
- •Класифікація природо-заповідних територій і об’єктів
- •Історична довідка Коростовецького заказника
- •Особливості географічного положення Коростовецького заказника
- •Рельєф, геологія, геоморфологія
- •Клімат території заказника
- •Поверхневі води природоохоронної території
- •Особливості ґрунтового покриву
- •Флора Коростовецького заказника
- •Різноманітність тваринного світу
- •Перспективи оптимізації природно-заповідного фонду Вінниччини та Гайсинщини.
- •Висновок
- •Література
- •Фото № 7
- •Фото № 8
- •Фото № 8
Висновок
Тривала безвідповідальна експлуатація природи краю викликала безповоротні деградаційні процеси: зникають і забруднюються поверхневі і підземні води, втрачають родючість ґрунти, знищуються цінні види флори і фауни. Це загрожує добробуту і здоров’ю людей і вимагає переосмислення дій до довкілля. Найдієвішими заходами по збереженню залишків натуральної природи є їх заповідання.
У наукових колах світу давно побутує думка про те, що об’єкти і території, які охороняються державою і утворюють її природозаповідний фонд (ПЗФ) таке ж безцінне надбання людства, як і найвидатніші твори мистецтва. А дехто з великих, як Цицерон, вважав витвори природи найдосконалішими у світі прекрасного.
На тепер у світі різними формами територіальної охорони охоплено 4% території.
Мережа ПЗФ України становить на початку ХХІ століття більше 6,7 тис. територій і об’єктів загальною площею 2,5 млн. га, що складає 3,9 % території. Найвища заповідність відзначена у Хмельницькій області – 13,9% від загальної площі території. На щедро обдарованій природними скарбами землі Вінниччини – перлини України, вона залишається поки невиправдано низькою – менше 1%, а на Гайсинщині лише 0,38%.
Неоціненне багатство Гайсинсщини у вигляді милуючих око могутніх виходів древніх гірських порід на мальовничих крутосхилах, кришталевих джерелах, еталонних і рідкісних для усієї держави рослинних угрупувань із зникаючими видами флори і фауни, віковими та екзотичними деревами природних дібров у багатьох випадках залишається поза охороною.
Пам’ятайте, що неповторність і збереженість подільської природи залежить насамперед від усіх нас – мешканців цього самобутнього краю.
Збережімо чарівну природу, якщо хочемо щоб наші діти і правнуки відчували, знали і любили її.
Література
Географічна енциклопедія України: в 3-х т.: Українська Радянська Енциклопедія, 1990-1993 рр.;
Денисик Г. Вінниччина – край зелених дібров та золотих нив – Вінниця: Фонд культури, 2000 р.;
Шевчук В. Зелений дивосвіт Поділля, – Одеса, Маяк:1989 р.;
Горлицький М.І. З природою на самоті, – Київ: Реклама:1988 р.;
Петров В.В. Растительный мир нашей Родины, – Москва, Просвещение, 1991 р.;
www. gaysin.org.ua
Любчик О.О. Чарівне Поділля: краєзнавчі нариси. – Одеса: Маяк, 1990 р.
Краса України – Подолія. – Москва, 1985 р.
Атлас Вінницької області. – Київ: Мапа, 2001 р.
Матеріали Гайсинського лісництва
Гудзевич А. Природо-заповідна Вінниччина». – Вінниця, 2002.
Фото №1
Додатки
до робот
Фото
№1
Фото
№2
Фото
№3
Фото №4
Фото №5