- •1 Дослідження об’єкту практики
- •1.1 Характеристика підприємства, його призначення, структура
- •1.2 Характеристика виробничих підрозділів
- •1.3 Правила внутрішнього розпорядку, режим праці
- •2 Універсальне та спеціалізоване апаратне забезпечення комп’ютерних систем і мереж, які викорстивоються на об’єкті практики
- •3 Універсальне та спеціалізоване програмне забезпечення комп’ютерних систем і мереж, які викорстивоються на об’єкті парктики
- •4 Рекомендації, щодо поліпшення існуючих на об’єкті практики технологічних процесів створення та використання комп’ютерних систем і мереж та їх програмного забезпечення
- •5. Індивідуальне завдання
- •6. Охорона Праці
- •6.1 Заходи з охорони праці на підприємстві
- •6.2 Заходи з охорони праці у підрозділі
- •6.3 Заходи з охорони навколишнього середовища і протипожежна безпека
6.3 Заходи з охорони навколишнього середовища і протипожежна безпека
Комплекс екологоорієнтованих засобів щодо захисту навколишнього середовища охоплює заходи, спрямовані на охорону і раціональне використання природних ресурсів, і заходи, які забезпечують нормативні санітарно-гігієнічні параметри середовища міських і сільських поселень. Соціально необхідні охоронні заходи поділяються на організаційні, економічні і містобудівні.
Організаційні заходи забезпечують на законодавчому рівні використання територій, форми власності, правовий захист територій, створення системи адміністративно-господарського управління територіями та спеціальної екологічної служби , їх охорони.
Економічні заходи забезпечують впровадження ресурсозберігаючих технологій, введення штрафних санкцій за порушення норм природокористування, визначення платежів і податків за використання територій, надання пільгових кредитів виробникам екологічно чистої продукції тощо.
Містобудівні заходи забезпечують охорону природного середовища за рахунок раціонального функціонального зонування території, створення санітарно-захисних зон, визначення територій природно-заповідного фонду, забезпечення екологічного балансу природно-ландшафтних та урбанізова- них територій. Основні принципи екологічного захисту навколишнього середовища такі:
- збереження та раціональне використання цінних природних ресурсів;
- дотримання нормативів гранично допустимих рівнів екологічного навантаження на природне середовище та санітарних нормативів в місцях забудови;
- виділення природно-заповідних, ландшафтних, ку- рортно-рекреаційних, історико-культурних зон з відповідним режимом їх охорони;
- встановлення санітарно-захисних зон для охорони водойм, джерел водопостачання і мінеральних вод, покладів лікувальних грязей, морських пляжів тощо.
Для захисту найбільш цінних елементів території навколишнього середовища вживаються заходи, спрямовані на заборону в їх межах, не властивої для них, містобудівної діяльності (крім будівництва об’єктів, що пов’язані з функціональною експлуатацією цих територій). Це стосується природних заповідників, заказників, природних національних парків, водоохоронних зон, зелених зон міст, зон санітарної охорони курортів.
Важливим у протипожежній охороні є дотримання протипожежних правил і норм при облаштуванні систем опалення, вентиляції, кондиціонування повітря, молнієзахисту при спорудженні житлових будинків, промислових об'єктів, розташування технологічного устаткування.
Ефективним заходом є належне розміщення будинків і територій та обмеження застосування відкритого вогню у пожежонебезпечних місцях (газо- і електрозварювальні роботи). На пожежонебезпечних територіях потрібна повна заборона паління в невстановлених місцях та обов'язкове дотримання норм і правил при роботі з вогненебезпечними і вибухонебезпечними речовинами (обов'язкове оформлення наряду-допуску з додатковим інструктажем, постійним наглядом з боку керівного складу).
Основне завдання протипожежної безпеки - збереження людського життя, природних ресурсів, особового та громадського майна - виробничих споруд, житла, створення умов за яких пожежа стала б неможливим явищем. Ще в середньовіччі були створені спеціальні протипожежні команди. На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу для боротьби з пожежами використовують організаційні, технічні засоби. Обов'язковими для великих підприємств є протипожежні формування або депо. Їх розташування регламентує СНіП 11-89-80 "Генеральні плани промислових підприємств".
Відповідно до вимог зазначених норм пожежні депо розміщають на земельних ділянках, що прилягають до доріг загального користування. Пожежне депо, як правило, повинне обслуговувати групу підприємств. У випадку, коли підприємство не підпадає під зону обслуговування існуючих пожежних депо, то на його території необхідно передбачити існування власного пожежного депо. Радіус його дії: для підприємств із виробництвами категорії А, Б та В, що займають більше 50% всієї площі забудови - 2 км; якщо підприємства цих же категорій займають до 50% площі забудови і підприємств із виробництвом категорії Г та Д - 4 км.
З врахуванням пожежної безпеки генеральні плани промислових підприємств повинні задовольняти вимогам: дотримання необхідних безпечних відстаней від меж підприємства до сусіднього об'єкта, населеного пункту, смуг доріг і водних шляхів; правильне зонування будинків і промислових споруд з урахуванням їх значення; дотримання необхідних протипожежних розривів між ними. При зонуванні промислові підприємства повинні бути відділені від житлової зони, споруд основного і допоміжного призначення, складів, будинків адміністративного та господарсько-побутового призначення. Протипожежні розриви між виробничими спорудами залежать від вогнестійкості будинку і категорії пожежної небезпеки розміщеного в ньому виробництва, а для складів - від пожежо- і вибухонебезпечності речовин, що зберігаються, ємності складу і його розташування - наземне, підземне. Треба забезпечити вільний під'їзд пожежних автомобілів до споруд. Підприємство площею понад 5 га і при довжині території понад 1000 м повинно мати не менше 2-х виїздів; при площі забудови більш 10 га - з усіх боків. Для забору води для гасіння пожежі встановлюють пожежні гідранти на відстані не більш 100 м один від іншого і не більш 5 м від стін будинків, а до дороги - 2 метри.
Як засіб проти поширення пожежі застосовують загальні, місцеві протипожежні перепони. Загальні - протипожежні перекриття з негорючих матеріалів (цегла, залізобетон). Місцеві - призначені для обмеження поширення полум'я в початковій стадії розвитку пожежі - бортики, пороги, кювети, обвалування. Для запобігання пожеж необхідно впроваджувати ефективні загальні методи протипожежної безпеки.
Організаційні - навчання працюючих правилам пожежної безпеки, організація пожежної охорони, проведення бесід, лекцій, видання необхідних інструкцій, плакатів. Технічні - передбачають наявність технічних пристроїв сигналізації про початок пожежі, автоматичного включення засобів оповіщення та гасіння полум'я. Експлуатаційні - передбачають правильну експлуатацію систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря, блискавкозахисту, технологічних машин і обладнання.
У коледжі використовуються як організаційні , технічні так і експлуатаційні методи роботи.
