
- •Класифікація природо-заповідних територій і об’єктів
- •Історична довідка Коростовецького заказника
- •Особливості географічного положення Коростовецького заказника
- •Рельєф, геологія, геоморфологія
- •Клімат території заказника
- •Поверхневі води природоохоронної території
- •Особливості ґрунтового покриву
- •Флора Коростовецького заказника
- •Різноманітність тваринного світу
- •Перспективи оптимізації природно-заповідного фонду Вінниччини та Гайсинщини.
- •Висновок
- •Література
- •Фото № 7
- •Фото № 8
- •Фото № 8
Особливості географічного положення Коростовецького заказника
Знаходиться Коростовецький заказник в Басаличівському лісництві ДП Гайсинський лісгосп у кварталах 108,109,111,112,113, на лівому березі річки Південний Буг в 5 кілометрів західніше села Ладижинські Хутори. Заказник має площу 370 га. Простягається вздовж берега річки на відстань 7 км з північного заходу на південний схід. Найбільша ширина смужки заказника складає понад 1,5 км.
В південно-західній частині заказника, на лівому березі річки Південний Буг розташований будиночок лісника, який часто використовують студенти та учні, що займаються вивченням природи та природоохоронною діяльністю, частіше в літній період під час навчальної практики.
Рельєф, геологія, геоморфологія
В геоструктурному відношенні заказник приурочений до південно-західних схилів найбільшої в межах України тектонічної структури–Українського кристалічного щита. Розміщений на Придніпровській височині.
Докембрійський фундамент складений гранітами, гнейсами, амфіболітами, кварцами та іншими гірськими породами, і в багатьох місцях виходять на поверхню, утворюючи мальовничі краєвиди – скелясті кручі і уривчасті (до 10–20 м) береги долини (дивись додаток фото 1, 2 ).
Кристалічні породи вкриті пісковим і лесовидно-суглинковими
четвертинними відкладами різної потужності. Плакорні ділянки підняті на 20–70 м над руслом річки і досягають абсолютних відміток 235 м на схилах околиці Коростовецького заказника (див. додаток 1). В цілому слабо-горбисто-хвиляста місцевість характеризується асиметричністю геоморфологічної будови. На межиріччях зустрічаються блюдцеподібні пониження–западини природно-суфозійного значення і антропогенного походження та безлісі галявини (площею біля 30 м) з виходами кристалічних порід. В межах заказника переважають лесові ландшафти, вони займають близько 96% території.
Клімат території заказника
Що стосується клімату, як і на більшій частині правобережного лісостепу, на території Короставецького заказника помірно континентальний. Для нього характерні тривале і тепле, достатньо вологе літо, рання весна, суха осінь, порівняно коротка зима з помірними морозами і значним сніговим покривом. За своїм географічним положеням територія заказника перебуває у сфері впливу насичених вологою повітряних мас, що рухаються з Атлантичного океану, і Переферичної частини Сибірського (Азіатського) антициклону, для якого типовими є сухі, холодні повітряні маси з Арктики і Середземномор`я.
Трапляються на території Коростовецького заказника, як і на всій території Гайсинського району, несприятливі кліматичні явища. Так протягом останнього десятиліття вже двічі (грудень 2001 р., січень 2009 р.) спостерігались значні обледеніння. Льодом покрилось все навкруги (дивись додаток, фото №7, №8). Його товщина на кронах дерев складала від 1 до 3 см. Під такою вагою частина гілля дерев обламувалась, тому Коростовецький заказник так, як більшість лісових масивів Гайсинщини, був захаращений гіллям дерев більш крихкої деревини. Багато часу знадобилося для «лікування», «прибирання» території заказника лісівникам, яким на допомогу прийшли місцеві жителі.
Тумани спостерігаються в основному весною та восени. Найчастіше з`являються у пониженнях рельєфу у долинах Південного Бугу та його приток і внаслідок конденсації дають за добу іноді до 0,5–1,2 мм опадів. За останній 2008 рік найбільша середньомісячна кількість опадів зафіксована у вересні (140,6 мм ),а найменша – у лютому (8,2 мм ) (див. додаток діаграма 1). Влітку досить часто сильні роси. На території заказника переважають вітри південно-східного, північного та північно-західного напрямів. Південно-східні сухі вітри з відносною вологістю менше 30%. Взагалі найвища середня вологість повітря за минулий рік виявлеа у грудні 90%, а найнища у серпні 66% (див.додаток діаграма 2). Середньорічна швидкість вітру від 2,7 до 3,2 м/с. Протягом 2008 року найвища середня температура повітря була зафіксована у серпні (21,4 градусів), найнища–у січні (–2,6 градусів) (див. додаток графік 1).