24.1.3. Об’єкти інвестиційної діяльності у сфері господарювання

Інвестиції вкладаються інвесторами в об'єкти господарської діяльності, тобто об’єктами інвестиційної діяльності є придбані чи створені за рахунок інвестицій об’єкти, що дозволяють здійснювати та/чи організовувати господарську діяльність. Зокрема, об’єктами інвестиційної діяльності у сфері господарювання можуть бути:

- гроші (іноземна валюта, що визнається конвертованою НБ України та валюта України);

- нерухоме майно та/або пов'язані з ним майнові права;

- рухоме майно та/або пов’язані із ним майнові права;

- цінні папери (акції, облігації різних видів, ощадні сертифікати тощо);

- корпоративні права господарських товариств та інших підприємств;

- грошові вимоги та інші права вимоги виконання господарських зобов'язань;

- права інтелектуальної власності (права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо);

- прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів;

- інші об’єкти господарювання відповідно до законодавства України.

24.1.4. Суб’єкти інвестиційної діяльності: склад, права та обов’язки

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. При цьому недержавні пенсійні фонди, інститути спільного інвестування, страховики та фінансові установи - юридичні особи публічного права здійснюють інвестиційну діяльність відповідно до законодавства, що визначає особливості їх діяльності.

Інвестори – це суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

На думку В.В. Поєдинок, до ознак будь-якого інвестора можна віднести:

- володіння майном, що може скласти предмет інвестиції, на праві власності або іншому правовому титулі (праві господарського відання, праві оперативного управління тощо);

- прийняття рішення щодо інвестування. Саме з моменту прийняття юридично значущого інвестиційного рішення виникають специфічні права та обов’язки інвестора –  право на отримання державної підтримки в передбачених законодавством формах, право вимагати виконання певних дій контрагентом за інвестиційним договором, обов’язок внести інвестицію тощо;

- мету – отримання прибутку чи досягнення іншого корисного ефекту в результаті господарського використання інвестицій («інший корисний ефект» може полягати в забезпеченні екологічної безпеки діяльності підприємства, популяризації торговельної марки тощо);

- прийняття ризику втрати капіталу (який повинен компенсуватися системою спеціальних правових засобів – гарантій);

- можливість здійснення контролю за цільовим та ефективним використанням інвестицій (здійснення контрольних повноважень протистоїть інвестиційному ризику і в конкретних правовідносинах може виступати юридичним обов’язком чи суб’єктивним правом інвестора; однак відмова від реалізації такого права може спричинити негативні наслідки у вигляді недосягнення мети інвестування)⁶.

Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Реципієнтами (отримувачами) інвестицій є суб'єкти господарювання, у розпорядження яких надходять проінвестовані цінності та які зазвичай присвоюють отриманий від їх реалізації підприємницький чи інший ефект. Наприклад, інвестор, купуючи акції під час їх розміщення, інвестує відповідні грошові кошти чи інші цінності у статутний капітал реципієнта – акціонерного товариства. Грошові кошти чи інше майно, передане у власність акціонерного товариства шляхом внеску до його статутного капіталу, використовується товариством у підприємницькій діяльності, тобто з метою досягнення соціального, економічного ефекту та для отримання прибутку. Як видно із цього прикладу, статус реципієнта фінансових інвестицій найбільш повно реалізується у процесі прямого інвестування. У випадку ж здійснення портфельного інвестування правове становище реципієнта звужується до статусу продавця корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів, який діє переважно з метою отримання спекулятивного доходу.

Звернемося до питання про права інвесторів та інших суб’єктів інвестиційної діяльності. Всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Розміщення інвестицій у будь-яких об'єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено законом, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом. Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів.

За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.

Майно інвестора може бути використане ним для забезпечення його зобов'язань. У заставу приймається тільки таке майно, яке перебуває у власності позичальника або належить йому на праві повного господарського відання, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Заставлене майно при порушенні заставних зобов'язань може бути реалізовано відповідно до чинного законодавства.

Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про інвестиційну діяльність» суб'єкти інвестиційної діяльності зобов'язані:

• додержувати державних норм і стандартів, порядок встановлення яких визначається законодавством України;

• виконувати вимоги державних органів і посадових осіб, що пред'являються в межах їх компетенції;

• подавати в установленому порядку бухгалтерську і статистичну звітність;

• не допускати недобросовісної конкуренції і виконувати вимоги законодавства про захист економічної конкуренції;

• сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі) в розмірах та у порядку, визначених законами України.

Для проведення господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню, учасники інвестиційної діяльності повинні одержати відповідну ліцензію, що видається в порядку, встановленому законодавством.

Поряд із загальними обов’язками всіх суб'єктів інвестиційної діяльності до специфічних обов’язків інвесторів у законодавстві віднесено такі обов’язки:

- подати фінансовим органам декларацію про обсяги і джерела здійснюваних ним інвестицій;

- одержати письмовий звіт експертизи проекту будівництва у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- одержати позитивний висновок експертизи проекту будівництва у випадках та порядку, встановлених у ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- одержати позитивний висновок державної експертизи інвестиційного проекту у випадках та порядку, встановлених КМ України.