової екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту, що є підсумковою оцінкою за 100 - бальною шкалою.

Переведення 100 бальної шкали оцінок у 4-бальну здійснюється так:

відмінно - 85-100 балів;

добре - 65-80 балів;

задовільно - 50-60 балів;

незадовільно - менше 50 балів.

Оцінка за 4 - бальною шкалою виставляється у заліково-екзаменаційну відомість поряд із загальною підсумковою оцінкою за 100-бальною шкалою.

Порядок проведення іспиту і підсумкової оцінки знань студентів заочної форми навчання розглянуто у 4 розділі навчально-методичного посібника для самостійного вивчення дисципліни.