3. Державна служба.

Державний службовець – один із видів службовців;

– це особа, яка займає посаду в державній організації (органи державної влади, на підприємстві, в установі, організації) й одержує заробітну плату з державного бюджету.

Виходячи з принципу поділу влад, вирізняють державне службу в органах законодавчої, виконавчої та судової влади.

Посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці здійснюють організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції.

Є 7 категорій посад службовців, крім того, зазначеним категоріям посад державних службовців присвоюється 15 рангів. Ранг службовцеві присвоюється відповідно до його посади, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи. Для присвоєння чергового рангу держслужбовець повинен успішно відпрацювати на займаній посаді 2 роки.

Категорія посад державного службовця	Ранги державного службовця	Хто присвоює ранг	Посади
1	1-3	Президент України	Перші заступники міністрів, глави обласних, Київської міської державної адміністрації
2	3-5	Кабінет Міністрів України	Заступники міністрів, помічники та радники Президента України, перші заступники глав обласних, Київської міської державної адміністрації, керівники підрозділів апарату Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради
3	5-7	Керівник державного органу, у якому працює державний службовець	Головні спеціалісти апарату Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради, глави районних державних адміністрацій, начальники управлінь, інших підрозділів міністерств
4	7-9		Спеціалісти апарату Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради, керівників підрозділів обласних, Київської міської державної адміністрації
5	9-11		Спеціалісти міністерств, заступники глав районних державних адміністрацій, заступники керівників управлінь, інших підрозділів міністерств, Київської міської державної адміністрації
6	11-13	Керівник державного органу, у якому працює державний службовець	Керівники підрозділів районних державних адміністрацій, спеціалісти підрозділів обласних, Київської міської державної адміністрації
7	13-15		Спеціалісти підрозділів районних державних адміністрацій

4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.

Адміністративне правопорушення (проступок) – протиправне винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність), яке посягає на суспільні відносини, що охороняються законом, за яке законодавством України передбачено адміністративну відповідальність.

В особливій частині Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені такі види адміністративних проступків:

1. Правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення (наприклад, ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження; незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах тощо).

2. Правопорушення, що посягають на власність (наприклад, дрібне викрадання чужого майна, порушення права на об’єкт інтелектуальної власності тощо).

3. Правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам’яток історії та культури (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки, засмічення лісів відходами, порушення вимог пожежної безпеки в лісах, жорстоке поводження з тваринами тощо).

4. Правопорушення в промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів (наприклад, самовільне будівництво будинків, споруд, порушення правил користування енергією чи газом тощо).

5. Правопорушення в сільському господарстві, порушення ветеринарно-санітарних правил (наприклад, незаконний посів та вирощування маку чи конопель тощо).

6. Правопорушення на транспорті, у галузі шляхового господарства і зв’язку (наприклад, безквитковий проїзд, пошкодження таксофонів, ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння тощо).

7. Правопорушення в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою (наприклад, самоправне зайняття житлового приміщення, порушення правил утримання собак і котів тощо).

8. Правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, у галузі фінансів і підприємницькій діяльності (наприклад, обман покупця чи замовника, незаконна торговельна діяльність, порушення правил про валютні операції тощо).

9. Правопорушення в галузі стандартизації, метрології та сертифікації (наприклад, випуск у продаж не стандартизованої продукції, порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки тощо).

10. Порушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку (наприклад, дрібне хуліганство, паління у заборонених місцях, завідомо неправильний виклик спеціальних служб тощо).

11. Правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (наприклад, самоуправство, проживання без паспорта, неявка на виклик у військовий комісаріат тощо).