Послідовність виконання роботи
Ознайомитись із способами очистки молока.
З'ясувати конструкцію і технологічний процес роботи центрифуги.
Підготувати очисник до роботи.
З'ясувати будову марлевих, сітчастих та інших фільтрів.
Заповнити звіт.
Завдання до звіту
Заповнити таблицю технічних характеристик очисників молока.
Зарисувати технологічну схему очисника-охолодника молока.
Питання для самопідготовки
Призначення очистки молока.
Вимоги до очистки молока.
Як працює центрифуга?
Як очищається молоко в молокопроводі?
Для чого призначене охолодження молока?
Які є способи охолодження молока?
З чого складається пластинчастий охолодник?
Як здійснюється охолодження молока в молокопроводі?
Література
1. Ревенко І.І. Механізація тваринництва: Підручник. - К.: Вища освіта, 2004. - С. 196-202
2. Белянчиков М.М. Механізація тваринництва.: Посібник для сільськогосподарських технікумів. – К.: Вища школа, Головне в-во, 1980. - С. 230-237
3. Ревенко І.І. Механізація виробництва продукції тваринництва. К.: Урожай. 1989. - С. 224-228
Після виконання роботи студент повинен
Знати: Способи очистки і оцінку якості молока, будову та робочий процес очисника молока.
Вміти: Підготовляти очисник до роботи і визначати якість молока після очистки
Лабораторна робота № 14
Тема: Вивчення будови, робочого процесу сепаратора молока.
Мета: Набути вмінь та навиків по розборі, зборці та підготовці до роботи сепаратора молока.
Обладнання і інструменти: сепаратор СОМ-3-1000, набір інструменту.
Техніка безпеки
1. Електропривод повинен бути заземленим.
2. Обертові деталі повинні мати надійно закріплені захисні щитки.
3. Забороняється класти інструменти на машину.
4. Забороняється знімати молочний посуд до повної зупинки барабана.
Теоретичні відомості
Молоко — біологічна рідина, секрет молочної залози ссавців, що являє собою багатофазову полідисперсну суміш. Воно складається з дисперсійного середовища — плазми, в якій розчинені мінеральні солі та молочний цукор, колоїдної фази — білків і частини солей та дрібнодисперсної фази — молочного жиру у вигляді кульок, оточених білковоліпоїдною оболонкою. Молоко містить в середньому 3,8% жиру, білка — 3,3%, води — 87,5%, молочного цукру — 4,7%, мінеральних речовин — 0,7%. У молоці також є вітаміни, гормони, ферменти, лимонна і молочна кислоти.
Молоко — це продукт, який швидко псується. Щоб зберегти його харчову і технологічну цінність, на тривалий час, проводять первинну обробку молока. До первинної обробки належать:
1) охолодження для сповільнення життєдіяльності мікроорганізмів, які спричиняють псування та скисання молока;
2) пастеризація — теплова обробка, яку застосовують для знищення мікроорганізмів у молоці;
3) очищення для усунення механічних і частково бактеріальних домішок.
Свіже молоко, охолоджене зразу після видоювання, має бактерицидні властивості, що згубно діють на мікроорганізми протягом деякого часу. Проте бактерицидність молока не може повністю забезпечити знищення мікроорганізмів, зокрема якщо молоко забруднене в процесі доїння або одержане від хворої корови. В цьому випадку його пастеризують — нагрівають до температури не вище 373 °К Заражене патогенними мікроорганізмами молоко стерилізують під тиском при температурі 393 °К. Стерилізація вбиває також і спори бактерій.
Для виділення з молока молочного жиру у вигляді вершків використовують явище природного відстою, коли у нерухомій посудині молочні жирові частинки (кульки) спливають до вільної поверхні молока, утворюючи шар вершків.
Повільний процес відстою різко прискорюється в молочних сепараторах, де він триває частки секунди. Принцип дії сепаратора грунтується на здатності механічних сумішей розділятися в полі дії відцентрових сил за рахунок різної густини складових сумішей.
Розділення відбувається в середині сепараторного барабана, що обертається з великою частотою, причому частинки з більшою густиною рухаються в просторі барабана від осі його обертання, а частинки з меншою густиною (молочний жир) — в напрямі до осі обертання.
При зниженні температури сепарованого молока зростає його в'язкість, тобто погіршується здатність до розділення, а оскільки сепаратори проектують на нормальну роботу при температурі молока в межах 309...318 °К, то зниження температури сепарування погіршує процес і збільшує вихід жиру в молочні відвійки. Допустима жирність молочних відвійок 0,03%.
Господарства, розташовані поблизу державних молокозбірних пунктів, молочних і маслоробних заводів, застосовують на молочнотоварних фермах найпростішу схему обробки молока: очищення — охолодження. Цю ж схему застосовують і при виробництві гарантійного молока, одержаного від стада, що перебуває під постійним ветеринарним наглядом і в умовах високих санітарних вимог.
Якщо молоко постачають безпосередньо в торговельну мережу для продажу на розлив або на підприємства громадського харчування, застосовують таку схему: очищення — пастеризація — охолодження. Великі молочнотоварні комплекси-ферми приміських господарств, які постачають молоко безпосередньо в торговельну мережу, застосовують схему: очищення — пастеризація — охолодження — розфасовування в дрібну тару. Ряд господорств, розташованих у зоні діяльності маслоробних державних підприємств, сепарують молоко, охолоджують вершки і здають на маслозаводи. Молочні відвійки використовують для виготовлення сиру і на корм тварин.
У господарствах, віддалених від центрів споживання незбираного молока, застосовують технології, зв'язані з переробленням молока, наприклад:
1) очищення — пастеризація — сепарування з одержанням високожирних вершків — механічна обробка вершків з їх охолодженням — одержання вершкового масла;
2) очищення — пастеризація — сепарування з одержанням вершків середньої жирності — дозрівання вершків — сколочування та одержання масла.
На деяких фермах і комплексах організовують виробництво молочнокислих продуктів, кефіру, сирів та ін.
Молочні сепаратори за призначенням поділяються на вершковіддільники та молокоочисники, нормалізатори, сепаратори для одержання високожирних вершків та універсальні сепаратори із змінними барабанами. За способом подачі молока та відведення продуктів сепарування розрізняють відкриті, напівзакриті та закриті сепаратори.
Молокоочисний барабан, як правило, складається з лудженого харчовим оловом корпуса з центральною трубкою, тарілко-тримача, тарілчастих вставок, верхньої тарілки, кришки, затяжної гайки та ущільнювального гумового кільця. Центральна трубка корпуса закрита знизу і має ребро для встановлення в проріз вала барабана (веретена). Зазор між тарілками в різних конструкціях може становити 0,8...2 мм.
Робочий процес відбувається так. З поплавцевої камери молоко через центральну трубку і канали тарілкотримача надходить до каналів пакета тарілок і рухається від центра барабана його периферії по міжтарілкових проміжках. Легка фракція виділяється з молока в міжтарілкових проміжках і спливає по напрямі осі барабана. Зняте молоко іде до периферії, де в грязьовику з нього виділяються механічні домішки, дане молоко (молочні відвійки) проходить над розділювальною тарілкою до отворів для викидання. Молочні відвійки викидаються в молочний посуд і збираються у ємкість. Вершки піднімаються навколо центральної трубки, проходячи через отвір гвинта в збірник для вершків сепаратора.
Сепаратор-вершковіддільник ОСМ-3М має таку саму конструкцію станини і привода. Відмінність їх полягає в конструкції барабана, де є два напірних диски для вершків і молочних відвійок, і у вивідному пристрої. Сепаратор має пристрій для нормалізації молока і ротамір для контролю кількості та жирності вершків, що виходять.
У пастеризаційних установках пластинчастого типу застосовують закриті (герметичні) сепаратори-молокоочисники. Сепаратори ОМА-ЗМ складаються із станини, в горловині якої на веретені міститься барабан. Зверху барабан закритий кришкою. Барабан приводиться в дію від електродвигуна через фрикційну муфту та черв'ячну пару. Для змащування черв'ячної пари всередині станини є масляна ванна. Наявність мастила контролюють за допомогою вікна з покажчиком рівня.
Сепаратори для виробництва високожирних вершків застосовують у лініях для виробництва масла потоковим методом.
Сепаратор ОСД-500 складається із станини, приводного механізму барабана та приймально-відвідного пристрою, призначеного для подачі в барабан одержаних на звичайному сепараторі вершків низької жирності, а також для відведення знежиреного молока та високожирних вершків. Принцип дії сепаратора та принципіальна будова барабана такі самі, як і у звичайних молочних сепараторів. Продуктивність ОСД-500 — до 500 л/год вершків високої жирності (83...84%), частота обертання барабана 6500 хв-1, потужність двигуна 4,5 кВт, габарити 956х600х1230 мм, маса 415 кг. Стандартне вершкове масло містить 83% жиру, 16% вологи, 1% білків і мінеральних солей. Його одержують, збиваючи свіжі або кислі вершки жирністю 32...36% в маслоробках і масловиготовлювачах.
Розрізняють вальцьові та безвальцьові масловиготовлювачі періодичної дії з ручним і електромеханічним приводом. Це ємкості, яким надається обертальний рух і які заповнюються вершками на 25...40%.
Для виробництва масла застосовують також масловиготовлювачі безперервної дії. Вершки в збивальному циліндрі апарата піддаються інтенсивній дії обертового лопатевого била і в тонкому шарі збиваються за кілька секунд. Масляне зерно і сколотини надходять у маслообробник, де обробляються шнековим віджимником. Готове масло виходить з насадка і збирається в ємкість.
Сепаратор відкритого типу СОМ-3-1000 , його корпус встановлений на одній основі з електродвигуном. Барабан, що вільно посаджений на вертикальний вал (веретено), приводиться в дію від електродвигуна через клиноремінну передачу, фрикційну муфту та черв'ячну пару. Вал сепаратора розміщений у станині на двох опорах.
Верхня пружна опора забезпечує самовстановлення барабана на високих обертах. Пружна опора веретена являє собою шарико-підшипник, взятий в обойму. Обойма фіксована в корпусі пружної опори шістьма пружинами з регулювальними гвинтами, розміщеними по периметру корпуса через 60°.
Нижня опора складається з дворядного радіального та однорядного упорного шарикопідшипників, шайби, підп'ятника та кріплення.
За допомогою регулювального гвинта підп'ятника веретено можна переміщувати по висоті, добиваючись правильного розміщення зливних отворів барабана відносно молочного посуду.
Неправильність в установці призводить до потрапляння частини вершків у молочні відвійки.
Робочий процес сепаратора відбувається в такій послідовності. Через відкритий кран молокоприймача молоко надходить у приймальну поплавцеву камеру, яка забезпечує постійність його витрати (постійний напір), а з камери через калібровану трубку — в центральну трубку барабана. Проходячи в отвори і канали тарілкотримача, молоко надходить у грязьовий проміжок барабана, де осідає більшість механічних домішок. Далі молоко, проходячи через проміжки пакета тарілок, очищається додатково і, збираючись до центральної частини бара-їана, виходить через бокові отвори в кришці барабана в збірник. Вершковіддільний складається з корпуса, пакета роздільних тарілчастих вставок, тарілкотримача, кришки, ущільнювального кільця та затяжної гайки. Розділювальні тарілки мають отвори, які утворюють у пакеті три канали для проходження молока. Ширина зазору між парами тарілок у різних конструкціях в межах 0,35...0,5 мм.
Сепаратор встановлюють за допомогою рівня. Перед пуском перевіряють правильність напряму обертання барабана (перевірку включення здійснюють тільки після знімання барабана). Перший пуск нового сепаратора пов’язаний з пришліфовуванням поверхонь деталей, тому мастило міняють через 16, 30 і 50 годин роботи. В процесі експлуатації мастило замінюють через 200...250 годин роботи. Перед заміною мастила механізм приводу промивають гасом. Замість мастила наливають до рівня гас і включають сепаратор на 3...5 с. без барабана. Гас зливають і промивання повторюють кілька разів. Після промивання заливають масло.
|
Рис. 1. Сепаратор СОМ-3-1000: а — загальний вигляд; б — деталі барабана; 1 — станина; 2 — вертикальний вал (веретено); 3 — посуд; 4 — накидна гайка; 5 — гвинт регулювання жирності вершків; 6 — корпус; 7 — верхня тарілка; 8 — пакет роздільних тарілок; 9 — тарілкотримач; 10 — гумове кільце; 11 — основа барабана з центральною трубкою.
|
Сепарують молоко після пропускання через працюючий барабан гарячої води. Закінчивши сепарування, без зупинки сепаратора промивають барабан молокоочисника холодною водою, а вершковіддільник – молочними відвійками для витиснення з барабана залишків вершків. Потім пропускають холодну воду. Після цього миють барабан, пропускаючи гарячу воду. Барабан розбирають, деталі миють у слабкому розчині питної соди, у гарячій воді та сушать їх на повітрі. Гуму миють у теплій воді. Потім складають барабан.
На заводі барабан піддають динамічному балансуванню, наносячи олово на внутрішню частину кришки. Щоб не порушити балансування, барабан складають у порядку нумерації тарілчастих вставок.
Під час монтажу сепаратор треба встановити точно за рівнем на гумових амортизаторах, які вкладають на анкерні болти під металевою плитою агрегату. Розбирають сепаратор тільки після повної зупинки барабана. При виникненні вібрації сепаратора роботу припиняють. Перед пуском перевіряють правильність складання та напрям обертання барабана. Після виключення двигуна загальмовують барабан. Перед пуском його звільняють від гальм.
При роботі стежать за показами тахометра (1440 хв-1 відповідає нормальній частоті обертання барабана для сепаратора). Не рідше одного разу в місяць чистять фрикційні колодки та ведений барабан, промиваючи їх у гасі.
Послідовність виконання роботи
1. Ознайомитись з загальною будовою установкою.
2. З'ясувати призначення і взаємодію механізмів.
3. З'ясувати порядок розборки, зборки та регулювання сепаруючих тарілок.
4. Перевірити наявність масла і при необхідності долити.
5. Скласти барабан закріпити його.
6. Пробним включенням перевірити напрям обертання веретена.
7.. Заповнити звіт.
Завдання для звіту
1. Накреслити схему сепарації молока.
2. Дати технічну характеристику сепаратора.
3. Коротко описати послідовність підготовки до роботи.
Питання для самопідготовки
1. Призначення і будова фрикційної відцентрової муфти.
2. Як регулюють густину вершків сепаратора?
3. Який порядок складання барабанного сепаратора?
Література
1. Ревенко І.І. Механізація тваринництва: Підручник. - К.: Вища освіта, 2004. - С. 202-204
2. Белянчиков М.М. Механізація тваринництва.: Посібник для сільськогосподарських технікумів. – К.: Вища школа, Головне в-во, 1980. - С. 248-262
3. Ревенко І.І. Механізація виробництва продукції тваринництва. К.: Урожай. 1989. - С. 233-239
Після виконання роботи студент повинен:
Знати: Будову, правила експлуатації сепаратора.
Вміти: Підготовляти до роботи і правильно експлуатувати сепаратор.
Лабораторна робота № 15
Тема: Вивчення будови, робочого процесу холодильної установки.
Мета: Вивчити конструкцію холодильної установки.
Обладнання і інструменти: холодильна установка МХУ-8С, набір інструменту, плакати схеми.
Техніка безпеки
1. Холодильна установка провина мати заземлення.
2. Забороняється оглядати машину під час роботи компресора, вентилятора.
3. Запуск здійснювати при відкритому нагнітальному вентилі.
Теоретичні відомості
Танки для молока можуть бути горизонтальні або вертикальні, герметизовані та відкриті, забезпечені тепловою ізоляцією, водяними охолоджуючими сорочками, мішалками, вмонтованими холодильними агрегатами та ін
Танк ТМГ-2 горизонтальний, негерметизований, з вмонтованою мішалкою, двостінний з теплоізоляцією. За 12 годин зберігання в танку температура охолодженого молока підвищується не більш як на 2 °К при зовнішній температурі повітря 288...291 °К.
Танк ТО-2 горизонтальний, негерметизований, з мішалкою, водяною сорочкою, теплоізоляцією. Він агрегатується з холодильною машиною МХУ-8С, випарний вузол якої (бак з випарником) приєднується до водяної сорочки танка. Тривалість охолодження парного молока до 277 °К при надходженні його в кількості не більше 1000 кг/год становить 3...3,5 год. Танк обладнаний термоконтактним датчиком, який автоматично вмикає і вимикає холодильний агрегат. Молоко в танки ТО-2 і ТОМ-2А заливають через горловину з сітчастим фільтром. Молоко зливається через нижній кран самопливом або за допомогою молочного насоса. Рівень молока в танках визначають за допомогою мірної лінійки.
Танк ТОВ-1 вертикальний, герметизований, з водяною сорочкою та теплоізоляцією. В систему молокопроводу та вакуум-проводу танк підключають через патрубки, розміщені на кришках двох люків. Парне молоко охолоджується до 277 °К за 2 год. За 12 год зберігання температура охолодженого молока в танку підвищується не більш як на 1,5 °К Танк обладнаний мірною лінійкою та зливним краном. Автоматичне керування холодильною установкою забезпечує термоконтактний датчик.
Танки типу РМГЦ призначені для короткочасного зберігання молока. Це алюмінієві горизонтальні циліндричні посудини з двома сферичними днищами. Вони мають теплоізоляцію та зовнішній стальний захисний кожух, обладнані мішалками, зовнішнім покажчиком рівня, термометром, мийним пристроєм, люком, спускним краном. На днищі є оглядове вікно та підсвічуючий механізм. Резервуари встановлюють на основах, розрахованих на їх масу в заповненому стані, з похилом 2° в бік зливного крана.
Молочні насоси (відцентрові, плунжерні, діафрагмові) застосовують для переміщення молока по трубопроводах і руху його в технологічній апаратурі, яка не має індивідуальних напірних пристроїв. Для в'язких рідин (вершків і ін.) застосовують шестерінчасті насоси. Їх встановлюють нижче рівня ємкості, щоб виключити необхідність передпускового заповнення рідиною, що транспортується, і знизити енергетичні витрати на всмоктування.
На доїльних установках систем «Молокопровод» і інших застосовується молочний насос НМУ-6. Він універсальний, укомплектований змінними дифузорами, що дає змогу агрегатувати НМУ-6 з різними по продуктивності установками. Максимальна продуктивність насоса до 500 л/год, повний напір під час роботи під вакуумом 30 кПа. Частота обертання лопаток насоса 3000 хв-1, маса насоса 16 кг.
Молоко доставляють на молокоприймальні пункти у флягах і наливних цистернах.
Цистерни-молоковози виготовляються із алюмінію, вони розділені на секції. Зовнішній корпус цистерни стальний. Проміжок між цистерною та корпусом заповнений термоізоляційним матеріалом (міпорам, торфоплитами), що дає змогу перевозити молоко без істотної зміни його температури на значні відстані.
Цистерни заповнюють під вакуумом, що створюється коловоротним повітряним насосом, або за рахунок роботи всмоктувальної системи двигуна автомобіля.
Фригаторна установка виробляє холод за рахунок танення льоду або суміші його з сіллю. Розсіл і тала вода, надходячи в молочний охолодник, відбирають тепло від молока і повертаються у зрошену льдову камеру іригатора. Зрошуючи лід, тапле вода або розсіл спричиняють танення його. Відбувається охолодження розсолу (води), який насосом знову подається у молочний охолодник. Частина розсолу на виході з охолодника надходить у концентратор установки, де збагачується сіллю. Концентрація розсолу підтримується постійно.
Холодильна установка МХУ-8С призначена для охолодження води. Складається з компресара, що приводиться в дію від електродвигуна, засмоктує з випарника пару холодоагента, якою в цій установці є фреон. Пара проходить теплообмінник, стискується в компресорі і надходить у конденсатор. Охолоджений у конденсаторі під великим тиском фреон зріджується і потім проходить послідовно ресивер, фільтр осушник, теплообмінник, терморегулювальний вентиль і випарник, де тиск різко знижується. Відбувається випаровування (кипіння) рідкого фреону з відбиранням тепла віцд середовища, в якому міститься випарник. Таким середовищем в установці МХУ-8С є вода. Вода охолоджується і використовується для охолодження в молочних охолодниках. У разі потреби в акумуляторі холоду можна одержати лід, наморожуючи його на панелях випарника. Це збільшує холодопродуктивність установки
Під час роботи установки компресор стискає пару фреону, яка надходить з випарника, і подає її в конденсатор. При стисканні пара нагрівається. В конденсаторі відбувається охолодження і конденсація (перетворення пари фреону в рідину) за рахунок охолодження зовнішніх стінок повітрям, яке нагнітається вентилятором. При проходженні через терморегулювальний вентиль тиск фреону знижується до атмосферного, він закипає і відбирає від стінок випарника тепло. Пара фреону знову відсмоктується з випарника компресором і подається в конденсатор, потім цикл роботи установки повторюється. Випарник розміщений у місткості з водою, яку називають акумулятором холоду. Охолоджена вода насосом спрямовується в охолодник молока і охолоджує його.
|
Рис 1. Холодильна установка МХУ-8С: 1 — випарник; 2 — реле тиску; 3 — компресор; 4 — конденсатор, 5 — ресивер; 6 — теплообмінник; 7 — фільтр – осушник; 8 — оглядове скло; 9 — терморегулювальний вентиль. |
Холодильні установки розміщують в окремих приміщеннях, переважно з північного боку будинку. Фреоном агрегат заряджають після встановлення на місце. У новому агрегаті азот під тиском 150 кПа. Азот видаляють з системи, відкривши всі вентилі при закритому нагнітальному вентилі компресора. Знявши накидну гайку-заглушку з штуцера нагнітального вентиля, замикають контакти реле в шафі керування установки і вимикають реле тиску. На штуцер вентиля натягують гумову трубку та опускають її в скляну банку, щоб запобігти розбрискуванню масла. Запускають компресор. Після припинення холоду повітря з штуцера ставлять заглушку на місце.
Установку запускають так. закривають всмоктувальний вентиль компресора. Нагнітальний вентиль і вентилі лінії рідкого фреону відкривають до відказу, а потім прикривають на 1/3...1/2 оберта. Вручну перевіряють обертання вала компресора та вентилятора і вмикають на 2...3 с електродвигун. Заміряють температуру води в акумуляторі холоду. Кнопкою включають автоматичне керування. Режим роботи встановлюють рукояткою вибірника режиму. Перевіряють у дії відцентровий насос. Рукоятку перемикача встановлюють у положення „Ручний”, включають в дію вентилятор і компресор. Вал компресора обертається за годинниковою стрілкою, якщо дивитися з боку шківа. Всмоктуючий вентиль компресора відкривають повільно. Покази монометра на лінії всмоктування не перевищують 0,02 МПа. Тиск нагнітання 0,1...0,2 МПа. Після відкриття всмоктувального вентиля на ½ оберта і перевіряють роботу приладів та установки.
До роботи з установками допускаються особи, які мають свідоцтва кваліфікаційної комісії (після здачі технічного мінімуму в обсязі інструкції). Щоденно перевіряють стан агрегату на наявність фреону в системі. Витікання фреону треба негайно припинити. Втрату його визначають галоїдним або електронним витікошукачем. Механік зобов’язаний перевірити агрегат у роботі не менш як раз на місяць.
Для змащування користуються маслом ХФ-12; інші масла використовувати забороняється. При зниженні рівня масла нижче від середини оглядового скла масло добавляють.
Нормальна робота агрегату характеризується відсутністю стуків і шумів, нормальним рівнем масла. Забороняється експлуатувати установку з несправними приладами автоматики та вузлами і деталями агрегату.
Послідовність виконання роботи
1. Ознайомитись з будовою установки.
2. Встановити місце розташування основних вузлів установки.
3. З'ясувати призначення окремих вузлів установки.
4. З'ясувати технологічний процес роботи установки.
5. По можливості запустити в дію і перевірити роботу установки.
6. Заповнити звіт
Завдання для звіту
1. Накреслити схему холодильної установки.
2. Коротко описати роботу.
Питання для самопідготовки
1. Призначення і принцип дії установки.
2. Пояснити призначення терморегулятора, вентиля, випарника.
3. Пояснити шлях руху води, яка використовується для охолодження молока.
Література
1. Ревенко І.І. Механізація тваринництва: Підручник. - К.: Вища освіта, 2004. - С. 198-202
2. Белянчиков М.М. Механізація тваринництва.: Посібник для сільськогосподарських технікумів. – К.: Вища школа, Головне в-во, 1980. - С. 262-275
3. Ревенко І.І. Механізація виробництва продукції тваринництва. К.: Урожай. 1989. - С. 230-233
Після виконання роботи студент повинен:
Знати: Будову, роботу холодильної установки.
Вміти: Виконувати підготовку її до роботи.
Лабораторна робота № 16
Тема: Вивчення будови і робочого процесу стригального агрегату.
Мета: Вивчити будову і робочий процес стригального агрегату.
Обладнання і інструменти: стригальна машинка, стригальний агрегат ЕСА-6/200, набір інструментів.
Техніка безпеки
1. Точило перетворювач частоти повинно бути надійно заземлені.
2. Забороняється ставити деталі машинок на машини.
3. Забороняється вмикати стригальну машинку без різальної пари.
4. Ніж повинен бути надійно закріплений на державці.
5. Забороняється вивчати та розбирати ввімкнутий в електричну мережу стригальний апарат.
6. Забороняється вмикати стригальну машинку без дозволу викладача, без різальної пари.