П

Цілі економічної політики

ід економічною політикою розуміють сукупність заходів держави, спрямованих на регулювання (зміну) поведінки економічних суб’єктів (ділових одиниць і домогосподарств) для досягнення певних економічних цілей – повної зайнятості, зниження рівня інфляції, прискорення економічного зростання та ін. Для зміни поведінки економічних суб’єктів держава використовує різні інструменти – правові, економічні, адміністративні тощо. Наприклад, правові – (закони про власність, підприємництво та ін.); адміністративні заборони (викиди шкідливих речовин у навколишнє середовище); економічні (податки, державні видатки, монетарні інструменти та ін.).

Вироблення економічної політики на засадах аналітичної економії не є простою справою. Передовсім потрібно чітко визначити мету, якої бажано досягти, а далі – передбачити можливі наслідки заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети. І нарешті, треба дати оцінку ефективності обраних економічних заходів. Завдяки цій оцінці можна вдосконалювати інструментарій економічної політики.

Для розвинутої ринкової економіки аналітична економія сформулювала і пропонує такі традиційні цілі економічної політики:

1. Економічне зростання. Потрібно забезпечити виробництво більшої кількості високоякісних товарів і послуг, що дає змогу досягти вищого рівня життя.

2. Повна зайнятість. Відповідну роботу треба надати всім, хто бажає і здатний працювати.

3. Економічна ефективність. Потрібно за мінімальних витрат одержати максимальну віддачу від обмежених виробничих ресурсів, що перебувають у розпорядженні суспільства.

4. Стабільний рівень цін. Потрібно уникати значного підвищення або зниження загального рівня цін, тобто інфляції або дефляції.

5. Економічна свобода. Керівники підприємств, працівники і споживачі мають користуватися високим ступенем свободи в економічній діяльності.

6. Справедливий розподіл доходів. Жодна група громадян не повинна злидарювати, коли інші надмірно розкошують.

7. Економічна забезпеченість. Треба забезпечити гідне існування хронічно хворих, непрацездатних, недієздатних, літніх і всіх тих, хто не спроможний заробити принаймні мінімального доходу.

8. Платіжний баланс. Кожна країна має підтримувати раціональний баланс міжнародної торгівлі та міжнародних фінансових операцій.

Стосовно визначених цілей економічної політики слід зауважити таке. По-перше, у різних країнах і в різні періоди такі цілі мають свої суттєві особливості. Так, для України, яка розбудовує свою державність і формує власну господарську систему, досягнення першої мети передбачає передовсім усталення економічного зростання, перебудову структури виробництва і підпорядкуванню його задоволення потреб народу. Особливості властиві й іншим цілям економічної політики. Надзвичайно актуальне для України, яка зазнала Чорнобильської катастрофи, поліпшення стану довкілля.

По-друге, виникає проблема адекватного тлумачення перелічених вище економічних цілей, а також розроблення конкретних політичних програм, спрямованих на досягнення цих цілей. Якщо першу, четверту і восьму цілі можна досить точно виміряти, то кількісно виміряти п’яту і сьому неможливо, що, безперечно, призводить до виникнення суперечок з приводу їхнього точного значення.

По-третє, деякі з перелічених цілей доповнюють одна одну, оскільки з досягненням однієї з них можна також досягти інших цілей. Наприклад, досягнення повної зайнятості (друге завдання) означає ліквідацію основної причини низьких доходів (шоста) та економічної незахищеності (сьома). Аналіз першої та шостої цілей підводить до висновку, що соціальне напруження, яке може спричинитися різкою нерівністю у розподілі доходів, послаблюється із збільшенням абсолютних розмірів доходів у результаті економічного зростання.

По-четверте, деякі цілі можуть суперечити одна одній або взаємно виключати одна одну. Так, вирівнювання через оподаткування доходів працівників може послабити стимули до праці й підприємницького ризику, тобто послабити дію саме тих чинників, які сприяють швидкому економічному зростанню. Якщо основні цілі суперечать одна одній, суспільство змушене визначати пріоритети у здійсненні завдань, які воно ставить перед собою. Ці пріоритети відображаються у конкретних програмах, в яких чітко визначаються завдання і можливі наслідки їх реалізації. Це потребує чіткого уявлення про очікувані результати, вигоди, витрати та про ступінь політичної здійсненності кожної з альтернативних програм.

В Україні найважливішим завданням аналітичної економії нині є виявлення шляхів економічного зростання і забезпечення його сталості. Дуже важливими її завданнями є обґрунтування напрямів формування національного господарського комплексу та структурної перебудови економіки, підвищення рівня зайнятості та ін.