Розділ 4 зміни показників кардіореспіраторної системи та мікроциркуляції у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім ожирінням

Внаслідок того, що ГХ залишається основним чинником кардіоцеребральних та судинних патологічних змін, подальше вивчення окремих ланок патогенезу розвитку цих змін є очевидним.

Згідно з сучасними тенденціями, значна увага приділяється стратифікації ризику виникнення ускладнень. Ураження кардіореспіраторної системи, периферичних артерій віднесено до ураження органів – мішеней, при цьому пацієнти мають високий та дуже високий серцево-судинний ризик.

З іншого боку, ГХ є фактором виникнення та прогресування уражень кардіореспіраторної системи, периферичних судин і за її наявності погіршується прогноз хворого.

Важливість даної проблеми підсилюється тим, що ожиріння також є самостійним ФР як виникнення та прогресування ГХ, так і змін кардіореспіраторної системи, стану периферичних судин [210].

Клінічні дослідження стану цих систем у хворих на ГХ з супутнім ожирінням нечисленні, а результати що в них приводяться, неоднозначні. У зв'язку з цим ми провели дослідження функціонального стану кардіореспіраторної системи та стану мікроциркуляції, як кінцевої ланки ССС.

4.1. Показники кардіореспіраторної системи у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім ожирінням

При вивченні показників ФЗД за даними спірометрії виявлено зниження усіх показників у групі хворих на ГХ з супутнім ожирінням (основна група) та у групі хворих на ГХ (контрольна група) порівняно з показниками практично здорових осіб (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Показники фзд (m±m) у здорових осіб, хворих на гх та

хворих на ГХ з супутнім ожирінням

Показ- ники	Група хворих
	Основна		Контрольна		Практично здорові
	л	%	л	%	л	%
ФЖЄЛ	2,6  0,1*	76,9  2,5	3,3  0,3#	98  5,5	5,14 0,53	101 7,9
ЖЄЛвд	2,7  0,1*	76,9  2,9	3,1  0,2#	91,3  6,4	4,56 0,4	98,5 6,7
ОФВ1	2,2  0,1*	79,8  2,0	2,90,3*,#	93,8  3,8	4,44 0,9	102,4 6,7
ОФВ1/ ФЖЄЛ	80,8  1,8	96,9  2,0	84,6 2,2	106,2 2,5	87,7 2,5	104,7 3,15
МОШ25	3,4  0,3*	80,3  3,5	4,4 0,6*,#	99,1  7,0	8,06 2,2	106 6,8
МОШ50	3,4  0,2*	82,2  4,4	4,4 0,5#	91,9  4,8	5,09 0,53	97 7,84
МОШ75	1,4  0,1*	73,2  5,0	2,0  0,3#	93,5 6,7	2,740,47	102 7,4

Примітки:

* - вірогідність різниці показників порівняно з групою практично здорових осіб (р < 0,05);

# - вірогідність різниці показників порівняно між основною та контрольною групами (р < 0,05).

Як видно із таблиці 4.1, хворі на ГХ з супутнім ожирінням мають дещо нижчі показники функції зовнішнього дихання порівняно з хворими контрольної групи.

Так, ФЖЄЛ та ЖЄЛ_вд у основній групі були зниженими на 24,1±1,1% порівняно з показниками практично здорових осіб, у контрольній групі – на 3,2±0,1%, а ЖЄЛ_вд – на 7,2±1,2% (р<0,05). Дані зміни показників спірометрії в основній групі хворих віднесено до помірних змін. У хворих основної групи ФЖЄЛ на 21,1±1,2%, а ЖЄЛ_вд на 14,4±1,4% нижчі (р<0,05) порівняно з показниками групи контролю.

Об'ємні показники ФЗД:

ОФВ₁ зменшений у основній групі на 22,6±1,4% порівняно з показниками практично здорових осіб (р<0,05), в контрольній групі – на 8,6±0,9% (р<0,05).

Відношення ОФВ₁ до ФЖЕЛ становило 96,9±1,1% у основній групі хворих, що на 7,5±0,6% нижче порівняно з контрольною групою (р<0,05).

Отже, зміни об'ємних показників ФЗД у основній групі віднесені до помірних, у групі контролю відповідні показники зменшені, проте усі знаходяться у межах норми (рис.4.1).

Рис. 4.1. Характеристика об'ємних показників ФЗД у групах обстежених хворих.

Примітка: * - вірогідність різниці показників основної та контрольної груп (р<0,05).

Швидкісні показники ФЗД:

Показник МОШ₂₅ в основній групі зменшений на 25,7±2,2%, у контрольній групі – на 6,9±0,9% порівняно з показниками практично здорових осіб (р<0,05). МОШ₅₀ в основній групі зменшена на 14,8±1,4%, у контрольній групі – на 5,1±1,1% порівняно з показниками практично здорових осіб (р<0,05). МОШ₇₅ в основній групі зменшена на 28,8±1,2%, у контрольній групі – на 8,5±0,8% порівняно з показниками практично здорових осіб (р<0,05).

Спостерігалося зниження МОШ₂₅ в основній групі хворих на 18,8±1,9% (р<0,05) порівняно з групою контролю, подібні зміни виявлені й для показників МОШ₅₀, МОШ₇₅.

Отже, виявлено достовірне зниження швидкісних показників ФЗД як у основній, так і контрольній групах порівняно з показниками практично здорових осіб (рис.4.2).

Рис. 4.2. Характеристика швидкісних показників ФЗД у групах обстежених хворих.

Примітка: * - вірогідність різниці показників основної та контрольної груп (р<0,05).

Для вирішення питання про вид порушень дихальної функції у групах

хворих ми використували критерії М.А.Гріппі [22]. Згідно цих критеріїв, зсувів у співвідношенні ОФВ₁/ФЖЄЛ не спостерігалося, тому вид порушення дихальної функції нами розцінений як змішаний, проте з деяким переважанням до рестриктивного.

Таким чином, при оцінці показників ФЗД у основній та контрольній групах хворих, виявлено достовірне помірно виражене зниження як швидкісних, так і об'ємних показників порівняно з показниками практично здорових осіб.

Отже, у хворих на ГХ з супутнім ожирінням виявлені порушення респіраторних функцій. Вони пов'язані як з наявністю ГХ, яка безумовно, погіршує функціональний стан майже усіх органів, у тому числі і бронхо-легеневу систему. За даними М.С.Кушаковського, при ГХ одним із патофізіологічних механізмів змін ФЗД є порушення координації між вентиляцією та кровоплином в окремих ділянках легень. При цьому функціональними особливостями організму хворих, які мають надмірну вагу, є зменшення екскурсії діафрагми за рахунок зростання внутрішньочеревного тиску, підвищення внутрішньоплеврального тиску, здавлення вен заднього середостіння, зменшення податливості грудної клітини [56].

За даними Carey I.M., Cook E.G. та співавт. (1999р.) [148], при зростанні відношення обхвату талії до обхвату стегон спостерігалося зниження ОФВ₁. За даними Keller G., Rulik B. та співавт. (1999р.) [208], при зростанні ІМТ знижувалася функціональна ємність легень.

У нашому дослідженні, як показано на рис.4.3, виявлена тісна обернена кореляція між показниками ІМТ та МОШ₂₅ (r=-0,513, р<0,05), що підкреслює у хворих з супутнім ожирінням наявність порушень респіраторних функцій.

Рис. 4.3. Взаємозв'язок швидкісних, об'ємних показників ФЗД та ІМТ у різних групах хворих.

Додатковою патологічною ланкою даних змін служить синдром нічного апноє, не дивлячись на те, що причиною виникнення є порушення прохідності верхніх дихальних шляхів, сприяє виникненню вентиляційних порушень [219].