1

Міністерство освіти і науки України

Департамент науки і освіти Харківської облдержадміністрації

Харківське територіальне відділення МАН України

НАУКОВЕ ВІДДІЛЕННЯ: Історія

СЕКЦІЯ: Всесвітня історія

Авіація Чорноморського і Балтійського флоту на початку війни ( 22 червня — 5 вересня 1941 року )

Роботу виконала:

Гондаренко Аліна Юріївна,

учениця 11-А класу Харківської

загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 41 Харківської

міської ради Харківської області,

слухач гуртків істориків-краєзнавців

«PROVENTUS» при КЗ «Харківська

обласна станція юних туристів»

Науковий керівник:

Супрунов Олександр В'ячеславович,

вчитель історії Харківської

загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 41 Харківської

міської ради Харківської області

Харків – 2014

Зміст

Вступ……………………………………………………………….............................4

Розділ 1. Стан авіації СРСР та Німеччини перед початком Великої Вітчизняної війни.......................................................................................................8

1.1. Технічна характеристика літаків СРСР та Німеччини………………………14

Розділ 2. Удари по базам та об'єктам ворога..........................................................18

2.1. Бомбардування Констанци та Плоешті.......................................................18

1. 2.2. Бомбардування Чорноводського мосту.......................................................21

2. 2.3 Герої – льотчики, учасники бойових дій (22 червня – 10 серпня) на Чорноморському театрі війни..........................................................................23

3. Розділ 3. Бомбові удари морської авіації Балтійського флоту..............................29

4. 3.1 Бойові дії по Берліну..........................................................................................29

5. 3.2 Герої-льотчики, учасники бойових дій (07 серпня — 05 вересня) на Балтійському флоті...........................................................................................35

Висновки……………………………………………………………………............39

Список використаних джерел………………..………………………....................42

Додатки

ВСТУП

Проблеми історії, пов’язані з Великою Вітчизняною війною, належать до одних із найістотніших у сучасному українському суспільстві. Інтерес до подій, пов’язаних з початком Великої Вітчизняної війни, зумовлений неоднозначністю трактування перших прорахунків і причин перших невдач з боку СРСР.

Існує твердження, що у перший день війни постраждала більша частина аеродромів західних округів СРСР. Причини втрат великої кількості літаків були різні. В монографії дослідника І. Родіонова показані дані, що аеродроми ДБА на Чорноморському та Балтійському театрі війни не постраждали і вже через годину — півтори після бойової тривоги були приведені у повну готовність і чекали наказів. А вже з 25 червня Чорноморська авіація здійснювала удари по базах і об’єктах ворога в Румунії. Збитки, нанесені Німеччині в червні 1941 року радянською авіацією, були значні, що підтверджується навіть командуванням Німеччини та істориками.

А 22 липня 1941 року німецька авіація зробила перший наліт на Москву. Нальоти авіації ворога побудили керівництво СРСР нанести удари у відповідь по столиці Німеччини — Берліну. На думку Й. Сталіна, акції у відповідь бомбардувальної авіації ВПС РКЧА повинні були мати не тільки військовий, а й насамперед політичний характер.

Дослідження присвячено успішним діям Чорноморської авіації та бомбардуванням Берліну Балтійською авіацією на початку війни, про які історія згадує не дуже часто, а також модернізації літаків Німеччини та СРСР у передвоєнні роки.

Актуальність даної теми я вбачаю в тому, що в історичній літературі приділяється занадто мало уваги успішним діям авіації на Чорноморському театрі війни (22.06. – 10.08. 1941), які більш висвітлюються в мемуарній літературі. Систематизація матеріалів з різних джерел дає можливості довести суттєве значення дій авіаторів у нанесенні ударів по військовим об’єктам і базам Німеччини в Румунії, а також прорахунки в діях Балтійської авіації та простежити формування стійкості, мужності, досвіду у тих, хто приймав участь в перших бойових ударах ворога, політичне і психологічне значення дій авіації для тилу і фронту.

Об'єктом дослідження є: авіація на Чорноморському театрі війни 22.06. - 10. 08. 1941року та Балтійському — 07. 08. - 05.09.1941 року.

Предметом дослідження стали: дії авіації по знищенню військових баз і об'єктів ворога, розташованих в Румунії та бомбові удари по Берліну.

Мета роботи полягає в аналізі подій, пов’язаних з діями Чорноморської та Балтійської авіації. Поставлена мета може бути досягнута шляхом виконання наступних завдань:

1) довести на підставі вивчення історичної літератури та мемуарів, а також тверджень німецького командування, що бомбардування військових баз в Румунії нанесли значний збиток Німеччині;

2) показати прорахунки радянського командування при здійсненні бомбових ударів по Берліну;

3) висвітити стан авіації СРСР та Німеччини напередодні війни, а також дії радянського та німецького уряду по модернізації військових літаків.

4) систематизувати події перших бойових ударів по Румунії та Берліну та їх наслідки, створити карту бойових польотів радянської авіації ( 22 червня — 10 серпня та 07 серпня - 05 вересня 1941 року ). Хронологічні межі роботи охоплюють: червень — вересень 1941 рік. При вивченні питання по модернізації літаків СРСР та Німеччини хронологічні рамки становлять 35-40 рр.

Першою нижньою хронологічною межею є 23 червня 1941 року. В цей день льотчики Чорноморського флоту зробили перший бойовий наліт на румунський порт Констанца.

Другою нижньою хронологічною межею є 7 серпня 1941 року. Цього дня Балтійська авіація почала наносити удари по столиці Німеччини — Берліну.

Першою верхньою хронологічною межею є 10 серпня 1941 року. В цей день чорноморські льотчики здійснили несподіваний наліт на Чорноводський міст. Другою верхньою хронологічною межею є 5 вересня 1941 року. Балтійська авіація нанесла останній бомбовий удар по Берліну. Географічні межі дослідження визначаються Кримським театром війни, територією Румунії, на якій були розташовані військові об'єкти та бази Німеччини, а також територією Естонії, де знаходилися аеродроми Балтійської авіації.

Серед методів дослідження були використані спостереження, збір, систематизація та аналіз фактів, а також картографічний метод. Особливістю джерельної бази роботи є те, що в ній комплексно подані листи Героя Радянського Союзу Толмачова О. Ф., який писав їх з фронту. Звідти ми і можемо дізнатися, що саме він брав участь у бойових нальотах Чорноморської авіації [16, 17, 18]. Але, крім цього, ми можемо побачити, що бойовий досвід льотчика Толмачова та його дії під час військових польотів коротко описуються в книгах Коваленка “Крылья Севастополя. Записки авиационного штурмана” [12] та Мінакова “Командиры крылатых линкоров” [22].

Провести дослідження по літаках допомагає книга Журавльова “Военная техника Советского Союза и Германии” [9], а також книга Яковлева «Розповіді авіаконструктора» [35]. При описі технічних даних літаків, що приймали участь в бойових польотах Чорноморського та Балтійського флотів, використана книга Р. І. Виноградова та А. Н. Пономарьова “Развитие самолетов мира” [5]. А докладніше при вивченні радянських літаків використано монографію Родіонова І., Савенка А. “Ил-4. Так было” [26]. Також були використані монографії та воєнні мемуари Азарова “Осажденная Одесса” [2], в яких висвітлюються події, яким в історії приділяється занадто мало уваги, а саме, бомбардування німецьких баз в Румунії Чорноморською авіацією, червень — серпень 1941 року.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що мною був зроблений комплексний аналіз дій радянської авіації Чорноморського та Балтійського флоту на початку війни, проаналізовано успіхи і прорахунки радянського командування; і доведено, що внаслідок цих операцій були зірвані плани Німеччини на наступ без перешкод в напрямку Криму та Кавказу. Практичне значення даної роботи: полягає у спробі вийти за межі шкільної програми при вивченні теми: “Велика Вітчизняна війна 1941-1945 роки”, а дослідивши її — використовувати, як додатковий інформаційний матеріал на уроках історії, семінарських заняттях, позакласних заходах та джерело інформації у дискусіях, диспутах і “Круглих столах” на воєнну тематику. А також робота може використовуватися в наукових, педагогічних та в загальних цілях. Конкретно в нашій школі ці дослідження і матеріали поповнили фонди шкільного музею та стали джерелом для створення експозиції “Подвиги в ім'я Вітчизни”.