Фізіологічний післяпологовий період

Післяпологовий або пуерперальний період починається після зганяння посліду із порожнини матки і триває 6-8 тижнів. Перші 2 години після народження посліду називають раннім післяпологовим періодом. Цей час найбільш небезпечний щодо можливих ускладнень. Пізній післяпологовий період триває 6-8 тижнів і завершується зворотним розвитком тих органів, які пов’язаних з вагітністю, пологами, становленням і розквітом лактаційної функції грудних залоз, відновленням діяльності гіпоталамо-яєчникової системи.

Після закінчення третього періоду пологів проводять огляд пологових шляхів: промежини, статевих губ, ділянки клітора. Якщо необхідно-оглядають пологові шляхи в дзеркалах. Підраховують крововтрату під час пологів.

Протягом раннього післяпологового періоду необхідно уважно стежити за станом породіллі:

- спостереження за загальним станом-А-Т, пульс, колір шкірних покривів,;

- контроль кількості кров’янистих виділень;

- контроль стану матки, сечового міхура; температура тіла;

- спостереження за станом новонародженого, який перебуває коло матері.

Перебіг післяпологового періоду

1.Після народження посліду матка набуває кулястої форми, її дно розміщується на рівні пупка, довжина – 15 см, маса – 1 кг.

2.Рекомендується раннє вставання- через 4-5 год після пологів.

3.Матка поступово зменшується в розмірах, висота стояння її дна зменшується за добу на 2 см або 1 п-п.

4. На 4 5-добу після пологів дно матки розміщується посередині між пупком і лоном, а на 9-10 добу-зникає за лоном і через передню черевну стінку не пальпується. Наприкінці післяпологового періоду довжина матки становить 8-9см, а маса-50г.

5. В порожнині матки утворюється раневий секрет – лохій. Лохії складаються з елементів крові і шматочків децидуальної оболонки. У перші 3-4 дні лохії кров’янисті, надалі мають серозно-кров’янистий, серозно-сукровичний вигляд, а до 10-12 дня світлішають (rubra, seroza, alba).

6.В післяпологовому періоді проводити туалет породіллі, старанно доглядати за грудними залозами - профілактика гнійно-септичних ускладнень.

7. Відбувається процес формування шийки матки, спочатку формується внутрішнє вічко матки, що відбувається до 10-го дня, до кінця 3-го тижня формується і зовнішнє вічко шийки матки.

8..На 6-7-й день загоюються тріщини шийки матки, піхви, промежини, відновлюється тонус м’язів і фасцій тазового дна. Вертаються у висхідне положення маткові труби, яєчники, зв’язки.

9. У перші 2-3 дні після пологів грудні залози продукують молозиво, а з 3-4-го дня післяпологового періоду встановлюється секреція молока. Рекомендується грудне вигодовування проводити 8-12 разів на добу.

10.Здорова породілля після пологів не має потреби в спеціальній дієті, виключаються лише консерви, прянощі, цитрусові, алкоголь. Режим харчування полягає в 5-6-разовому споживанні їжі. Їдять за 20-30 хв до грудного вигодовування. Споживання рідини – до 2 л за добу, білків – 1200 г, жирів –90 г, вуглеводів – 300 г. Їжа повинна містити достатню кількість вітамінів А, В12, фолієвої, аскорбінової кислоти, тіаміну, рибофлавіну, піридоксину, кальциферолу, мінеральних солей (кальцій, фосфор, магній, залізо).

11.У післяпологовому періоді чітко дотримуватися правил асептики і антисептики. При їх порушенні можливі гнійно-септичні післяпологові захворювання.

Післяпологові гнійно-септичні захворювання

Післяпологові гнійно-септичні захворювання зустрічаються у 2-10% пологів. Протягом останніх років спостерігається деяке зростання кількості післяпологових інфекційних (септичних) захворювань. Це пов'язано із змі­ною збудники септичного процесу внаслідок широкого, іноді неконтрольованого вживання антибіотиків, розвитку антибіотикорезистентних форм збудників.

Етіопатогенез. Найпоширеніші збудники: стафілокок, кишкова паличка, протей, ентеробактерії, синьогнійна паличка та мікроорганізми, що передаються статевим шляхом.

Розрізняють екзогенні і ендогенні джерела інфекції.

Екзогенні джерела інфекції;

-бацилоносіїв серед медичного персоналу;

-порушення санітарно- епідеміологічного режиму в пологових будинках;

-недотримання правил при­бирання у пологових залах, післяпологових палатах, стерилізації рука­вичок, інструментарію, білизни та інше.

Ендогенні джерела інфекції - приховані вогнища інфекції (при хронічному гаймориті, тонзиліті, кон’юктивиті, пієлонефриті та інше).

Чинники, які сприяють виникненню післяпологових септичних захворювань:

- зниження реактивності організму;

- гестози, анемії;

- затяжні пологи, несвоє­часне відходження навкоплодових вод;

- пологова травма, оперативні втру­чання, ручне втручання у порожнину матки.

Шляхи поширення інфекції:

- кровоносними шляхами (гематогенний);

- лімфатичними шляхами (лімфогенний) ;

- каналом шийки матки і трубами ( інтраканалікулярний);

- комбіноване поширення інфекції.

Класифікація післяпологової септичної інфекції (за с.В Сазоновим та а.В Бартельосом)

За цією класифікацією різні форми післяпологових захворювань розглядають як етапи розвитку єдиного септичного процесу.

І етап -інфекція обмежена післяпологовою раною. До цієї групи належать:

- післяпологовий ендометрит;

- післяпологова виразка (на промежині, вульві, стінці піхви, шийці матки).

ІІ етап - інфекція поширилась за межі рани, але обмежена порожниною малого таза. До цієї групи належать:

-метроендометрит;

-сальпінгоофорит (аднексит);

-пельвіоперитоніт;

- обмежений тромбофлебіт.

ІІІ етап- інфекція за перебігом нагадує генералізовану. До цієї групи належать:

- розлитий перитоніт;

- септичний ендотоксичний шок;

- прогресуючий тромбофлебіт.

ІV етап – генералізована інфекція. До цієї групи належать:

- сепсис без метастазів(септицемія);

- сепсис з метастазами (септикопіємія).

В класифікацію не включений лактаційний мастит, який також є інфекційним захворюванням післяпологового періода.

Більшість бактеріальних внутрішньолікарняних інфекцій виникають через 48 годин і більше після госпіталізації (народження дитини). Проте кожен випадок інфекції слід оцінювати індивідуально в залежності від інкубаційного періоду та нозологічної форми інфекції.

Захворювання I етапу

Післяпологова виразка - виникає при інфікуванні розривів промежини, піхви, шийки матки.

Клініка: ранова поверхня вкрита брудно-сірим або сіро-жовтим нальотом, який важко відокремити від тканини. Рана легко кровоточить, тканини набряклі і гіперемійовані. Загальний стан не порушений, температура тіла нормальна або субфебрильна. Захворювання частіше починається на 3-4 день після пологів.

Лікування: зняти шви. Провести бакпосів для визначення характеру збудника та його чутливості до антибактеріальних препаратів. Очистити рану перекиснем водню, покласти пов'язку з гіпертонічним розчином та антибіотиком. Після очищення - мазь Вишневського. Місцево застосовують фурацилін, димексид, хлорфіліпт та інші. Можна застосовувати опромінення гелій-неоновим лазером.

Післяпологовий ендометрит – запалення внутрішньої оболонки матки.

Клініка: на 3-4 добу після пологів підвищується температура тіла до 38-39С, ЧСС прискорюється, але відповідає Т тіла. Загальний стан порушений мало. Матка дещо болюча, спостерігається її субінволюція. Виділення з піхви кров'янисто-гнійні, з неприємним запахом, мутні. Може бути затримка лохій- лохіометра. Виражені зміни в картині крові - підвищений лейкоцитоз, прискорене ШОЕ. Захворювання триває 8-10 діб.

Лікування: комплексне в стаціонарі: антибактеріальна, дезінтоксикаційна, десенсебілізуюча, імуностимулююча терапія. Обов'язково місцеве лікування: аспіраційно-промивне дренування порожнини матки антисептичними розчинами, можна з антибіотиками та внутрішньоматкове опромінення лазером. При необхідності проводять вишкрібання порожнини матки. Догляд за хворими полягає у чіткому виконанні призначень лікаря, раціональному харчуванні пацієнтки та інше.