- •Кафедра теплогазопостачання, вентиляції та теплоенергетики
- •«Теоретичні основи теплотехніки»
- •Лекція №1. Головні поняття та визначення Вступ
- •Головні поняття та визначення
- •Лекція №2. Параметри стану ідеального газу
- •Лекція №3. Процеси зміни параметрів ідеального газу
- •Рівняння стану ідеального газу
- •4 Дж/(моль к).
- •Визначення основних характеристик термодинамічних процесів
- •Лекція №4. Реальні гази та суміші газів Відмінності реальних та ідеальних газів.
- •Рівняння Ван – дер - Ваальса.
- •Газові суміші
- •Лекція №5. Перший та другий закони термодинаміки
- •Лекція №6 I-d діаграма вологого повітря.
- •Головні характеристики вологого повітря.
- •Зображення процесів обробки повітря на I-d діаграмі.
- •Лекція №7. Водяна пара. Процеси водяної пари
- •Ізохорний процес зміни стану газу
- •Ізобарний процес
- •Ізотермічний процес
- •Адіабатний процес
- •Лекція №8. Стискування газів в компресорах. Процеси дроселювання та витікання. Стискування газів у компресорах
- •Процеси витікання газу
- •Дроселювання газів і пари
- •Лекція №9. Цикли теплових двигунів
- •Термічний коефіцієнт корисної дії циклу
- •Лекція №10. Цикли холодильних машин
- •Цикл парової компресорної холодильної машини
- •Лекція №11. Цикли паросилових установок
- •Лекція №5. Теплообмін. Загальні поняття
- •1. Способи перенесення теплоти.
- •2. Температурне поле, ізотермічна поверхня, тепловий потік.
- •3. Закон Фур’є. Теплопровідність середовища
- •Теорія теплопровідності
- •1. Стаціонарна теплопровідність плоскої стінки
- •1*. Теплопровідність багатошарової стінки.
- •2. Стаціонарна теплопровідність через циліндричну стінку.
- •3. Диференційне рівняння теплопровідності.
- •Теплообмін випромінюванням
- •1. Поняття про теплове випромінювання
- •2. Теплообмін випромінюванням між поверхнями
- •3. Властивості променевих теплових потоків.
- •3*. Коефіцієнт випромінювання поверхонь та методи його знаходження
- •Конвективний теплообмін
- •1. Загальні поняття
- •2. Теорія подібності в конвективному теплообміні
- •3. Конвективний теплообмін
- •Теплообмінні апарати.
- •1. Теплопередача.
- •2. Класифікація теплообмінних апаратів.
- •3. Конструктивний і повірочний розрахунок теплообмінника.
- •Методика конструктивного розрахунку:
- •Перелік літературних джерел
Лекція №3. Процеси зміни параметрів ідеального газу
Основні завдання вивчення процесів зміни параметрів ідеального газу:
виявлення закономірностей зміни основних параметрів стану робочого тіла (Р, υ, Т);
визначення основних характеристик процесів (і, ΔS, l, q, ΔU);
з’ясування особливостей реалізації умов першого закону термодинаміки.
Основними термодинамічними процесами є:
ізохорний при постійному об’ємі газу, υ = сonst;
ізобарний при постійному тиску газу, Р = сonst;
ізотермічний при постійній температурі газу, Т = сonst;
адіабатний за відсутності процесів підведення і відведення теплоти
dq = 0, Р·υk = сonst;
політропний, реальні процеси, що проходять при зміні всіх можливих параметрів згідно з рівнянням: Р·υn = сonst,
де n – показник політропи, постійна величина для заданого процесу.
Рівняння стану ідеального газу
Н
а
основі експериментальних досліджень
з розрідженими газами був встановлений
ряд законів, що справедливі для ідеальних
газів. Вони розглядаються в шкільному
курсі фізики тому ми лише нагадаємо їх.
Перший газовий закон відкрив англійський учений Бойль у 1660р. Незалежно від Бойля трохи пізніше, аналогічні дослідження проводив французький учений Маріотт. Він дійшов тих-же висновків, що і Бойль. Тому знайдений закон дістав назву закону Бойля - Маріотта.
Закон Бойля-Маріотта: добуток тиску та об’єму ідеального газу постійний, якщо температура і маса газу не змінюється (ізотермічний процес).
.
Майже через 150 років у 1802р. були опубліковані праці французького вченого Гей-Люссака. Так світ дізнався про ще один газовий закон.
Закон Гей - Люссака: при постійному тиску об’єм заданої маси ідеального газу прямо пропорційний його абсолютній температурі (ізобарний процес).
.
Щ
е
один закон був експериментально
встановлений французьким вченим Ж.
Шарлем у 1787р.
Закон Шарля: при постійному об’ємі і масі ідеального газу його тиск прямо пропорційний його абсолютній температурі
.
Після узагальнення цих трьох законів французьким фізиком Клапейроном Б.П. (1799-1864) було отримане рівняння для 1 кг газу
.
Де
газова
стала, Дж/(кг∙К). Її фізичний зміст: вона
показує, що для даної маси ідеального
газу відношення добутку тиску і об’єму
до абсолютної температури є постійною
величиною.
В 1811р. А.Авогадро відкрив закон за яким молі різних газів при однакових температурах і тисках займають однакові об’єми. Тобто при температурі 0ОС і тиску 101325 Па об’єм моля будь-якого газу становить 0,0224 м3/моль. Після відкриття цього закону стало можливим визначення універсальної газової сталої R для одного моля газу
4 Дж/(моль к).
Для довільної кількості газу найбільш загальною формою запису рівняння стану ідеального газу є рівняння Менделеева - Клапейрона
.
де М- маса газу, кг;
молярна
маса газу, кг/моль; R- універсальна газова
постійна, Дж/(моль К). Співвідношення
визначає кількість молей газу, що
приймають участь у термодинамічному
процесі. Густина газу
.
Наприклад для повітря при
Па,
кг/моль
одержимо
У діаграмах Р – υ і Т– S указані процеси зображуються лініями, показаними на рис. 1.
Рис.1. Процеси зміни параметрів ідеального газу в Р– υ та Т– S - координатах
Адіабатний процес характеризується тим, що зміна ентропії в ньому відсутня, ΔS = 0. Тому цей процес називають ізоентропним. Для політропного процесу показник ступеня n змінюється від + ∞ до – ∞.
Визначення основних характеристик процесів проводиться згідно із залежностями, наведеними у таблиці 4. Індекси “к” і “п” у таблиці означають кінцевий та початковий стан робочого тіла.
Аналіз характеристик для різних термодинамічних процесів дає можливість зробити такі висновки:
в ізохорному процесі робота не виконується, а вся відведена теплота витрачається на зміну внутрішньої енергії
q = ΔU = Сmυ(Тк – Тп);
збільшення тиску робочого тіла при υ= сonst приводить до пропорційного підвищення температури РТ;
теплота, що підводиться до робочого тіла в ізобарному процесі, приводить до збільшення ентальпії і витрачається як на зміну внутрішньої енергії, так і на здійснення роботи
q = ік – іп = Сmр(Тк – Тп)= l + ΔU;
внутрішня енергія та ентальпія при ізотермічному процесі не змінюються. Теплота, підведена до робочого тіла, витрачається тільки на виконання роботи. Ізотермічний процес є одним із найефективніших
ΔТ = 0; ΔU = 0; Δі = 0; q = l;
в адіабатному (ізоентропійному) процесі робота виконується в результаті зміни внутрішньої енергії РТ. Зовнішній теплообмін у процесі відсутній
– ΔU = l; dq =0;
у політропному процесі зміна стану ідеального газу здійснюється при постійному значенні теплоємності, незмінним залишається також розподіл теплоти між роботою і внутрішньою енергією.
Таблиця 4
