Тема 2: Перспективні напрямки розвитку мистецької педагогіки

План

1. Методологічні засади мистецької освіти;

2. Перспективні напрями мистецької педагогіки.

1. Методологічні засади мистецької освіти це:

• гуманістична спрямованість мистецької освіти;

• національна основа мистецької освіти;

• особистісно-орієнтовний підхід до мистецького навчання;

• забезпечення системності мистецького навчання.

Гуманістична основа мистецького навчання означає визнання права кожної дитини на музичний розвиток, незалежно від її природних здібностей.

Національна основа мистецької освіти:

• надання національній мистецькій творчості пріоритетне місце в навчальній програмі;

• впровадження в навчальний процес національно-стильового підходу до аналізу музичних творів.

Особистісно-орієнтовний підхід до навчального процесу:

• спрямування навчального процесу з музичних дисциплін на розвиток особистості учня;

• визнання головною метою мистецької діяльності особистісного ставлення учня до навчального процесу.

2. Перспективні напрями мистецької педагогіки.

Вимоги до методик викладання:

• зміни соціальної ситуації, що впливає на орієнтири та характер навчання;

• розвиток науково-методичної думки в галузі музичної освіти, що дає змогу підняти її на новий щабель;

• накопичення практичного досвіду, який дає можливість удосконалити методику викладання дисциплін.

Прогностика (як удосконалити) в галузі педагогіки передбачає:

• теоретичне обґрунтування нововведень у змісті освіти;

• визначення диспозиції між інноваційними процесами і традиційними підходами до навчального процесу;

• окреслення провідних напрямів продуктивних зрушень в системі мистецької освіти зумовлених сучасними потребами.

3. Пріоритетні напрями розвитку педагогічного мистецтва

Пріоритетні напрями розвитку педагогічного мистецтва – це створення адаптивних технологій мистецького розвитку особистості.

Адаптивна технологія – це провідний метод, що передбачає створення умов для виявлення індивідуального розвитку мистецької особистості:

• розробка комунікативних технологій (стратегій) мистецького навчання;

• визначення акмеологічних основ, забезпечення розвитку методичної думки.

Акмеологія (з грецького «акме» – розквіт, вищий ступінь чогось) – як наука пов’язана зі створенням умов і факторів, що забезпечують найвищі творчі досягнення людини.

Рекомендована література

1. Олексюк О.М. Музична педагогіка: Навч. посібник. – К.: КНУКіМ, 2006. – 188с.

2. Падалка І.М. Педагогіка мистецтва. Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін. – К.: «Освіта України», 2008. – 272с.

3. Ільченко О., Сверлюк Я. Методологічні проблеми професійної музичної освіти: Монографія. – Рівне: “ Перспектива”, 2004. – 199с.

Тема 3: Дидактичні принципи методик викладання фахових дисциплін

План

1. Дидактичні принципи методики викладання фахових дисциплін;

2. Форми організації музично-педагогічного процесу;

3. Урок мистецтва і його специфіка, структура і вимоги до проведення;

4. Планування і педагогічна оцінка процесу навчання;

Дидактичні принципи методик викладання фахових дисциплін:

• принцип цілісності;

• принцип культуровідповідності;

• принцип естетичної спрямованості;

• принцип індивідуалізації;

• принцип релективності.

Структура уроку мистецтва передбачає сукупність зв’язків його елементів:

• висунення творчого завдання;

• уявлення художнього задуму;

• пошук способів вирішення творчого завдання, створення варіантів;

• втілення задуму у матеріалізовану формулу;

• оцінювання художньо-творчих результатів.

Вимоги до уроку мистецтва:

• організаційні;

• педагогічні;

• психологічні;

• валеологічні.

Організаційні – з’ясування місця і ролі даного уроку в системі навчання:

• чітке визначення мети і завдань уроку;

• вибір оптимальної послідовності навчальних мікроетапів уроку;

• раціональне використання навчального часу;

• чітке визначення завдань для самостійної роботи.

Педагогічні – виховні вимоги (всі елементи уроку мають бути виховними за своєю сутністю):

• навчальні завдання (кожен урок має вносити частку розвитку умінь і навичок учня):

• розвивальні завдання на уроці пов’язані з потребами особистісного і художнього розвитку учня (уяви, фантазії, інтуїції, художні емоції, музична пам’ять, музичний слух, відчуття ритму);

Психологічні вимоги:

• врахування індивідуальних особливостей учня, що сприяють активізації їх творчого потенціалу;

• орієнтація на вікові особливості художнього сприймання учнів;

• ртворення умов для розвитку мотивації учнів до музичного навчання.

Валеологічні вимоги:

• необхідність дотримання певних норм освітлення, чистоти приміщення, температурного режиму, наявність якісних навчальних матеріалів.

Педагогічна оцінка результатів навчання:

Види контролю:

1) Поточний – найбільш оперативна, динамічна та гнучка перевірка результатів навчання, що супроводжує вироблення та закріплення вмінь та навичок (перевірка домашніх завдань, оцінка роботи на уроці).

2) Тематичний – перевірка вирішення заздалегідь визначених завдань чи програмного матеріалу (контрольні уроки, міні – концерти класу).

3) Підсумковий контроль – оцінка результатів навчання за великий проміжок часу, чверть, півріччя, рік (академконцерти, заліки, іспити, звітні концерти).

Індивідуальна оцінка:

1. Вік учня, клас, скільки років навчається;

2. Музичні здібності;

3. Психологічний портрет;

4. Ступінь зацікавленості та інтенсивності занять;

5. Складність виконуваної програми, її відповідність навчальних програм та можливостям учня;

6. Цілі та завдання за звітний період;

7. Оцінка самого виступу.

Виконавський аналіз виконаний учнями творів складається з:

• характеру твору;

• відповідність стилю;

• форма, наявність кульмінації;

• фразування, штрихи, артикуляція, якість звуку;

• прийоми гри, аплікатура (в інструментальному виконанні)

Методичний аналіз виконаного твору включає:

• ступінь складності технічної та художньої;

• методичне завдання, що стояли перед учнем;

• шляхи його вирішення.

Специфіка конкурсної оцінки:

Принципово конкурсна оцінка відрізняється від навчальної тим, що вона не ставить методичних завдань, а визначає найсильнішого виконавця серед учасників. Це порівняльна оцінка.