ЗМІС
ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
РОЗДІЛ I ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧОЇ ПОТЕЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ГІРНИЧОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ. . . . . . . .
Планування та організація виробничої потужності. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Виробнича потужність підприємства їхні показники, чинники,принципи розрахунку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Шляхи поліпшення виробничої потужності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
РОЗДІЛ II НОРМУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДІЛЬНИЦІ. . .
РОЗДІЛ ІІІ ПЛАНУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ДОДАТКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ВИСНОВКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ВСТУП:
За назвою «фірма» в господарської практиці мається на увазі комерційна організація, яка має як основного мети діяльності одержання прибутку на вкладений працю й капітал. Саме відповідність до основна мета, фірма вибудовує ланцюг дій. Насамперед, підприємство визначає: куди, у яку сферу, конкретну галузь з вигодою вкласти капітал, як і забезпечити нарощування капіталу. У зв'язку з цим підприємство вивчає доступні йому ринки, аналізує свій потенціал, включно з виробничими потужності, їх структуру і завантаження. У разі конкуренції, та прискорення технічного прогресу аналіз виробничих потужностей фірма змушена здійснювати безупинно. Інакше працюватиме «наосліп», і тому може рано чи пізно виявитися банкрутом. Саме реальна оцінка своїх і вимог ринку, призведе підприємство до успіху.
Виробнича потужність фірми, підприємства (підрозділи) — це її потенційна здатність випускати якомога більше продукції одиницю часу роботи з встановлену дату з допомогою організованою сукупності готівкових в нього коштів праці, здатних узгоджено функціонувати в часі та просторі, при досягнутому рівні їх технологічного освоєння робітниками. Отже, як економічна категорія виробнича потужність відбиває виробничі відносини з використання організованою сукупності найактивнішого види методів праці — машин і устаткування забезпечення максимального випуску продукції.
Під упливом технічного прогресу, у розвитку техніки, технології виробництва відбуваються значних змін, змінюється їхній якісна частина. Вони знаходять свій відбиток, в ускладненні техніки, у її комп'ютеризації, автоматичності управління, збільшенні одиничної потужності. Створюються і впроваджуються великі системи машин, що підвищують ефективність оснащення підприємств і прискорюють процес виробництва з допомогою йогопоточности, безперервності і гнучкості. Внаслідок цього виникають якісно "нові можливість створення і зростання виробничих потужностей діючих фірм і. Тому, тепер йдеться у тому, щоб надалі повністю розкрити механізм цьому зв'язку і якнайефективніше керувати цими процесами.
Метою згаданої курсової роботи є підставою: визначення суті виробничої потужності підприємства, визначити за які ж чинники впливають на величину виробничої потужності, за які ж дані допомагають при розрахунку виробничої потужності, як його розрахувати. Привести основні аспекти планування виробничої потужності підприємства, розгляд ефективне використання виробничої потужності на підприємствах Росії, тобто. з відповіддю питанням: «Яким способом вітчизняні менеджери досягають повне завантаження виробничих потужностей?».
Завданнями будуть: оцінити, виходячи з офіційних даних виробничі потужності підприємства Російської Федерації, цим показати з їхньої основі вживання теорії збільшення виробничих потужностей практично, привести основні аспекти планування виробничої потужності підприємства, розгляд ефективне використання виробничої потужності на підприємствах Росії, тобто. з відповіддю питанням: «Яким способом вітчизняні менеджери досягають повне завантаження виробничих потужностей?».
РОЗДІЛ І ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ГІРНИЧОЇ ПРОМИСЛОВРСТІ
Планування та організація виробничої потужності.
Виробнича потужність підприємства (цеху чи виробничого ділянки) характеризується максимальною кількістю продукції відповідного якості і асортименту, що може вироблятися їм у одиницю часу за повної використанні основних виробничих фондів в оптимальних умови їх експлуатації.
Найбільш простими й точними вимірювачами виробничої потужності є натуральні одиниці. Виробничі потужності вимірюються, зазвичай, у тих-таки одиницях, у яких планується виробництво цієї продукції в натуральному вираженні (тоннах, штуки,метрах). Наприклад, виробнича потужність гірничодобувних підприємств визначається тоннах видобутку корисних копалин, металургійних підприємств – в тоннах виплавки металу і прокату; машинобудівних заводів – в штуки виготовлених машин; потужність цукрових заводів та інших підприємств харчової промисловості – в тоннах сировини, перероблюваної в готової продукції.
Виробнича потужність - розрахунковий, максимально можливий річний (добовий) випуск продукції або обсяг переробки сировини в номенклатурі і асортименті, що передбачається на плановий період при повному використанні виробничого обладнання і площ з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці.
Протягом кожного планованого періоду виробнича потужність може змінитися. Чим більший запланований період, тим ймовірність цих змін вище. Основні причини змін є:
- установка нових одиниць устаткування, замість застарілих чи аварійних;
- знос устаткування;
- введення на дію нових потужностей;
- зміна продуктивності обладнання через відкликання інтенсифікацією режиму його роботи, чи у зв'язку з зміною якості сировини й т.п.
- модернізацію устаткування (заміна вузлів, блоків, транспортних елементів тощо.);
- зміни у структурі вихідних матеріалів, складу сировини чи напівфабрикатів;
- тривалість роботи обладнання протягом планового періоду з урахуванням зупинок на: ремонт, профілактику, технологічні перерви;
- спеціалізація виробництва;
- режим роботи устаткування (циклічний, безперервний);
- організація ремонтів і поточного експлуатаційного обслуговування.
На величину виробничої потужності впливають такі чинники:
1. Технічні чинники:
- кількісний склад основних фондів та його структура;
- якісний склад основних фондів;
- ступінь механізації і автоматизації технологічних процесів;
- якість вихідного сировини.
2. Організаційні чинники:
- ступінь спеціалізації, концентрації, кооперування виробництва;
- рівень організації виробництва, праці та управління.
3. Економічні чинники:
- введення на дію нових потужностей;
- зміна продуктивності обладнання через відкликання інтенсифікацією режиму його роботи, чи у зв'язку з зміною якості сировини й т.п.
- модернізацію устаткування (заміна вузлів, блоків, транспортних елементів тощо.);
- зміни у структурі вихідних матеріалів, складу сировини чи напівфабрикатів;
- тривалість роботи обладнання протягом планового періоду з урахуванням зупинок на: ремонт, профілактику, технологічні перерви;
- спеціалізація виробництва;
- режим роботи устаткування (циклічний, безперервний);
- організація ремонтів і поточного експлуатаційного обслуговування.
На величину виробничої потужності впливають такі чинники:
1. Технічні чинники:
- кількісний склад основних фондів та його структура;
- якісний склад основних фондів;
- ступінь механізації і автоматизації технологічних процесів;
- якість вихідного сировини.
2. Організаційні чинники:
- ступінь спеціалізації, концентрації, кооперування виробництва;
- рівень організації виробництва, праці та управління.
3. Економічні чинники:
- форми оплати праці та стимулювання працівників.
4. Соціальні чинники:
- кваліфікаційний рівень працівників, їхній професіоналізм;
- загальноосвітній рівень підготовки.
Виробничі потужності так можна трактувати з різних позицій, виходячи з того, визначають теоретичну, максимальну, економічну, практичну потужність.
Теоретична (проектна) потужність характеризує максимально можливий випускати продукцію при ідеальні умови функціонування виробництва. Вона окреслюється гранична годинна сукупність потужностей коштів праці за повної річному календарному фонді часу роботи протягом всього терміну їхніх фізичної служби. Це використовується при обґрунтування нових проектів, розширення виробництва, інших інноваційних заходів.
Максимальна потужність – теоретично можливий випускати продукцію протягом звітний період при звичайному складі освоєної продукції, без обмежень із боку чинників праці та матеріалів, принагідно збільшення змін і експертних робочих днів, і навіть використанні лише встановленого обладнання, готового на роботу. Цей показник важливий щодо резервів виробництва, обсягів своєї продукції і можливостей їхнього збільшення, нарощування.
Під економічної потужністю розуміють межа виробництва, який підприємству невигідно перевищувати через великі зростання витрат виробництва або інших причин.
Практична потужність – найвищий обсяг випуску продукції, що може бути досягнуть для підприємства за умов роботи. Найчастіше практична виробнича потужність збігаються з економічної. На відміну від проектної планова виробнича потужність діючих підприємств розраховується з застосовуваних технологічних процесів, готівкового парку устаткування, наявних виробничих площ як величин вже заданих, а обсяг випуску продукції з планованої,номенклатурі є шуканої величиною, яка встановлюється за умов повного використання ресурсів, наявних у розпорядженні підприємства.
Виробнича потужність – величина динамічна, постійно змінювана під впливом різних чинників. Тому її стосовно певному періоду часу й навіть календарної дати. Потужність визначається початку планового періоду – вхідні міць і наприкінці планового періоду – вихідна потужність. Остання вираховується за формулою:
>Мк =Мн +Мс +Mр + Мо +Мнз –Мв
деМк – потужність наприкінці планового періоду;Мн – виробнича потужність початку планового періоду;Мс – введення потужностей у результаті будівництва нових, розширення діючих потужностей;Мр – приріст потужності внаслідок реконструкції;Mо – збільшення потужності результаті технічного переоснащення і проведення інших організаційно-технічних заходів;Мнз – збільшення (зменшення) потужностей через зміну номенклатури продукції.
Виробничу потужність визначають так: на початок планового періоду — вхідна потужність; на кінець цього періоду — вихідна потужність; а також середньорічна потужність.
У планових обчисленнях для обґрунтування виробничої програми використовують середньорічну потужність,використовується за формулою
Пср= Пвс + Пвв Тв /12- Пвиб Тн /12
де Пср — потужність середньорічна; Пвх — потужність вхідна; Пвв — потужність, яку буде введено в плановому році; Тв — період використання введеної потужності (від початку експлуатації до кінця року, міс.);
Пвиб –потужність яка вибуває протягом року;
Тн — період, упродовж якого потужність не буде використовуватися (від початку виведення потужності до кінця року, міс.)
Відповідно до викладеного вихідна потужність дорівнює:
Пвих= Пвх + Пвв – Пвиб;
Виробничу потужність підприємства визначають за всією номенклатурою продукції та встановлюють, виходячи з потужності провідних підрозділів (цехів, дільниць, агрегатів). Провідними є ті підрозділи, які виконують головні технологічні операції та мають вирішальне значення у виробництві профільних видів продукції; за наявності кількох провідних підрозділів підприємства його виробничу потужність обчислюють за тими, які виконують найбільший за трудомісткістю обсяг робіт, наприклад, у машинобудуванні — це механічні та складальні цехи, у ливарних цехах — формувальні дільниці. Вихідні дані й послідовність розрахунків, за якими визначають виробничу потужність кожного наступного підрозділу, наведено на рис:
Фонд режимний використовують ,обчислюючи виробничу потужність складених цехів і дільниць. Його визначають за формулою:
Фреж = Кзм (Тзм Др – Тн Дп);
Кзм- кількість змін,Тзм - тривалість робочих днів за год, Др – кількість робочих днів у плановому періоді, Тн – кількість не робочих годин,днів у плановому періоді.