
- •Розділ 4 зміни показників кардіореспіраторної системи та мікроциркуляції у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім ожирінням
- •4.1. Показники кардіореспіраторної системи у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім ожирінням
- •Показники фзд (m±m) у здорових осіб, хворих на гх та
- •4.2. Показники стану мікроциркуляції та вегетативного тонусу у хворих на гх з супутнім ожирінням
- •Частота (%) змін показників мцр за даними біомікроскопії бульбарної кон'юнктиви в обстежених групах хворих
- •Порівняльна характеристика судинних змін у хворих на гх з супутнім ожирінням з різними типами добового профілю ат
Розділ 4 зміни показників кардіореспіраторної системи та мікроциркуляції у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім ожирінням
Внаслідок того, що ГХ залишається основним чинником кардіоцеребральних та судинних патологічних змін, подальше вивчення окремих ланок патогенезу розвитку цих змін є очевидним.
Згідно з сучасними тенденціями, значна увага приділяється стратифікації ризику виникнення ускладнень. Ураження кардіореспіраторної системи, периферичних артерій віднесено до ураження органів – мішеней, при цьому пацієнти мають високий та дуже високий серцево-судинний ризик.
З іншого боку, ГХ є фактором виникнення та прогресування уражень кардіореспіраторної системи, периферичних судин і за її наявності погіршується прогноз хворого.
Важливість даної проблеми підсилюється тим, що ожиріння також є самостійним ФР як виникнення та прогресування ГХ, так і змін кардіореспіраторної системи, стану периферичних судин [210].
Клінічні дослідження стану цих систем у хворих на ГХ з супутнім ожирінням нечисленні, а результати що в них приводяться, неоднозначні. У зв'язку з цим ми провели дослідження функціонального стану кардіореспіраторної системи та стану мікроциркуляції, як кінцевої ланки ССС.
4.1. Показники кардіореспіраторної системи у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім ожирінням
При вивченні показників ФЗД за даними спірометрії виявлено зниження усіх показників у групі хворих на ГХ з супутнім ожирінням (основна група) та у групі хворих на ГХ (контрольна група) порівняно з показниками практично здорових осіб (табл. 4.1).
Таблиця 4.1
Показники фзд (m±m) у здорових осіб, хворих на гх та
хворих на ГХ з супутнім ожирінням
Показ- ники |
Група хворих |
|||||
Основна |
Контрольна |
Практично здорові |
||||
л |
% |
л |
% |
л |
% |
|
ФЖЄЛ |
2,6 0,1* |
76,9 2,5 |
3,3 0,3# |
98 5,5 |
5,14 0,53 |
101 7,9 |
ЖЄЛвд |
2,7 0,1* |
76,9 2,9 |
3,1 0,2# |
91,3 6,4 |
4,56 0,4 |
98,5 6,7 |
ОФВ1 |
2,2 0,1* |
79,8 2,0 |
2,90,3*,# |
93,8 3,8 |
4,44 0,9 |
102,4 6,7 |
ОФВ1/ ФЖЄЛ |
80,8 1,8 |
96,9 2,0 |
84,6 2,2 |
106,2 2,5 |
87,7 2,5 |
104,7 3,15 |
МОШ25 |
3,4 0,3* |
80,3 3,5 |
4,4 0,6*,# |
99,1 7,0 |
8,06 2,2 |
106 6,8 |
МОШ50 |
3,4 0,2* |
82,2 4,4 |
4,4 0,5# |
91,9 4,8 |
5,09 0,53 |
97 7,84 |
МОШ75 |
1,4 0,1* |
73,2 5,0 |
2,0 0,3# |
93,5 6,7 |
2,740,47 |
102 7,4 |
Примітки:
* - вірогідність різниці показників порівняно з групою практично здорових осіб (р < 0,05);
# - вірогідність різниці показників порівняно між основною та контрольною групами (р < 0,05).
Як видно із таблиці 4.1, хворі на ГХ з супутнім ожирінням мають дещо нижчі показники функції зовнішнього дихання порівняно з хворими контрольної групи.
Так, ФЖЄЛ та ЖЄЛвд у основній групі були зниженими на 24,1±1,1% порівняно з показниками практично здорових осіб, у контрольній групі – на 3,2±0,1%, а ЖЄЛвд – на 7,2±1,2% (р<0,05). Дані зміни показників спірометрії в основній групі хворих віднесено до помірних змін. У хворих основної групи ФЖЄЛ на 21,1±1,2%, а ЖЄЛвд на 14,4±1,4% нижчі (р<0,05) порівняно з показниками групи контролю.
Об'ємні показники ФЗД:
ОФВ1 зменшений у основній групі на 22,6±1,4% порівняно з показниками практично здорових осіб (р<0,05), в контрольній групі – на 8,6±0,9% (р<0,05).
Відношення ОФВ1 до ФЖЕЛ становило 96,9±1,1% у основній групі хворих, що на 7,5±0,6% нижче порівняно з контрольною групою (р<0,05).
Отже, зміни об'ємних показників ФЗД у основній групі віднесені до помірних, у групі контролю відповідні показники зменшені, проте усі знаходяться у межах норми (рис.4.1).
Рис. 4.1. Характеристика об'ємних показників ФЗД у групах обстежених хворих.
Примітка: * - вірогідність різниці показників основної та контрольної груп (р<0,05).
Швидкісні показники ФЗД:
Показник МОШ25 в основній групі зменшений на 25,7±2,2%, у контрольній групі – на 6,9±0,9% порівняно з показниками практично здорових осіб (р<0,05). МОШ50 в основній групі зменшена на 14,8±1,4%, у контрольній групі – на 5,1±1,1% порівняно з показниками практично здорових осіб (р<0,05). МОШ75 в основній групі зменшена на 28,8±1,2%, у контрольній групі – на 8,5±0,8% порівняно з показниками практично здорових осіб (р<0,05).
Спостерігалося зниження МОШ25 в основній групі хворих на 18,8±1,9% (р<0,05) порівняно з групою контролю, подібні зміни виявлені й для показників МОШ50, МОШ75.
Отже, виявлено достовірне зниження швидкісних показників ФЗД як у основній, так і контрольній групах порівняно з показниками практично здорових осіб (рис.4.2).
Рис. 4.2. Характеристика швидкісних показників ФЗД у групах обстежених хворих.
Примітка: * - вірогідність різниці показників основної та контрольної груп (р<0,05).
Для вирішення питання про вид порушень дихальної функції у групах
хворих ми використували критерії М.А.Гріппі [22]. Згідно цих критеріїв, зсувів у співвідношенні ОФВ1/ФЖЄЛ не спостерігалося, тому вид порушення дихальної функції нами розцінений як змішаний, проте з деяким переважанням до рестриктивного.
Таким чином, при оцінці показників ФЗД у основній та контрольній групах хворих, виявлено достовірне помірно виражене зниження як швидкісних, так і об'ємних показників порівняно з показниками практично здорових осіб.
Отже, у хворих на ГХ з супутнім ожирінням виявлені порушення респіраторних функцій. Вони пов'язані як з наявністю ГХ, яка безумовно, погіршує функціональний стан майже усіх органів, у тому числі і бронхо-легеневу систему. За даними М.С.Кушаковського, при ГХ одним із патофізіологічних механізмів змін ФЗД є порушення координації між вентиляцією та кровоплином в окремих ділянках легень. При цьому функціональними особливостями організму хворих, які мають надмірну вагу, є зменшення екскурсії діафрагми за рахунок зростання внутрішньочеревного тиску, підвищення внутрішньоплеврального тиску, здавлення вен заднього середостіння, зменшення податливості грудної клітини [56].
За даними Carey I.M., Cook E.G. та співавт. (1999р.) [148], при зростанні відношення обхвату талії до обхвату стегон спостерігалося зниження ОФВ1. За даними Keller G., Rulik B. та співавт. (1999р.) [208], при зростанні ІМТ знижувалася функціональна ємність легень.
У нашому дослідженні, як показано на рис.4.3, виявлена тісна обернена кореляція між показниками ІМТ та МОШ25 (r=-0,513, р<0,05), що підкреслює у хворих з супутнім ожирінням наявність порушень респіраторних функцій.
Рис. 4.3. Взаємозв'язок швидкісних, об'ємних показників ФЗД та ІМТ у різних групах хворих.
Додатковою патологічною ланкою даних змін служить синдром нічного апноє, не дивлячись на те, що причиною виникнення є порушення прохідності верхніх дихальних шляхів, сприяє виникненню вентиляційних порушень [219].