Н

Позитивна і нормативна аналітична економія

а підставі двох типів твердження про господарську діяльність (позитивні та нормативні) аналітична економія не лише виявляє і описує закономірності розвитку економіки, а й обгрунтовує необхідність та доцільність змін у господарській системі та поведінці економічних суб’єктів. Тому розрізняють позитивну і нормативну аналітичну економію.

Позитивна аналітична економія має справу з фактами і уникає суб’єктивних оцінних суджень. Вона формулює наукові уявлення про економічну поведінку, вивчає факти, намагається описати, пояснити й передбачити динаміку обсягу національного продукту, зайнятості, доходів домогосподарств і фірм тощо, тобто дослідити фактичний стан економіки і спрогнозувати майбутні в ній зміни.

Нормативна аналітична економія передбачає оцінні судження людей стосовно того, якою має бути економіка або який конкретний політичний захід доцільно рекомендувати для розв’язання тієї чи іншої економічної проблеми.

Отже, позитивна аналітична економія вивчає те, що є, тоді, як нормативна узагальнює суб’єктивні уявлення про те, що має бути. Позитивна аналітична економія досліджує фактичний стан економіки, а нормативна визначає, які конкретні економічні рішення бажані чи не бажані.

Приклад. Позитивне твердження: “Рівень інфляції становить 22 % за рік”. Нормативне твердження: ”Рівень інфляції слід знизити”. Якщо в реченні з’являються слова “варто”, “доцільно” чи “треба”, то є вагомі підстави вважати, що перед нами нормативне твердження.

Більшість незгод і суперечок між економістами пов’язана з нормативними підходами, політикою, що ґрунтується на судженнях. Економісти й політичні діячі обґрунтовують різні теорії та моделі економіки, поділяють різну філософію економіки, мають різні ціннісні орієнтири. Великі розбіжності, наприклад, є щодо питання про те, якою має бути економіка нашої держави.

Від аналітичної економії влада і суспільство чекають передовсім нормативних пропозицій. Однак учені більшу увагу приділяють позитивній економіці: надійніше вивчати і пояснювати те, що вже було ніж давати рекомендації стосовно того, що треба робити. Тому зміст навчальних посібників з аналітичної економії є позитивно-економічним. Продукт позитивної аналітичної економії – знання, твердження, узагальнення, докази, теореми, моделі тощо.

Наголосимо, що не тільки економічна наука потрібна практиці та господарській політиці держави, а й практика господарювання живить науку. Ця практика перебуває у стані постійної динаміки і пошуку, спирається на узагальнення поточної господарської діяльності. У цьому разі аналітична економія не може не брати до уваги національної специфіки, менталітету народу. Спроби абстрагуватися від національних господарських особливостей відривають аналітичну економію від практики, що не раз призводило до краху тих чи інших теоретичних уявлень.

Національна господарська політика держави завжди спирається на певні економічні концепції, на основі яких розробляються загальнодержавні, регіональні та інші економічні програми. Однак аналітична економія щоб виконувати відведені їй методологічну і практичну функції, має сама постійно розвиватися і вдосконалюватися, тобто працювати не тільки на господарську практику, а й сама на себе, осмислюючи практику.

Аналітична економія не дає готових рекомендацій, які застосовують безпосередньо в господарській практиці. Вона виступає скоріше методом, ніж ученням, інтелектуальним інструментом, технікою мислення, допомагаючи тому, хто володіє нею, робити правильні висновки. Ці слова належать одному з найвизначніших економістів ХХ ст. Дж. М. Кейнсу.