- •Збір інформації про зарубіжний досвід вченими та службовцями на замовлення університетів та міністерств освіти (урядів).
- •Діяльність дослідницьких закладів нового типу
- •Викладання порівняльної педагогіки
- •Розробка теоретичних положень порівняльної педагогіки
- •Діяльність міжнародних освітніх організацій
- •Предмет і завдання порівняльної педагогіки.
- •Основні підходи до опису матеріалу порівняльної педагогіки.
- •Історико-культурні і освітні традиції країни.
- •Поява загальноосвітніх шкіл (елементарної грамоти).
- •Поява вищих шкіл (та професійної підготовки)
- •Державний характер освіти
- •Законодавче закріплення і реалізація обов'язкової початково? освіти
- •Законодавче закріплення і реалізація обов‘ язкової загальної середньої освіти
- •Професійна підготовка учителів
- •9. Соціально-економічні, інформаційні та політичні фактори розвитку освіти зарубіжних
- •Особливості шкільної освіти в полікультуриому суспільстві.
- •13. Державний характер організації і фінансування систем освіти.
- •Структурні компоненти освітніх систем.
- •Традиціоналізм як основа побудови навчально-виховного процесу в шкоді.
- •Роль прогресевіїму б організації діяльност і освітнії закладів.
- •Сучасньі педагогічні погляди на проблеми навчання та виховання.
- •Теорія триплізації (глобалізація, локалізація, та тоивюуалізація/ освіти.
- •Раціоналістичні теорії навчання.
- •23. Особливсті організації навчання в середній школі.
- •26.Форми та методи соціалізую чого впливу школи.
- •Організація навчання в початковій школі зарубіжжя.
- •Особливсті організації навчання в середній школі.
- •26.Форми та методи соціалізую чого впливу школи.
- •27.Історія появи університетів - перших вищих навчальних закладів. Традиції організації їх
- •28.Різновиди внз у зарубіжних країнах
Сучасньі педагогічні погляди на проблеми навчання та виховання.
Розвиток педагогічної теорії спрямований на подолання протиріч:
Між глобальним та локальни;
між модернізмом та традиціями;
між жорсткою конкуренцією та та рівними можливостями.
До теорії які прагнуть, належать подолати протиріччя.
1 )неіституціональність освіти виникла на основі ідей деекулізації відмови від формалізованої школи
теорія глобальної освіти включає вивчення проблеми питань, які виходять за національні межі й екологічної політичної, технологічної.
Теорія триплізації (глобалізація, локалізація, та тоивюуалізація/ освіти.
Глобалізація - використання мережних технологій в навчанні - дистанційне навчання, - міжнародні стандарти і показники навчання .
( Локалізація - залучення громади до співпраці з школою - відповідальність навчання програм потребам місцевої громади, - шкільний менеджмент і звітність школи перед громадою.
Індивідуалізація - запровадження індивідуальних навчальних програм, - створення можливостей для безперервної самоосвіти, само актуалізація повноцінне задоволення спеціальних навчальних потреб.
Раціоналістичні теорії навчання.
Однією з найбільш популярних в сучасній педагогічний теорії і практиці £ раціоналістична модель побудови навчального процесу, яку іще інакше іменують менеджиріальною або технократичною. В основі цих теорій лежать:
ідеї біхевіористичної концепції;
програмованого навчання.
Представниками цих теорій є: Скіннер, Краудер. Паск, Брунер, Браун, Блум, Ган'є та ін. Головна відмінність між раціоналістичними і прогресивістськими течіями:
прогресивісти в центрі навчального процесу ставлять його суб’єктивні умови (інтереси,
переживання суб’єкта який навчається)
раціоналісти (біхеовіристи) надають перевагу зовнішнім умовам (засобам).
Значний внесок в розвиток цих ідей вніс американський психолог експериментатор Джером Брунер. Він заперечував ідею Дьюї про навчання, що базується лише на емпіричному досвіді дітей. Навчання, на думку Брунера в першу чергу полягає в кодуванні За допомогою дорослих наставників дитина має отримати більш складніший тип організації навчального матеріалу, ніж вона бачить і чує у повсякденному житті. "Знання - це модель, яку ми конструюємо для того, щоб надати суть і структуру закономірностям досвіду".
На думку Брунера кодування знань дасть змогу:
Значення моделювання знань
Навчальний предмет стає більш зрозумілим
Знання подані за структурою чи схемою краще запам’ятовуються
Полегшує перенос знань на інші явища і поняття
Допомагає учням скоріше адаптуватись до більш утрудненого навчання в середній школі
З цього останнього положення витікає пропозиція Брунера будувати навчальний процес за принципом спіралі. Познайомивши молодших школярів з основими ідеями і поняттями науки, школа знову і знову повертається до них на більш високому і складному рівні.
Разом з тим роблячи ставку на спрощені процесів запам’ятовування в процесі навчання, Брунер не був прихильником, як традиціоналісти, механічного запам'ятовування. Подібно до Дьюї він твердив: "Навчання - це акт відкриття».
На основі досліджень Скінера, Краудера, Блума (лінійне, розгалужене і адаптивне програмування) і ін. в теорії і практиці сформувалась наступна схема раціоналістичної будови навчання:
Перша фаза - планування навчання на основі точного визначення бажаного еталону (у вигляді дій учня, які можна спостерігати). Зразком такого планування є побудова таксономій Блума. при якій кожна мета членується до тих пір, доки кожна не буде відповідати однозначній дії (знання певних фактів, понять, кроків).
Друга фаза - діагностична. Оцінювання відправної точки навчання. Це може бути попереднє тренування (замір рівня зунів).
Третя фаза - рецептурна. Підбір впливів (методів, форм навчання), які вимагає дана мета і процес навчання.
Четверта фаза - реалізація наміченого плану, роз'яснення того, що передбачають цілі.
П'ята фаза - оцінка результатів і співставлення їх з початковими намірами.
Загалом раціоналістична теорія має такі позитивні характеристики:
Позитивні характеристики раціоналізму
Зростання ролі учителя, як менеджера (організатора) навчання
Переведення інформаційних одиниць, конкретних поведінкових команд на мову схем,
алгоритмів
Передбачення результатів запланованих дій (виробляє в учасників навчального процесу організаторські навички)
Постійний зворотній зв'язок в процесі навчання (тести) дає можливість слідкувати за досягненнями учня
широке ьикирисіаннм коми клерної іСЛНІКИ.
Прибічники цф' раціоналістичної теорії вважають, що реалізація її на практиці дасть можливість врахувати можливості індивідуального темпу навчання.
До недоліків цієї теорії вчені відносять те, що вона зосереджена лише на когнітивній сфері школярів і фактично не враховує афективних (емоційних) проявів. п . о „
Ц&І, ОС&СТЬ € одо^'&м
'А 22. Організація навчання в початковій школі зарубіжжя.
Базова середня школа має забезпечити базові освітні потреби в сучасної людини, а саме : Необхідний обсяг навичок читати, писати,
Основний зміст навчання (професійні навички)
Всебічний розвиток для підвищення якості власного життя прийняття різних рішень продовження освіти.
Середня у більшості країн представлена трьома рівнями: початкова школа,молодша середня , старша середня школа.Почакова освіта є обов’язковою в усіх країнах світу . Навчання у різних країнах розпочинається для дітей віком від 5-4 до 7-8 років. Основним показником тривалості початкового навчання є
Кількість років навчання
Тривалість навчального року (дні, години)
Тижневе навантаження Тривалість у хвилинах навч. Уроку.
Загальноприйняті орієнтовані освітні норми офіційного навального року для початкової школи (1-
років навчання в середньому становить 880год. Або 180 навчальних днів.
Тривалість уроків у початкових класах в різних країнах від 25-хв до 1год. У розвинутих країнах учитель повинен початкових класів може встановлювати тривалість уроків залежно від втомлюваності дітей . Початкова школа усіх країнах переслідує одну мету навчити дітей , рідної мови, математики,знанням про природу, суспільствознавство,оволодіти комп’ютером, навичками фізкультури, елементами художньої творчості. Світові тенденції організації початкової школи в усіх країнах навчання в початковій школі є обов’язковим, а в країнах що розвиваються, після успішного закінчення початкової школи навіть видаються посвідчення встановленого зразка:
Можливе поєднання поч.. школи з першим ступенем середньої освіти.
Існує система початкових шкіл для дітей з функціональними обмеженнями (школи оснащені всім необхідним для навчання таких дітей)
Учителям і учням пропонується багато альтернативних підручників
У багатьох школах діють програми піклування і виховання дітей протягом продовженого
дня.
Відкриття шкіл які задовольняють етнічні та релігійні потреби.
