Підготовчі роботи
Підготовчі роботи під час розробки курсового проекту включають:
Виготовлення планово-картографічної основи.
Виготовлення картограми агровиробничих груп грунтів.
Виготовлення картограми крутості схилів.
Визначення загальної площі землекористування.
2.1 Виготовлення планово-картографічної основи
Виготовлення планово-картогрфічної основи для розробки проектів землеустрою розпочинається з побудови координатної сітки. Побудова координатної сітки здійснюється за такими розрахунками, щоб план земельної ділянки розміщувався симетрично на аркуш паперу 2А. Сітка координат будується розміром 10*10 см, діагональ 14*14 см відхилення не повинно перевищувати ±0,2 мм. Побудова виконується за допомогою добре загостреного олівця 2Т. Для побудови координат сітки з каталогу координат вибирають найбільше значення абсцис і ординат, по їх різниці визначають габарити плану по осях:
Х=
(2.1)
Y=
(2.2)
де X,Y – осі координат;
Х мак – Х мін абсцис; Y мак – Y мін ординат;
Розв’язання:
Х=
см
Y=
см
28,76
45,62
Отже, вісь Х=45,62 по довшій стороні розміщуємо, вісь Y=28,76 по коротшій стороні. Встановлюємо різницю між розміром аркуша по довгій стороні і габарити плану по осі (Х=59,4-45,62=13,78 см), які дорівнюють 13,78 см. Якщо цю величину поділити на два, то віддаль нижньої точки від краю аркуша дорівнює 6,89 см. Аналогічно обраховуємо значення габаритів плану і короткої сторони аркуша (Y=42-28,76=13,24см) 13,24/2=6,62. Отже , нижня вісь крайня точка покладається на побудову початку сітки координат.
Для подальшої роботи лініям сітки координат необхідно надати значення абсцис і ординат, кратне довжині сторони квадрата (10 см) вираженої в масштабі плану М 1:10000. Вихідними даними для цього є координати точок теодолітного ходу. З них потрібно вибрати Х мін, Х мах; Y мін, Yмах.
Точки теодолітного ходу будують за їх прямокутними координатами за допомого масштабної лінійки і вимірника.
Для побудови на плані точки Р координат якої відомі, необхідно за цими координатами. Спочатку знайти квадрат в якому розташована дана точка від північної сторони квадрата на схід його сторони за допомогою вимірника і масштабної лінійки відкласти відрізок.
Хкр=Хр-Хк (2.3)
де, Хк – абсциса південно-західного кута квадрата;
Хр – абсциса точки теодолітного ходу;
Потім від отриманої допоміжної точки слід відкласти на захід відрізок.
Yкр=Yр-Yк (2.4)
Кожну точку теодолітного ходу треба зафіксувати колом діаметер якого становить 1,5-2мм, поза колом нанести в напрямку координатних ліній штрихи довжиною 0,5мм.
Номер точки розмістити ліворуч від умовного знака. Для контролю положення точки потрібно виміряти довжини ліній між суміжними точками і порівняти їх з відповідними довжинами між відомими точками допускаючи відхилення 0,2-0,3мм.
2.2 Виготовлення картограми агровиробничих груп грунтів.
Картограма агровиробничих груп грунтів використовується для визначення якісної характеристики кожної ділянки (контуру) угідь правильного розміщення проектних угідь (рілля, багаторічних насаджень, сінокосів, пасовищ, господарських дворів), тобто формування структури угідь сівозмін їх полів і робочих ділянок відповідно до придатності земель для вирощування тих чи інших сільськогосподарських культур.
На картограмі позначаються:
межі і шифри агровиробничих груп грунтів коричневим кольором, їх еродованість за шкалою: не змиті, слабо, середньо, сильно змиті;
границі заплавних земель – синім кольором;
площі кожної агровиробничої групи грунтів у розрізі земельних угідь;
умовні позначення;
експлікація агровиробничих груп грунтів та оціночні показники угідь.
З кожним контуром грунтів, у межах окремих видів угідь, вираховується площа з точністю до 0,1 га і ув’язується із по контурною відомістю вирахування площ. За результатами вирахування площі складається експлікація агровиробничих груп грунтів.
Крім визначення площі кожної агровиробничої групи грунтів і угідь, із шкали бонітету грунтів ділянки залежго від розміщення об’єкта у раніше визначеному земельно-оціночному районі, виписую бали бонітету грунтів окремих сільськогосподарських угідь.
На картограмі агровиробничих груп грунтів кожний вид грунту ілюміную різними кольорами, відповідно до загальноприйнятих в Україні умовних позначень. Умовні позначення ілюмінування грунтів на картограмі позначабть окремою колонкою в експлікації земель агровиробничих груп грунтів.
Таблиця 2.1