2.5. Організація роботи підрозділів підприємства. Посадові обов’язки технолога.

Найважливіші принципи організації управління виробництвом складаються з:

- цільової сумісності і зосередження. Полягає в створенні цілеспрямованої системи управління, орієнтованої на вирішення загального завдання – організації виробництва тієї продукції, в якій зараз має потребу споживач;

- безперервності і надійності. Означає створення таких умов виробництва, за яких досягається стабільність і безперервність заданого режиму виробничого процесу;

- планомірності і пропорційності. Націлює систему управління на вирішення не тільки поточних, але і довготривалих завдань розвитку підприємства завдяки довгостроковому, поточному і оперативному плануванню;

- наукової обґрунтованості управління. Його дотримання можливе тільки на основі безперервного збору, переробки і аналізу різної інформації: науково-технічної, економічної, правової й ін.;

- ефективності управління. Припускає раціональне і ефективне використання ресурсів виробництва, випуск конкурентоспроможної продукції;

- контролю і перевірки виконання ухвалених рішень. Припускає розробку конкретних заходів щодо усунення недоліків, що заважають виконанню виробничих завдань.

Структура підприємства – це його внутрішня будова, що характеризує склад підрозділів і систему зв'язку, підлеглість і взаємодію між ними.

Структура підприємства визначається такими основними чинниками:

- розміром підприємства;

- галуззю виробництва;

- рівнем технології і спеціалізації підприємства.

Комплекс виробничих підрозділів, організацій з управління підприємством і обслуговування працівників, їхня кількість, величина взаємозв'язку і співвідношення між ними за розміром зайнятих площ, чисельність працівників і пропускна спроможність є загальною структурою підприємства.

Відомі три типи виробничої структури підприємства: наочний, технологічний і змішаний (наочно-технологічний):

1. Ознакою наочної структури є спеціалізація цехів на виготовленні певного виробу або групи однотипних виробів, вузлів, деталей (цехи з виготовлення двигунів, задніх мостів, кузовів, коробок передач на автомобільному заводі);

2. Ознакою технологічної структури є спеціалізація цехів підприємства на виконанні певної частини технологічного процесу або окремої стадії виробничого процесу. Наприклад, наявність ливарного, ковальсько-пресового, штампувального, механічного і складального цехів на машинобудівному заводі;

3. На практиці часто зустрічається змішана виробнича структура, за якої частина цехів спеціалізована технологічно, а інша – наочно.

Залежно від того, який тип підрозділу є основною структурною виробничою одиницею підприємства, розрізняють цехову, без цехову, корпусну виробничу структуру.

Цех – це відособлена в технологічному і адміністративному відношенні ланка підприємства, де виготовляється повністю той або інший продукт або виконується певна закінчена стадія з вироблення продукту.

На підприємствах з простим виробничим процесом застосовується без цехова виробнича структура, основою побудови якої є виробнича дільниця.

Виробнича дільниця – сукупність територіально відособлених робочих місць, на яких виконуються технологічно однорідні роботи або виготовляється однотипна продукція.

При корпусній виробничій структурі основним виробничим підрозділом крупного підприємства є корпус, в якому з'єднано декілька однотипних цехів.

Побудова раціональної виробничої структури підприємства здійснюється в такому порядку:

1. встановлюється число цехів, учасників підприємства, їхня потужність у розмірах, що забезпечують заданий випуск продукції;

2. розраховуються площі для кожного цеху і складу, визначаються просторові розташування в генеральному плані підприємства;

3. плануються всі транспортні зв'язки усередині підприємства, необхідні комунікації;

4. намічаються найкоротші маршрути пересування предметів праці.

Технолог належить до професійної групи "Фахівці".

Призначення на посаду технолога та звільнення з неї здійснюється наказом керівника підприємства.

Завдання та обов’язки техніка - технолога:

- розроблює під керівництвом більш кваліфікованого працівника технологічні процеси і режими виробництва на прості види продукції або її елементи, забезпечуючи відповідність розроблюваних проектів технічним завданням і чинним нормативним документам з проектування, додержання високої якості продукції, скорочення матеріальних і трудових витрат на її виготовлення;

- встановлює поопераційний маршрут проходження виробів у процесі їх виготовлення і контроль за усіма операціями технологічної послідовності;

- розроблює карти технологічного процесу, маршрутні і матеріальні карти, відомості оснастки та іншу технологічну документацію;

- бере участь у проведенні патентних досліджень і визначенні показників технічного рівня проектованих об'єктів техніки і технології, в розробленні технічних завдань на проектування пристроїв, оснастки і спеціального інструменту, передбачених розробленою технологією, впровадженні технологічних процесів у цехах, виявленні причин браку продукції, підготовці пропозицій щодо його запобігання і ліквідації;

- оформляє зміни в технічній документації у зв'язку з коригуванням технологічних процесів і режимів виробництва, узгоджує їх з підрозділами підприємства;

- бере участь у розробленні технічно обґрунтованих норм часу (виробітку), розраховує подетальні і поопераційні матеріальні нормативи, норми витрат сировини, матеріалів, інструменту, палива та енергії, економічну ефективність проектованих технологічних процесів;

- контролює додержання технологічної дисципліни у виробничих підрозділах підприємства і правил експлуатації устаткування;

- бере участь у випробуваннях технологічного устаткування, проведенні експериментальних робіт, що включають перевірку і освоєння спроектованих технологічних процесів і режимів виробництва;

- виконує окремі службові доручення свого безпосереднього керівника.

Технік - технолог несе відповідальність:

- за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю;

- за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України;

- за завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

Технолог повинен знати:

- систему технологічної підготовки виробництва;

- стандарти, технічні умови та інші нормативні й керівні матеріали з проектування, розроблення й оформлення технологічної документації;

- конструкцію виробу або склад продукту, на який розроблюється технологічний процес або режим виробництва;

- технічні характеристики проектованого об'єкта і вимоги до нього;

- технологію виробництва продукції, що випускається підприємством;

- основне технологічне устаткування підприємства і принципи його роботи;

- типові технологічні процеси та режими виробництва;

- методи проведення патентних досліджень;

- основні вимоги організації праці в процесі проектування технологічних процесів і устаткування;

- основи економіки, організації праці і виробництва, трудового законодавства.

Технік - технолог має право:

- ознайомлюватися з проектами рішень керівництва підприємства, що стосуються його діяльності;

- вносити на розгляд керівництва підприємства пропозиції по вдосконаленню роботи, пов'язаної з обов'язками, що передбачені цією інструкцією;

- в межах своєї компетенції повідомляти безпосередньому керівнику про всі виявлені недоліки в діяльності підприємства та вносити пропозиції щодо їх усунення;

- вимагати та отримувати особисто або за дорученням безпосереднього керівника у керівників структурних підрозділів та фахівців інформацію та документи, необхідні для виконання його посадових обов'язків;

- залучати фахівців усіх структурних підрозділів до виконання покладених на нього завдань;

- вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні своїх посадових обов'язків.