Історична довідка Коростовецького заказника

Для Вінницької області характерний лісостеповий тип ландшафтів. Його можна дослідити завдяки створеним тут ландшафтним заказникам державного значення. Такими є зокрема: Володимирська дубина, Грабарський, Коростовецький та інші. У Гайсинському районі зосереджені такі ботанічні заказники: „Басаличівська дубина”, „Гайсинска горішина”, „Продуктивна дубина”, „Еталонна діброва”, „Ситковецька горішина”, „Ситковецькі буки”, „Горіхи-екзоти”, „Гайсинська діброва”; гідрологічні: джерело „Піски”, джерело „Василівське”; заповідне урочище „Басалачівське”; ландшафтний „Коростовецький”–єдина природоохоронна територія такого статусу.

Заказник був створений у відповідності з Постановою Ради Міністрів УРСР №500 від 28.10.1984 „Про створення державних заказників УРСР”. Відповідно до Указу Президента України від 21.02.2002 №167/2002 „Про території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення” межі заказника було змінено. До складу ввійшов ландшафтний заказник місцевого значення „Коростовецький”, який був створений згідно з рішенням виконкому Вінницької обласної ради народних депутатів від 25.10.1990 р. №263.

Заповідний режим Коростовецького заказника:

1) На території заказника забороняється:

– рубки головного користування;

– будь-яке будівництво;

– меліоративні та будь-які інші роботи;

– розвідувальні, підривні роботи, розробка всіх видів корисних копалин, будь-яке порушення ґрунтового покриву;

– заготовлення живиці та другорядних лісових матеріалів (лубу, кори, деревної зелені тощо);

– ­знищення та пошкодження окремих дерев, чагарників, трав`янистої рослинності, заготівля лікарських рослин;

– знищення та суттєва зміна видового складу рослинного покриву;

– розорювання земель;

– збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, а також їх квітів, плодів тощо;

– використання хімічних засобів боротьби з шкідниками та хворобами рослин та лісу;

– зберігання на території заказника (та в 2-х кілометровій зоні навкруги) всіх видів отрутохімікатів;

– внесення в грунт мінеральних добрив;

– влаштування пасовищ для худоби та прогін її через територію заказника;

– інпродукція нових видів рослин та тварин;

– будь-яке засмічення та забруднення території заказника;

– організація таборів, самовільних місць відпочинку, стоянок автотранспорту, розведення вогнищ–поза межами спеціально відведених місць тощо.

2) На території заказника , в установленому порядку, дозволяється:

– види діяльності, що не суперечать меті створення та завданням Заказника;

– використання природних ресурсів;

– виконання відновлюючих робіт та здійснення заходів по запобіганню змін природних комплексів внаслідок негативного антропогенного впливу або стихійного лиха;

– здійснення протипожежних заходів;

– проведення наукових досліджень;

– регульована рекреаційна діяльність;

– сінокосіння в уставленому порядку та строки;

– проведення необхідних рубок у зимовий період кінно-ручним способом тощо.

3) Користувачі, на території яких знаходиться заказник, беруть на себе зобов’язання щодо забезпечення режиму території.

4) Витрати, пов’язані із забезпеченням режиму охорони та збереження здійснюються за рахунок користувача.

5) Державний контроль за додержанням режиму здійснюється Мінекоресурсів України, його органами на місцях, іншими спеціально уповноваженими державними органами.

6) Громадський контроль за додержанням режиму здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища.

7) Органи місцевого самоврядування сприяють збереженню та охороні території заказника.

Порушення чинного законодавства України на території заказника тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність в залежності від роду та важкості злочину.

Мета, завдання природоохоронної території:

1) Основною метою розширення заказника є необхідність посилення охорони лісових природних комплексів, в яких зустрічаються види, занесені до Червоної книги України.

2) Основним завданням заказника є:

– збереження ділянок рідкісного ландшафту;

• посилення охорони природних комплексів;

• збереження місць поширення рідкісних, занесених до Червоної книги України та типових видів рослин;

• збереження місць оселення рідкісних, занесених до Червоної книги України та типових видів тварин;

• поширення екологічних знань серед населення регіону;

• підтримання загального екологічного балансу в регіоні;

• проведення науково-дослідних робіт і практики студентів.

3) Заказник може використовуватись у природоохоронних, естетичних, освітньо-виховних, науково-дослідних, оздоровчих та інших цілях відповідно до чинного законодавства.