15. Структурні компоненти освітніх систем.

Хоча кожна національна система освіти має свої особливості, все ж для всіх систем світу притаманні обов'язкові структурні компоненти. До них зокрема за Міжнародною стандартною класифікацією (МСКО - 1997) відносяться:

Структурні компоненти освітньої системи

• Дошкільні заклади

• Середня загальноосвітня школа

• Професійно-технічна освіта.

• Вища освіта.

• Аспірантура (докторантура)

• Заклади перекваліфікації і підвищення кваліфікації

• Заклади неперервної (відкритої) освіти

До початкова (дошкільна) освіта (ступінь 0) (дитячі садки, підготовчі класи, школи для малят тощо). Більшість дошкільних закладів не знаходяться в державному відомстві. Переважно вони приватні, або організовані за кошти благодійних чи релігійних організацій. Не чисельні за кількістю вихованців. Відвідують їх діти від року (буває і раніше) і до початку навчання в школі. Кількість дошкільних закладів в тій чи іншій країні залежить від традицій зайнятості жінок у виробничій діяльності. Найбільше їх в Європі, де найдавніші традиції масовості має Франція. Під опікою високо розвинутих держав знаходиться навчання і виховання дітей переддошкільного віку (яке часто є обов’язковим). Такі групи, як правило створюються при початковій школі. Дошкільні заклади поділяються на два види: заклади догляду за дітьми та заклади розвитку дітей (садочки Монтессорі).

Початкова (елемеїггарна) освіта (ступінь 1).

Середня освіта (ступінь 2 і 3). Неповна (молодша) та повна (старша, вища) середня школа. Обидві ланки середньої школи можуть мати власні структурні підрозділи: концентри, цикли тощо.

Після середня невища освіта (ступінь 4). Професійно-технічна освіта. Вона здійснюється на основі неповної і повної середньої освіти. Результатом підготовки є кваліфікація професійного робітника (асоційований диплом).

Вища освіта (ступінь 5). Ступінь 5А передбачає теоретичну підготовку, а ступінь 5В конкретну кваліфікаційну і професійну підготовку. Здобувається на основі повної середньої освіти. Найпрестижнішою майже в усіх країнах вважається університетська освіта. Існує багато спеціалізованих вищих закладів. В світі існує три моделі здобуття вищої освіти: англомовна - перший етап навчання (3-5 років) на здобуття ступеню бакалавра. Повна вища освіта представлена навчанням на магістерський рівень (1-2 роки). Франкомовна - вища освіта циклічна (перший цикл - два роки, загальнонаукова підготовка, другий цикл - або один рік і ступінь ліценціата, або два і ступінь “метриз”). Згідно Болонської декларації (1999р.) в Європі здійснюється перехід до англомовної системи вищої освіти. З інженерно-технічних, сільськогосподарських і природничо-наукових спеціальностей видаються професійні дипломиі звання (інженер, агроном тощо).

Вища освіта (ступінь 6 - передова науково-дослідна кваліфікація). Аспірантура (докторантура). Протягом 1-4 років здійснюється підготовка до науково-педагогічної діяльності та професійної діяльності високого рівня. Передбачає написання і захист докторської дисертації.

Заклади перекваліфікації і підвищення кваліфікації. Організуються і підтримуються як державою, так і великими приватними корпораціями і підприємствами.

Заклади неперервної (відкритої) освіти. Навчання може здійснюватись протягом життя і для людей «третього віку» Воно часто не вимагає видачі дипломів чи свідоцтв про закінчення такої освіти.