А

Функції аналітичної економії

налітична економія як наука виконує такі функції: 1) теоретико-пізнавальну; 2) практично-прогностичну; 3) світоглядно-виховну; 4) методологічну.

Аналітична економія виконує теоретико-пізнавальну функцію, коли пояснює закономірності розвитку національної економіки, процеси та явища економічного життя суспільства. Вона дає змогу зрозуміти, чому одні країни швидко розвиваються, а інші відстають; чому в одних періодах ціни в країні відносно стабільні, а в інших – простежуються високі темпи інфляції; чому усі країни стикаються зі спадами та депресіями; чому в одних галузях є гостра конкуренція, а в інших панують монополії. Аналітичну економію, яка виконує теоретико-пізнавальну функцію, називають позитивною аналітичною економією.

Теоретико-пізнавальна функція аналітичної економії спрямована на виявлення закономірностей, притаманних функціонуванню економічної системи, яка ґрунтується на товарній формі виробництва і плюралізмі власності.

Аналітична економія не обмежується простим описом економічних закономірностей: її теоретико-пізнавальну функцію доповнює практична функція. Суть її полягає в тому, що аналітична економія виробляє рекомендації для проведення економічної політики. Аналітична економія допомагає державним діячам розв’язувати чимало складних питань, які постають перед ними. Наприклад, таких: чи варто підвищувати податки, аби справитися із дефіцитом? Чи доцільно підвищувати мінімальну заробітну плату? Чи повинен уряд трохи жорсткіше контролювати діяльність комерційних банків? Чи варто підтримувати курс гривні, а чи, може, більші вигоди національній економіці забезпечує її знецінення тощо.

Поради політичним лідерам з таких питань дають професійні економісти, які є радниками президентів і прем’єр-міністрів. Якщо ці радники мають глибокі знання з основних економічних питань і можуть пропонувати продуктивні рішення, то заходи економічної політики добре продумані та приносять бажані результати.

Практична функція аналітичної економії найчастіше переходить у прогностичну. Остання полягає у прогнозуванні соціально-економічного розвитку країни, зокрема її виробничих можливостей. Господарські прогнози мають особливо важливе значення для великих підприємств. Аналітична економія дає змогу ухвалювати раціональні довгострокові рішення, що ґрунтуються на врахуванні майбутніх затрат і вигід.

З теоретико-пізнавальною та практичною функціями аналітичної економії тісно пов’язана її світоглядно-виховна функція. Її змістом є формування економічного мислення, економічної психології та економічної культури людей. Щоб оцінити важливість цієї функції, достатньо прочитати газету або прослухати випуск новин. У засобах масової інформації ми часто стикаємося з такими або подібними заголовками: “Валовий внутрішній продукт України у 2006 р. зростає високими темпами”, “чисті інвестиції у нафтогазовому комплексі України”, або “ВВП-дефлятор” в економіці США зростає повільніше, ніж ІСЦ”. Якщо нам не знайома мова аналітичної економії, то деякі з цих заголовків здадуться нам нісенітницею. Вивчення аналітичної економії дає змогу розуміти цю мову, яка потрібна усім членам суспільства.

Громадян старшого віку, які живуть на пенсію, цікавить, яким темпом зростатимуть ціни. Випускників університетів, які шукають роботи, турбує, чи відновиться в національній економіці зростання і чи найматимуть фірми працівників. Виборцям, щоб ухвалити правильні рішення, треба знати стан справ у національній економіці.

Вивчення аналітичної економії дає можливість зрозуміти, чому багата чорноземами та іншими ресурсами Україна поки що не змогла забезпечити достойне життя більшості своїх громадян і що потрібно змінити чи зробити, аби досягти рівня добробуту, який існує у розвинутих країнах.

Аналітична економія допомагає формувати нову економічну культуру, яка відповідає реаліям ринкової економіки. Її основні риси – прагнення до заощадження, економне господарювання, дисциплінованість, відповідальність за результати своєї діяльності та ін.

Нарешті, аналітична економія виконує методологічну функцію. Сформульовані нею наукові уявлення про механізми функціонування економіки та поняттєво-категорійний апарат використовують інші економічні науки – галузеві та функціональні.