- •1.Предмет і методологія тдп
- •2. Функції тдп.
- •3. Система юридичних наук і місце в ній тдп.
- •4.Значення тдп у підготовці майбутніх юристів.
- •1.Основні теорії виникнення держави і права
- •2. Загальні закономірності виникнення права і держави
- •3.Формаційний та цивілізаційний підхід до типології держави.
- •4.Ознаки держави і права що відрізняють їх від влади та норм первісного суспільства.
- •Держава
- •1.Поняття держави.
- •2.Ознаки держави.
- •1.Функції держави.
- •2.Класифікація функцій державного управління.
- •3.Форми і методи реалізації функцій держави.
- •1.Поняття форми держави.
- •2.Форма правління.
- •3.Форма державного устрою.
- •1.Поняття механізму держави та його ознаки.
- •2.Принципи організації та діяльності державного апарату. Поняття поділу влади.
- •3.Поняття державної служби та її види.
- •4.Принцип діяльності державної влади.
- •1.Особливості формування концепції громадянського суспільства, його поняття та ознаки.
- •2.Поняття та структура політичної системи суспільства.
- •3.Місце держави в політичній системі суспільства.
- •4.Партії в політичній системі суспільства.
- •1.Сучасні політологічні та соціологічні концепції держави.
- •2.Формування та основні ознаки правової держави.
- •3.Поняття соціальної держави.
- •4.Основні шляхи формування правової, соціальної держави в Україні.
ВСТУП
ЛЕКЦІЯ 1 ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА
1.Предмет і методологія тдп
Предмет ТДП – загальні і специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правової організації суспільства, Д і П, що розглядаються як цілісні соціальні інститути.
Метод ТДП – сукупність способів і прийомів дослідження предмета науки.
В залежності від визначеності предмета дослідження всі методи поділяються на загальні і спеціальні.
Загальні:
1. Системно-функціональний метод – необхідний через системно-функціональну природу Д і П; 2. Статистичний – вивчення кількісних змін у державно-правовому житті і опрацювання цих спостережень у наукових і практичних цілях;
3. Історичний і логічний – враховується і аналізується все позитивне, накопичене історичним досвідом;
4. Метод сходження від абстрактного до конкретного – на першому етапі пізнання об‘єкт сприймається як деяке нерозчленоване ціле. На другому – за допомогою аналізу об’єкт уявно розчленовується на частини і описується за допомогою багатьох абстрактних визначень.
Спеціальні:
1. Порівняльний метод державотворення і правотворення – процес відображення і фіксації відношень тотожності і подібності в державно-правових явищах;
2. Спеціально-юридичний – аналіз змісту чинного законодавства і практики його застосування Д органами;
3. Державного і правового моделювання – між різними державними та правовим явищами є спільності, а тому, знаючи властивості і ознаки одного з них(моделі), можна з певною ймовірністю судити про інше.
4. Конкретно-соціологічний – виявляє ступінь ефективності функціонування всіх гілок Д влади, правового регулювання, стану законності та правопорядку в країні.
2. Функції тдп.
Функції ТДП — це напрямки науково-пізнавального і навчального призначення, що характеризують її сутність, зміст, соціальне призначення, завдання і мету в системі юридичних наук.
Політичний напрям дослідження і вивчення - це розробка принципів перетворення держави та права, їх установ і інститутів на основі пізнання об'єктивних закономірностей суспільного розвитку, а також пізнання перспективних шляхів розвитку держави та права, державного апарату, національної правової системи та законодавства.
Ідеологічна функція полягає у напрямах світоглядного призначення науки, у діалектико-матеаріалістичному тлумаченні держано-правових явищ.
Методологічна функція є напрямом дослідження і вивчення державно-правових явищ і базується на тому загальному положенні, що метод - це теорія, яка звернена до практики дослідження.
Інтерпретаційна функція є напрямок пізнання державно-правової дійсності шляхом з'ясування їх змісту для себе і роз'яснення для інших.
Евристична - напрямок відкриття нових закономірностей, що виникають в процесі розвитку предмета дослідження, наприклад, держави та права.
Прогностична - визначає тенденції розвитку явищ, які вивчаються у відповідності з об'єктивними законами їх розвитку.
Онтологічна (констатуюча) функція - це напрямок пізнання державно-правових явищ, їх окремих інститутів, установ такими як вони є.
Системоутворююча функція - напрям, що підкреслює важливість ролі і значення теорії держави і права в системі юридичних наук, характеризує побудову теорії держави і прав як певної системи знань.
Практично-організаторська функція - це напрям пізнання, що орієнтує правоохоронні органи і інших суб'єктів юридичної діяльності про сучасні теоретичні знання в сфері правознавства і має безпосередній вихід на практику
Інформаційна функція - напрям пізнання, що інформує суб'єктів інформаційних відносин про явища державно-правової дійсності в певній країні і у світі.
Комунікативна функція - напрям дослідження і вивчення, що вирішує питання передачі нових знань із сфери загальнотеоретичних наук юридичним і навпаки та ін. Використання комплексу біосоціальних знань про людину (евтаназії, клонування, пересадка органів тощо) та нормативне урегулювання суспільних відносин у цій сфері.
