Тема 19: «Технології надання медичної допомоги в Україні»

Зміст:

1. Право на охорону здоров'я та медичну допомогу.

2. Порядок забезпечення населення лікарськими засобами.

3. Порядок забезпечення населення медико-технічними засобами реабілітації.

Ключові слова: «охорона здоров'я», «лікарські засоби», «медико-технічні засоби», «реабілітація».

Навчальний матеріал.

Прочитайте текст, визначте право на охорону здоров'я та медичну допомогу та законспектуйте.

Право людини на охорону здоров'я та медичну допомогу є одним з основних у системі соціальних прав. Здоров'я населення в цілому і кожної людини зокрема як члена суспільства має визначальне значення для існування і розвитку держави. Саме таке значення визнане Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН (UNG 34/58, 1979) і Програмою ВООЗ.

В Україні створено законодавчу базу у сфері охорони здоров'я. Конституція України закріпила право на охорону здоров'я, медичну допомогу і медичне страхування (ст. 49). Прийнято Основи законодавства України про охорону здоров'я, закони України "Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення", "Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення", "Про донорство крові та її компоненти", "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними"; "Про захист населення від інфекційних хвороб", "Про психіатричну допомогу", "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз", "Про трансплантацію органів та інших анатомічних тканин людині", "Про лікарські засоби", під законні нормативно-правові акти у питаннях медичного та наркологічного огляду, репродуктивної діяльності, корекції (зміни) статі тощо.

Основи законодавства України про охорону здоров'я у своїй преамбулі визнають, що "кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя".

Окремі категорії населення мають право на особливий соціальний захист у сфері охорони здоров'я. Передусім це стосується охорони здоров'я матері та дитини, інвалідів, осіб похилого віку тощо.

Законодавство встановлює допустимі обмеження прав громадян, пов'язані зі станом їх здоров'я. На підставах і в порядку, передбачених законами України, громадяни можуть бути визнані тимчасово або постійно не придатними за станом здоров'я до професійної або іншої діяльності, пов'язаної з підвищеною небезпекою для оточуючих, а також з виконанням певних державних функцій.

Застосування примусових заходів медичного характеру щодо осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння, обмеження прав інших громадян у вигляді примусового медичного огляду або примусової госпіталізації, а також у зв'язку з проведенням карантинних заходів допускається тільки на підставах і в порядку, передбачених законами України, зокрема "Про захист населення від інфекційних хвороб", "Про психіатричну допомогу", "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними" тощо.

В Україні медична допомога надається в державних, комунальних та недержавних закладах охорони здоров'я. Прийнято низку нормативно-правових актів, які встановлюють нормативи надання медичної допомоги та показники якості медичної допомоги в амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних умовах. У перспективі має бути затверджено гарантований мінімум медико-санітарної допомоги населенню та його обсяг. Держава гарантує надання безоплатної медичної допомоги громадянам України у державних та комунальних закладах охорони здоров'я.

Державні гарантії права на охорону здоров'я та медичну допомогу. Комплекс гарантій було встановлено в Основах. Серед них такі: а) створення розгалуженої мережі закладів охорони здоров'я; б) організація і проведення системи державних і громадських заходів щодо охорони та зміцнення здоров'я; в) надання всім громадянам гарантованого рівня медико-санітарної допомоги в обсязі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України; г) здійснення державного і по можливості громадського контролю та нагляду в галузі охорони здоров'я; д) організація державної системи збирання, обробки й аналізу соціальної, екологічної та спеціальної медичної статистичної інформації; є) встановлення відповідальності за порушення прав і законних інтересів громадян у галузі охорони здоров'я.

Основне місце в системі державних гарантій належить конституційним гарантіям права громадян на охорону здоров'я та медичну допомогу в Україні.

Держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров'я і забезпечує його захист. У разі порушення законних прав та інтересів громадян у сфері охорони здоров'я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов'язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди. Судовий захист права на охорону здоров'я здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Прочитайте та законспектуйте порядок забезпечення населення лікарськими засобами

Згідно з Законом України "Про лікарські засоби" від 4 квітня 1996 р. № 123/96-ВР⁶ лікарські засоби – це речовини або їх суміші природного, синтетичного чи біотехнологічного походження, які застосовуються для профілактики, діагностики, лікування захворювань людей, запобігання вагітності, зміни стану і функцій організму. До лікарських засобів належать: діючі речовини (субстанції); готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби зі збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів.

Державна політика у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів спрямовується на підтримку наукових досліджень, створення та впровадження нових технологій, а також розвиток виробництва високоефективних та безпечних лікарських засобів, забезпечення потреб населення ліками належної якості та в необхідному асортименті шляхом здійснення відповідних загальнодержавних програм, пріоритетного фінансування, надання пільгових кредитів, встановлення податкових пільг тощо.

З метою реалізації права громадян України на охорону здоров'я держава забезпечує доступність найнеобхідніших лікарських засобів, захист громадян у разі заподіяння шкоди їх здоров'ю внаслідок застосування лікарських засобів за медичним призначенням, а також встановлює пільги і гарантії окремим групам населення та категоріям громадян щодо забезпечення їх лікарськими засобами в разі захворювання.

Реалізація (відпуск) лікарських засобів громадянам здійснюється за рецептами та без рецептів лікарів.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань" від 17 серпня 1998 р. № 1303 встановлено, що безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування провадиться групам населення та за категоріями захворювань згідно з додатками 1 і 2.

Безоплатно відпускаються лікарські засоби, зазначені у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1071⁷, з урахуванням змін, які вносяться Міністерством охорони здоров'я за погодженням з Міністерством фінансів.

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб.

Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами.

Безоплатний відпуск лікарських засобів дітям-інвалідам віком до 16 років провадиться за рецептами лікарів незалежно від місця проживання цих дітей, але в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя. У цьому разі витрати, пов'язані з оплатою вартості лікарських засобів, беруть на себе органи охорони здоров'я за місцем їх відпуску.

Витрати, пов'язані з відпуском лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах, провадяться за рахунок загальних асигнувань, що передбачаються відповідними бюджетами на охорону здоров'я, а також коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення в частині безоплатного забезпечення лікарськими засобами населення відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

До груп населення, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються безоплатно, входять: 1) особи, яким передбачено безоплатний відпуск лікарських засобів згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 2) особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною відповідно до Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"; 3) особи, яким передбачено безоплатний відпуск лікарських засобів згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; 4) пенсіонери з числа колгоспників, робітників, службовців, які одержують пенсію за віком, по інвалідності та у разі втрати годувальника в мінімальних розмірах (за винятком осіб, які одержують пенсію на дітей у разі втрати годувальника); 5) діти віком до трьох років; 6) діти-інваліди віком до 16 років; 7) діти віком до 18 років, які перенесли у 1988 р. хімічну інтоксикаційну алопецію у м. Чернівцях; 8) дівчата-підлітки і жінки з протипоказаннями вагітності, а також жінки, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, забезпечуються безоплатно засобами контрацепції відповідно до Національної програми планування сім'ї, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 1995 р. № 736.

До груп населення, при амбулаторному лікуванні яких лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються з оплатою 50 % їх вартості, входять: 1) інваліди І і II груп внаслідок трудового каліцтва, професійного або загального захворювання; 2) інваліди з дитинства І і II груп; 3) діти віком від трьох до шести років; 4) особи, реабілітовані відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", які стали інвалідами внаслідок репресії або є пенсіонерами; 5) особи, нагороджені знаком "Почесний донор України" та "Почесний донор СРСР" відповідно до Закону України "Про донорство крові та її компонентів".

Прочитайте та законспектуйте порядок забезпечення населення медико-технічними засобами реабілітації

Інструкція про порядок забезпечення населення України технічними засобами реабілітації, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 грудня 2003 р. № 331, визначає порядок забезпечення технічними засобами реабілітації (протезно-ортопедичними виробами, в тому числі ортопедичним взуттям, засобами пересування, допоміжними засобами особистого захисту, догляду та для ходіння) для максимального відновлення втрачених функцій органів інвалідів, пенсіонерів та інших осіб з ушкодженнями і захворюваннями опорно-рухового апарату, іншими захворюваннями, що викликають потребу в ортопедичній допомозі, та які мають право на таке забезпечення згідно з чинним законодавством.

Інваліди, пенсіонери та інші особи, які мають право на безплатне забезпечення технічними засобами реабілітації відповідно до чинного законодавства, забезпечуються ними за рахунок коштів державного бюджету, передбачених Фонду соціального захисту інвалідів на забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами, засобами пересування та реабілітації.

Інваліди від трудового каліцтва та професійних захворювань забезпечуються технічними засобами реабілітації за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Інваліди від трудового каліцтва та професійних захворювань, які згідно з чинним законодавством не підлягають забезпеченню технічними засобами реабілітації за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, забезпечуються ними за рахунок коштів державного бюджету, передбачених Фонду соціального захисту інвалідів на забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами, засобами пересування та реабілітації в порядку, передбаченому цією Інструкцією.

Види технічних засобів реабілітації, якими підприємства забезпечують інвалідів, пенсіонерів та інших осіб, які мають право на безплатне забезпечення: протези верхніх і нижніх кінцівок та пристосування до них, чохли на кукси, шкіряні рукавички на протези верхніх кінцівок, ортези (ортопедичні апарати, корсети, тутори тощо), бандажні вироби, обтуратори, реклінатори, протези молочних залоз із ліфом для них, відвідні пристосування при вроджених вивихах стегна, ортопедичні штани, ортопедичне взуття, взуття на протези, коляски для пересування, крісла-коляски з електричним приводом, палиці, милиці та інші індивідуальні пристрої для компенсації втрачених функцій опорно-рухового апарату або користування з лікувально-профілактичною метою, передбачені Номенклатурою технічних засобів реабілітації осіб з дефектами опорно-рухового апарату, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17 березня 2003 р. № 59 (зі змін, та доп.).

Інваліди, пенсіонери та інші особи, які мають право на безоплатне забезпечення технічними засобами реабілітації та згідно з висновком МСЕК або лікувально-профілактичної установи потребують технічних засобів реабілітації, для оформлення замовлення на їх виготовлення мають звернутися безпосередньо на підприємство, що отримало у визначеному законом порядку державне замовлення на виготовлення технічних засобів реабілітації, або до працівників виїзної медико-технічної бригади такого підприємства, або до управлінь праці та соціального захисту населення районних державних адміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем проживання. Приймання замовлень у інвалідів, пенсіонерів, інших осіб за місцем проживання здійснюється спеціалістами медико-технічних бригад підприємств, що отримали у визначеному законом порядку державне замовлення на виготовлення технічних засобів реабілітації, за графіком, узгодженим із відповідними управліннями праці та соціального захисту населення.

Технічними засобами реабілітації забезпечуються безплатно за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Фонду соціального захисту інвалідів на забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами, засобами пересування та реабілітації: інваліди всіх категорій незалежно від факту призначення і виду одержуваної пенсії, за винятком інвалідів від трудового каліцтва та професійних захворювань; пенсіонери незалежно від виду одержуваної пенсії; особи похилого віку; діти до 18 років; підопічні будинків-інтернатів для громадян похилого віку, інвалідів та дітей; підопічні дитячих будинків і шкіл-інтернатів; особи, які навчаються в загальноосвітніх, професійних, навчально-виховних та вищих навчальних закладах (денна форма навчання); особи, які перебувають у лікувально-профілактичних закладах на стаціонарному лікуванні, за діагнозом та медичними показаннями потребують протезно-ортопедичної допомоги і не мають групи інвалідності; жінки, які потребують протезування молочних залоз; інваліди від трудового каліцтва та професійних захворювань, за винятком тих осіб, які згідно з чинним законодавством підлягають забезпеченню технічними засобами реабілітації за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Дострокова заміна засобів пересування провадиться при зміні медичних показань або на підставі акта, складеного представниками органу праці та соціального захисту населення, Фонду соціального захисту інвалідів та підприємством-виробником, про непридатність цього засобу пересування для подальшої експлуатації.

Засоби пересування та засоби побутової реабілітації інвалідів видаються без права продажу, дарування або передавання іншій особі. У разі смерті користувача коляска може залишатись у сім'ї, якщо в ній є інвалід чи інша особа, яка перебуває на обліку в органах праці та соціального захисту населення для безкоштовного отримання такої моделі коляски. В інших випадках коляска повертається органам праці та соціального захисту населення для подальшого передання інвалідам, які перебувають на обліку і потребують забезпечення таким засобом пересування.

131